3. Основи екологічної експертизи.
Екологі́чна експерти́за — вид науково-практичної діяльності спеціально уповноважених державних органів, еколого-експертних формувань та об'єднань громадян, що ґрунтується на міжгалузевому екологічному дослідженні, аналізі та оцінці передпроектних, проектних та інших матеріалів чи об'єктів, реалізація і дія яких може негативно впливати або впливає на стан навколишнього природного середовища та здоров'я людей, і спрямована на підготовку висновків про відповідність запланованої чи здійснюваної діяльності нормам і вимогам законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки.
Законодавство про екологічну експертизу
Основні завдання екологічної експертизи
Основними завданнями екологічної експертизи є: 1) визначення ступеня екологічного ризику і безпеки запланованої чи здійснюваної діяльності; 2) організація комплексної, науково обгрунтованої оцінки об'єктів екологічної експертизи; 3) встановлення відповідності об'єктів експертизи вимогам екологічного законодавства, будівельних норм і правил; 4) оцінка впливу діяльності об'єктів екологічної експертизи на стан навколишнього природного середовища і якість природних ресурсів; 5) оцінка ефективності, повноти, обгрунтованості та достатності заходів щодо охорони навколишнього природного середовища; 6) підготовка об'єктивних, всебічно обгрунтованих висновків екологічної експертизи.
Основні принципи екологічної експертизи
Основними принципами екологічної експертизи є: 1) гарантування безпечного для життя та здоров'я людей навколишнього природного середовища; 2) збалансованість екологічних, економічних, медико-біологічних і соціальних інтересів та врахування громадської думки; 3) наукова обгрунтованість, незалежність, об'єктивність, комплексність, варіантність, превентивність, гласність; 4) екологічна безпека, територіально-галузева і економічна доцільність реалізації об'єктів екологічної експертизи, запланованої чи здійснюваної діяльності; 5) державне регулювання; 6) законність.
Гласність екологічної експертизи
Замовники екологічної експертизи об'єктів, що в процесі реалізації (будівництва, експлуатації тощо) можуть негативно впливати на стан навколишнього природного середовища, зобов'язані оголосити через засоби масової інформації про проведення екологічної експертизи у спеціальній Заяві про екологічні наслідки діяльності. Еколого-експертні органи чи формування після завершення екологічної експертизи повідомляють про її висновки через засоби масової інформації.
Участь громадськості в процесі екологічної експертизи
З метою врахування громадської думки суб'єкти екологічної експертизи проводять публічні слухання або відкриті засідання. Участь громадськості в процесі екологічної експертизи може здійснюватись шляхом виступів у засобах масової інформації, подання письмових зауважень, пропозицій і рекомендацій, включення представників громадськості до складу експертних комісій, груп по проведенню громадської екологічної експертизи. Підготовка висновків екологічної експертизи і прийняття рішень щодо подальшої реалізації (використання, застосування, експлуатації тощо) об'єкта екологічної експертизи здійснюються з урахуванням громадської думки.
- Білет № 1
- 1. Чинники агросфери. Альтернативні джерела енергії.
- 2. Іригаційна ерозія. Небезпека засолення грунтів, її попередження.
- 3. Класифікація органічних та мінеральних добрив. Умови їх зберігання.
- Білет № 2
- 1. Біотичні та антропогенні фактори.
- 2.Багаторічні бур’яни. Їх поділ, особливості.
- 3. Закон України про тваринний світ. Основні вимоги землеробства.
- Білет № 3
- 1. Найзагальніші закони сучасної агроекології.
- 2.Шляхи запобігання ерозійних процесів.
- 3. Кругообіг речовин в агросфері.
- Білет № 4
- 1. Історичний нарис з агроекології. Українська агроекологічна школа.
- 2. Характеристика суші. Забруднення та деградація грунту.
- 3. Причини дефіциту води та заходи по їх зменшенню в сільському господарстві України.
- Білет № 5
- 1. Класифікація, властивості і структура біоценозу. Класифікація біоценозів
- Властивості біоценозів
- 2. Хімічний склад рослин і потреба в елементах живлення.
- 3. Обов’язки користувачів об’єктами тваринного світу.
- Білет № 6
- 2. Біологічні особливості бур’янів. Класифікація бур’янів.
- 3. Права та обов’язки громадян України згідно закону про онпс,
- Білет № 7
- 1. Об’єкти дослідження в агроекології. Методи дослідження.
- 2. Ерозія грунту, її види. Шкода від ерозії.
- 3.Євтрифікація в природних та штучних водоймах.
- Білет 8
- 1 Абіотичні та біотичні фактори, їх поділ. Екологічна валентність.
- 2 Шкода від бур’янів. Пороги шкодо чинності бур’янів
- 3. Закон України про онпс. Основні принципи онпс
- Білет 9
- 1 Екологічні кризи, катастрофи в агросфері. Причини їх виникнення.
- 2 Дефляційна ерозія. Заходи попередження її.
- 3 Об’єкти тваринного світу. Права та обов’язки громадян України у галузі охорони тваринного світу.
- Білет 10
- 1 Екологічний аудит в системі екологічного менеджменту агросфери України.
- 3. Негативний вплив тваринництва на довкілля.
- Білет 11
- 1. Способи зберігання гною.
- 2. Біоценоз та агроценоз. Їх критерії, складові.
- 3. Основні положення закону України про карантин рослин.
- Білет 12
- 2. Види використання тваринного світу.
- 3. Біогенна міграція речовин в агросфері. Функції та типи переміщення речовин.
- Білет 13
- 1 Види зрошень в сільському господарстві
- 3 Шляхи надходження радіонуклідів в рослинницьку та тваринницьку продукцію.
- Білет 14
- 2. Агроценози та агроекосистеми, їх особливості.
- 3 Грунтоутворювальний процес. Вивітрювання та його види.
- Білет №15
- 1. Агроекосистеми прісноводних вод. Їх особливості.
- 2. Прийоми рекультивації грунтів.
- 3. Профілактичні, загальні та спеціальні заходи в боротьбі з ерозією ґрунту.
- Білет №16
- 1. Енергетичний аналіз агроценозів. Співжиття в агроекосистемах.
- 2. Розвиток агросфери. Принципи агросфери.
- 3. Нітрати і нітрити. Їх негативний вплив та заходи зменшення в рослинницькій продукції.
- Білет №17
- 1. Складові частини агрофітоценозу.
- 2. Біотехнологія переробки відходів тваринництва.
- 3. Заходи та умови створення стійких агроекосистем.
- Білет №18
- 1. Методи очищення та утилізації гнойових стоків.
- 2. Типи реакції агрофітоценозу на антропогенний вплив.
- 3. Меліорація. Види меліорації.
- Білет №19
- 1. Агроекологічне значення природних сіножатей та пасовищ.
- 2. Безвідходні технології при переробці рослинної продукції.
- 3. Вермикультура та перспективи її використання.
- Білет №20
- 1. Стійкість та мінливість агроекосистем.
- 2. Негативний вплив мінеральних добрив на довкілля.
- 3. Агроекологічне значення ландшафтно-заповідних територій.
- Білет №21
- 1. Моніторингова система спостережень навколишнього середовища в Україні.
- 2. Біотехнології в землеробстві і тваринництві.
- 3. Рекультивація земель. Види.
- Білет №22
- 1. Маловідходні і безвідходні технології.
- 2. Оптимізація структури агроекосистеми.
- 3. Організаційно-технологічні заходи регулювання біотичних відносин в агроекосистемі.
- Білет №23
- 1. Грунтозахисна контурно-меліоративна система землеробства. Основні ланки.
- 2. Техногенні та біологічні принципи інтенсифікації землеробства.
- 3. Напрями мінімізації обробітку грунту.
- Білет №24
- 1. Еколого-технологічні основи осушувальних меліорацій.
- 2. Енергетика та термодинаміка агроекосистем.
- 3. Загальні особливості біологічного та біогеохімічного колообігів біогенних елементів в агроценозах.
- Білет №25
- 1. Основні чинники ґрунтоутворення. Буферність грунту.
- 2. Режими кліматичних чинників в агросфері.
- 3. Основні групи та видовий склад тваринних організмів.
- Білет №26
- 1. Внутрішньопопуляційні та міжвидові відносини між тваринними організмами.
- 2. Колообіг азоту, кальцію, вуглецю.
- Кругообіг азоту
- 3. Видовий склад і просторово-часова організація агрофітоценозу.
- Білет №27
- 1. Стратегія сталого розвитку агропромислового комплексу.
- 2. Природно-ресурсна характеристика основних агроекосистем України.
- 3. Основи екологічної експертизи.
- Білет №28
- 1. Видовий склад і просторово-часова організація агрофітоценозу.
- 2. Родючість грунту – важливий чинник функціонування агроекосистеми.
- 3. Агроекологічний моніторинг у системі землеробства.