Білет №27
Видовий або флористичний склад угруповань - це перелік видів, які трапляються в ньому. Число видів, які можна знайти у даному угрупованні на певній одиниці площі (1, 10 або 100 м2), називають видовою насиченістю. Агрофітоценоз характеризується обов'язковим домінуванням вирощуваних культурних рослин. Зазвичай культурні види вирощують переважно як одновидові популяції. Залежно від умов вирощування, періоду онтогенетичного розвитку та морфолого-фізіологічних особливостей культури її едифікаторна роль різна. Найсильніші едифікаторні властивості мають багаторічні трави. За ступенем їх ослаблення однорічні культури утворюють такий ряд: озимі, ярі колосові, зернобобові, ярі просапні, баштанні, овочеві.
Бур'яни - це супутники культурних рослин поля і городу. Вони є другим автотрофним компонентом агрофітоценозу. Їх поділяють на дві групи: сегетальні та рудеральні. Сегетальні бур'яни засмічують польові й городні культури, рудеральні - оселяються на смітниках, узбіччях шляхів, вони також потрапляють на сільськогосподарські землі й завдають великої шкоди сільськогосподарському виробництву. Культурні рослини і бур'яни - об'єкти вторинних місцезростань, еволюція яких відбувалася за участю людини, тобто агрофіти з'явилися з розвитком землеробства. В Європі вони поширились, починаючи з пізнього кам'яного віку (5000 — 6000 років тому).
Види рослин, які відомі з археологічних знахідок як бур'яни з доісторичного часу, називають археофітажи (волошка синя, кукіль звичайний, маки, стоколос житній, ромашка непахуча, талабан польовий, рутка лікарська, сокирки польові, люцерна хмелевидна, фіалка триколірна). Серед бур'янів є і неофіти - занесені рослини, які з'явилися в агрофітоценозах в історично недавній час (злинка канадська 1655 р. - з Північної Америки, а галінсога дрібноцвіта - з Мексики у 1880 р.). Рослини, які поширилися в місцевій флорі за участю людини (культурні бур'яни) і живуть на місцях зростання, створених людиною, називають антропофітами.
Аборигенні рослини, які поширилися з природних місцезростань на орні землі, називають апофітами. Види місцевої флори, що знаходять сприятливі умови для росту і розвитку на полях, стають злісними бур'янами - пирій повзучий, осот жовтий польовий, глуха кропива пурпурова, лобода біла, лобода багатонасінна, зірочник середній (мокрець).
- Білет № 1
- 1. Чинники агросфери. Альтернативні джерела енергії.
- 2. Іригаційна ерозія. Небезпека засолення грунтів, її попередження.
- 3. Класифікація органічних та мінеральних добрив. Умови їх зберігання.
- Білет № 2
- 1. Біотичні та антропогенні фактори.
- 2.Багаторічні бур’яни. Їх поділ, особливості.
- 3. Закон України про тваринний світ. Основні вимоги землеробства.
- Білет № 3
- 1. Найзагальніші закони сучасної агроекології.
- 2.Шляхи запобігання ерозійних процесів.
- 3. Кругообіг речовин в агросфері.
- Білет № 4
- 1. Історичний нарис з агроекології. Українська агроекологічна школа.
- 2. Характеристика суші. Забруднення та деградація грунту.
- 3. Причини дефіциту води та заходи по їх зменшенню в сільському господарстві України.
- Білет № 5
- 1. Класифікація, властивості і структура біоценозу. Класифікація біоценозів
- Властивості біоценозів
- 2. Хімічний склад рослин і потреба в елементах живлення.
- 3. Обов’язки користувачів об’єктами тваринного світу.
- Білет № 6
- 2. Біологічні особливості бур’янів. Класифікація бур’янів.
- 3. Права та обов’язки громадян України згідно закону про онпс,
- Білет № 7
- 1. Об’єкти дослідження в агроекології. Методи дослідження.
- 2. Ерозія грунту, її види. Шкода від ерозії.
- 3.Євтрифікація в природних та штучних водоймах.
- Білет 8
- 1 Абіотичні та біотичні фактори, їх поділ. Екологічна валентність.
- 2 Шкода від бур’янів. Пороги шкодо чинності бур’янів
- 3. Закон України про онпс. Основні принципи онпс
- Білет 9
- 1 Екологічні кризи, катастрофи в агросфері. Причини їх виникнення.
- 2 Дефляційна ерозія. Заходи попередження її.
- 3 Об’єкти тваринного світу. Права та обов’язки громадян України у галузі охорони тваринного світу.
- Білет 10
- 1 Екологічний аудит в системі екологічного менеджменту агросфери України.
- 3. Негативний вплив тваринництва на довкілля.
- Білет 11
- 1. Способи зберігання гною.
- 2. Біоценоз та агроценоз. Їх критерії, складові.
- 3. Основні положення закону України про карантин рослин.
- Білет 12
- 2. Види використання тваринного світу.
- 3. Біогенна міграція речовин в агросфері. Функції та типи переміщення речовин.
- Білет 13
- 1 Види зрошень в сільському господарстві
- 3 Шляхи надходження радіонуклідів в рослинницьку та тваринницьку продукцію.
- Білет 14
- 2. Агроценози та агроекосистеми, їх особливості.
- 3 Грунтоутворювальний процес. Вивітрювання та його види.
- Білет №15
- 1. Агроекосистеми прісноводних вод. Їх особливості.
- 2. Прийоми рекультивації грунтів.
- 3. Профілактичні, загальні та спеціальні заходи в боротьбі з ерозією ґрунту.
- Білет №16
- 1. Енергетичний аналіз агроценозів. Співжиття в агроекосистемах.
- 2. Розвиток агросфери. Принципи агросфери.
- 3. Нітрати і нітрити. Їх негативний вплив та заходи зменшення в рослинницькій продукції.
- Білет №17
- 1. Складові частини агрофітоценозу.
- 2. Біотехнологія переробки відходів тваринництва.
- 3. Заходи та умови створення стійких агроекосистем.
- Білет №18
- 1. Методи очищення та утилізації гнойових стоків.
- 2. Типи реакції агрофітоценозу на антропогенний вплив.
- 3. Меліорація. Види меліорації.
- Білет №19
- 1. Агроекологічне значення природних сіножатей та пасовищ.
- 2. Безвідходні технології при переробці рослинної продукції.
- 3. Вермикультура та перспективи її використання.
- Білет №20
- 1. Стійкість та мінливість агроекосистем.
- 2. Негативний вплив мінеральних добрив на довкілля.
- 3. Агроекологічне значення ландшафтно-заповідних територій.
- Білет №21
- 1. Моніторингова система спостережень навколишнього середовища в Україні.
- 2. Біотехнології в землеробстві і тваринництві.
- 3. Рекультивація земель. Види.
- Білет №22
- 1. Маловідходні і безвідходні технології.
- 2. Оптимізація структури агроекосистеми.
- 3. Організаційно-технологічні заходи регулювання біотичних відносин в агроекосистемі.
- Білет №23
- 1. Грунтозахисна контурно-меліоративна система землеробства. Основні ланки.
- 2. Техногенні та біологічні принципи інтенсифікації землеробства.
- 3. Напрями мінімізації обробітку грунту.
- Білет №24
- 1. Еколого-технологічні основи осушувальних меліорацій.
- 2. Енергетика та термодинаміка агроекосистем.
- 3. Загальні особливості біологічного та біогеохімічного колообігів біогенних елементів в агроценозах.
- Білет №25
- 1. Основні чинники ґрунтоутворення. Буферність грунту.
- 2. Режими кліматичних чинників в агросфері.
- 3. Основні групи та видовий склад тваринних організмів.
- Білет №26
- 1. Внутрішньопопуляційні та міжвидові відносини між тваринними організмами.
- 2. Колообіг азоту, кальцію, вуглецю.
- Кругообіг азоту
- 3. Видовий склад і просторово-часова організація агрофітоценозу.
- Білет №27
- 1. Стратегія сталого розвитку агропромислового комплексу.
- 2. Природно-ресурсна характеристика основних агроекосистем України.
- 3. Основи екологічної експертизи.
- Білет №28
- 1. Видовий склад і просторово-часова організація агрофітоценозу.
- 2. Родючість грунту – важливий чинник функціонування агроекосистеми.
- 3. Агроекологічний моніторинг у системі землеробства.