5. Релігійний туризм:

− відвідання культових споруд, культових місць в релігійні свята;

− відвідання святих місць з метою відпущення гріхів.

У ряді районів області створено садиби зеленого туризму.

Сучасний стан запорізького туризму, відбивається в рейтингу регіонів за основними показниками ліцензіатів (туроператорів і турагентів України) в якому, традиційно, регіон має одні з кращих показників по кількості надаваних послуг і їх обсягах [15].

Станом на 01.07.2011 р. в Запорізькій області зареєстровано 239 суб'єктів туристичної діяльності, традиційно займаються виїзним, в'їзним і внутрішнім туризмом.

Особливе місце в діяльності запорізьких туристичних підприємств займають дитячий туризм і оздоровлення. Великою популярністю у населення користуються пізнавальний, спортивний і екологічний туризм. Останнім часом впевнено пробивають собі дорогу етнотуризм і сільський зелений туризм.

З кожним роком у запорожців зростає інтерес до пізнання рідного краю, своєї країни і світу, оскільки туризм - це найбільш ефективний шлях до самопізнання кожного народу та історико-культурного обміну представників світової спільноти.

З кожним роком все більш знаменитим стає бренд «Запоріжжя туристичне». Туристичні ресурси регіону включають не тільки такі відомі за межами країни пам'ятники, як Національний заповідник «Хортиця», Національний історико-археологічний заповідник «Кам'яна могила», Василівський історико-архітектурний музей-заповідник «Садиба Попова», але й неповторні степові ландшафти, річку Дніпро з тисячолітніми скелястими берегами, ареал Азовського узбережжя, унікальні куточки природи.

Своєрідністю краю є унікальне поєднання природних умов, ландшафтів, різноманітних рекреаційних ресурсів із рядом емоційно потужних пам'яток історії, археології, монументального мистецтва та архітектури.

У Запорізькій області на державному обліку перебуває 8315 пам’яток, з них 6563 – пам’ятки археології, 1700 – історії, 32 – монументального мистецтва, 20 – науки і техніки; 12 об’єктів культурної спадщини регіону (3 пам’ятки історії і 9 – археології) занесені до Державного реєстру нерухомих пам’яток України національного значення (рис. 2.20.).

Рис. 2.20. Пам’ятки державного значення Запорізької області (побудоване автором за даними[34] )

Запорізька область хоча і є насамперед промисловим регіоном, але водночас володіє значними рекреаційними ресурсами; пам’ятками природи та історії, які створюють сприятливі умови для усіх видів масового відпочинку та туризму.

Запорізький край представлений багатим культурним життям. Все це є реальним підґрунтям для успішного розвитку туризму в регіоні, що в свою чергу приведе до таких позитивних наслідків, як:

. росту економіки;

. створення нових робочих місць;

. розвитку соціальної інфраструктури територій;

. популяризації туризму як галузі;

. розвитку міжнародних відносин;

. розвитку готельного та курортного бізнесу;

. створення сприятливих умов для вивчення національно-культурної спадщини України, задоволення культурних потреб громадян України й іноземних туристів;

. створення сприятливих умов для збільшення доходів сільського населення України завдяки розвитку сільського туризму, знайомства з красою і розмаїтістю української культури, створення умов для відпочинку і оздоровлення малозабезпечених громадян України.

В області перебуває на обліку близько 8 тис. об'єктів історико-культурного надбання, декілька з них ми відвідували [9].

Острів «Хортиця»

Національний заповідник „Хортиця” (рис. 2.1.) - науково-дослідна та рекреаційно-освітня установа, яка здійснює охорону пам’яток історії, культури та природних об’єктів, збирає, вивчає, зберігає та популяризує пам’ятки, пов'язані з історією запорозького козацтва.

Рис. 2.1. Острів «Хортиця»

У 1974 році на території історико-культурного заповідника було утворено геологічний заказник „Дніпровські пороги”. У 1993 році державному історико-культурному заповіднику було надано статус національного. До його складу входять острів Хортиця і прилеглі до нього острови та скелі - Байда, Дубовий, Ростьобін, Три Стоги, Середня, Близнюки, урочище Вирва на правому березі Дніпра. Зважаючи на свою унікальність заповідник “Хортиця” занесений до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, як пам’ятка національного значення. Загальна площа заповідника становить 2359,34 га.

У межах території заповідника розташований Загальногеологічний заказник загальнодержавного значення "Дніпровські пороги", що входить до складу природно-заповідного фонду України.

Острів Хортиця має унікальні природні, історико-культурні, естетичні і рекреаційні ресурси, значну кількість рекреаційних споруд і об'єктів, досить розвинене рекреаційні ресурси, значну кількість рекреаційних споруд і об'єктів, досить розвинене рекреаційне господарство, які дозволяють розвивати на ньому більше 9 видів екологічного туризму: екскурсії екологічними стежками, науково-пізнавальний туризм, пішохідний, спортивно-оздоровчий, велосипедний, кінний, водний, підводний, скелелазіння, спортивне орієнтування тощо.

Щорічно острів Хортиця в середньому відвідує біля 200 тисяч відвідувачів, серед яких більше 100 тисяч – учнівська молодь. Це свідчить про те, що Хортиця є одним з найцікавіших туристських об'єктів України [40].

Дніпрогес ім. В.І. Леніна

Рис. 2.22. Дніпрогес ім. В.І. Леніна

Дніпровську гідроелектростанцію ім. В.І. Леніна (рис. 2.22.) по праву можна вважати символом Запоріжжя та цілої епохи. Вже більш ніж 75 років вона працює на користь людям. З побудовою у Запоріжжі потужної гідроелектростанції стало можливим не тільки безперешкодне судноплавство Дніпром, але й будівництво і розвиток на півдні України колосального індустріального комплексу, що корінним чином вплинуло на розвиток південних, центральних та східних областей країни.

Авторство технічного проекту греблі та шлюзу належить професору І.Г. Александрову, а архітектурне рішення електростанції В.О. Весніну. Будівництвом керував О.В. Вінтер.

1 травня 1932 року Дніпровська гідроелектростанція дала перший струм. Офіційне же відкриття Дніпрогесу відбулося 10 жовтня 1932 року. Повна потужність станції в 30-і рр. дорівнювала 560 тис. КВт.

У 1969 році почалось будівництво Дніпрогес - 2 та нового однокамерного шлюзу, яке очолив М.О. Дубовець. Новий шлюз - унікальна інженерна споруда, він став вітчизняним аналогом славетних панамських шлюзів. Нині загальна потужність Дніпрогесу становить 1538,0 МВт.

Сьогодні Дніпрогес, крім основної своєї задачі, виконує роль мосту між лівим і правим берегами. Всі охочі можуть пройтися по 38-метровій греблі з лівого берега на протилежний, милуючись чудовими краєвидами Дніпра, островами Три Стоги, Дубовий і легендарною Хортицею. З дамби чудово видні запорізькі красені-мости: двоярусний міст Преображенського та арочний. На самій дамбі можна побачити сліди від куль - німі свідки ІІ Світової війни. Правий берег зустріне невеличким сквером з погруддям О.В. Вінтеру, парадним в'їздом до гідроелектростанції та колишньою будівлею управління Дніпробуду.

Однак, оглядати Дніпрогес, все-таки, краще з лівого берега, а саме з пл. Леніна. Це унікальне місце. Якщо встати в самому центрі площі, то поруч опиниться найбільший пам'ятник В. Леніну в Україні (1964 р.), попереду буде Дніпрогес ім. В. Леніна, позаду - проспект Леніна, праворуч - порт ім. В. Леніна, річковий вокзал Леніна, водосховище Леніна, на якому, вибачте за тавтологію, острів Леніна. І це при тому, що В. Ленін в Запоріжжі ніколи не бував.

Вночі Дніпрогес підсвічений тисячами ламп в жовто-блакитні кольори національного прапору [65].

«Музей історії зброї»

Музей історії зброї (рис. 2.23.) створений в 2004 році. В його основу лягла приватна колекція генерального директора ТОВ "Діана-92" Шлайфера Віталія Григоровича.

Рис. 2.23. «Музей історії зброї»

Отже, Запоріжжя відноситься сьогодні до числа небагатьох регіонів України, які мають найкращу динаміку зростання чисельності обслугованих туристів, не дивлячись на недостатньо розвинуту туристичну інфраструктуру.

Однак, не дивлячись на це, сьогодні курортно-туристична сфера регіону ще не в змозі стати стабілізуючим фактором збереження довкілля та наявної історико-культурної спадщини. До 60 відсотків її об'єктів перебуває у незадовільному стані та потребує проведення робіт з реставрації або реконструкції, облаштування для туристичних відвідувань та виконання в повній мірі соціально-економічної та культурно-дозвільної функцій [34].

6. Зовнішньоекономічні зв’язки

Відомо, що Україна виробляла й може виробляти цілий спектр наукоємної, складної машинно-технічної продукції: літаки, автобуси, автомобілі, трактори, комбайни, суда різного призначення, ракетні комплекси, верстати, турбіни, засоби зв'язку, електроніку, радіо- і телеапаратуру тощо. Реально основними експортерами конкурентної на світовому ринку продукції можуть швидко стати підприємства воєнно-промислового комплексу, на яких зосереджені високоякісне обладнання, сучасна технологія, висококваліфіковані фахівці.

У товарній структурі вивозу переважають вироби чорної металургії, залізна руда і кокс, продукти харчової промисловості. Промисловий потенціал України достатній для надходження валюти, необхідної для сплати зовнішнього боргу, закупівлі найнеобхіднішого імпорту та оплати інших загальнодержавних потреб.

Реалізація цього потенціалу можлива за відповідної пропускної здатності транспортної інфраструктури, сприятливої соціально-політичної і правової ситуації та здатності зовнішньоторгових організацій та інших виконавчих структур до реалізації продукції.

Однією з областей, які активно приймають участь у зовнішньо-економічній діяльності є Запорізька область.

Впродовж п'ятирічного терміну з 2006 по 2011 роки підприємства Запорізької області експортували товарів на загальну суму 19 млрд. 550 млн. 894 тис. дол. США, продаючи за кордон в середньому по 3 млрд. 258 млн. 482 тис. дол. США на рік [74].

Левова частка експорту регіону припадала на країни СНД (46%). В Європу та Азію відправлялося відповідно 24% та 23% товарів, вироблених у Запорізькій області, 4% припадали на африканський, та 3% - на американські континенти (рис.2.24.).

Серед країн світу основним споживачем продукції підприємств Запорізького регіону залишається Російська Федерація ‑ 19% від загального експортного обсягу.

Рис. 2.24. Структура експорту Запорізької області до країн СНД у 2011 році (побудовано за даними [74])

За п'ять років підприємства області експортували в Росію товарів на загальну суму 3 млрд. 700 млн. 552тис. дол. США (у середньому - по 616 млн. 758 тис. дол. США на рік). Значення російського фактору в експортній структурі регіону легко зрозуміти, порівнюючи його з показниками найближчих країн, за експортом, Німеччини (4%), Білорусі, Казахстану та Китаю (по 3%).

Серед головних особливостей експортної структури Запорізької області слід відзначити домінування вивозу продукції чорної металургії, що не є дивним, враховуючи наявність у регіоні таких потужних промислових гігантів, як ВАТ "Запоріжсталь" та ВАТ "Дніпроспецсталь", отже, залежність соціально-економічного становища регіону саме від цієї промислової галузі є дуже значною. Головні імпортери запорізького металу (а це, в основному, країни СНД та Азії) в цих умовах скорочують валютні витрати, зокрема і за рахунок зниження обсягів імпорту дорогих тепер металів, що, в свою чергу, призводить до відчутних фінансових втрат з боку запорізьких підприємств.

Різним видається і підхід запорізьких металургійних гігантів до вирішення цієї проблеми. Якщо керівництво "Запоріжсталі" ще з початку 2000-х років наголошувало на необхідності більш широкої участі на внутрішньому ринку країни, то "Дніпроспецсталь", в силу самої специфіки та певної вузькопрофільності свого виробництва, намагалася опанувати ринки Європи та Північної Америки.

Також тісні експортні зв’язки з іншими країнами світу (рис. 2.25.).

Рис. 2.25. Географічна структура зовнішнього експорту України за регіонами у 2011 році та структура прямих іноземних інвестицій у Запорізькій області (побудовано автором за даними [74])

Необхідність згладжування негативних соціально-економічних наслідків світової кризи потребує від керівництва регіону і міста наполегливої праці, зокрема - і в плані використання зарубіжного досвіду щодо оптимізації управління та соціальних проектів.

Окрім пасивних заходів, що їх здійснює регіональна влада щодо інформування потенційних ділових партнерів з-за кордону відносно можливостей економічного співробітництва з підприємствами Запорізького регіону, також відбуваються контакти в рамках закордонних поїздок та прийому офіційних іноземних делегацій.

Так, у 2005-2006 рр. Запорізька область брала участь у реалізації спільного українсько- канадського проекту "Регіональне управління та розвиток", що мав на меті отримання навичок стратегічного планування.

Окрім представників іноземних дипломатичних установ, що регулярно відвідують Запорізьку область з ознайомчою метою (за останні п'ять років у регіоні побували дипломати з Болгарії, Азербайджану, Індії, Росії, Чехії, Словаччини, США, Естонії, ФРН тощо), до Запоріжжя регулярно приїжджають делегації з регіонів світу, пов'язаних з нами узами економічного партнерства.

Так, ВАТ "Мотор-Січ", чиї економічні інтереси пов'язані з російським ринком авіабудування, регулярно влаштовує двосторонні семінари, тематика яких часто лежить у площині не тільки економічного, а й соціально-політичного співробітництва, активно ініціюючи зближення не тільки на регіональному, а й на міждержавному рівні.

Регулярно в останні роки до Запоріжжя прибувають делегації з китайського міста Чунцін, з яким у регіону налагоджено тісне співробітництво, починаючи з 2000 р. Це велике 30-мільйонне муніципальне утворення на південному заході Китаю, що поруч з Пекіном, Шанхаєм та Тяньцзінем, є одним з чотирьох міст центрального підпорядкування КНР, стабільно розвивається як великий промисловий центр Китаю. У місті розвинуті машинобудування, металургія, легка, харчова, хімічна промисловість ‑ загалом близько 10 тисяч промислових підприємств. Зокрема, саме тут розташований один із перших у Китаї приватних глиноземних комбінатів, який має власне родовище бокситів. Чунцін є найбільшою базою з виробництва автомобілів у КНР, на його території розташовані три великі металургійні підприємства. Місто має величезний науковий потенціал - у ньому розташовано більше тисячі науково-дослідних інститутів, а також двадцять п'ять вищих навчальних закладів.

У Запоріжжі китайців цікавили, перш за все, можливі спільні проекти в галузі енергетики, адже Чунцін є одним із міст, що найбільш динамічно розвиваються у Китаї, а тому потребує багато енергії. Не менш перспективною в плані двостороннього співробітництва може бути й автомобілебудівна галузь.

Ще одним перспективним напрямком у галузі двостороннього економічного співробітництва може стати південнокорейська провінція Чхун Чхон-Пукто, з якою в Запорізької області активізувалися контакти у другій половині 2010 р.

Чхун Чхон-Пукто - гірська провінція, що не має виходу до моря і дуже потребує на сільськогосподарську продукцію. Своєю чергою, південнокорейський регіон може допомогти Запоріжжю з розвитком високотехнологічних галузей. Саме на цю тему спілкувалися керівники області з членами корейської делегації у березні 2010 р. [74].

На європейському напрямку традиційним партнером Запоріжжя є Федеративна Республіка Німеччина. І це не тільки місто-побратим Запоріжжя Оберхаузен, з яким вже доволі довгий час ведеться плідна співпраця у галузі соціальних проектів. В останні роки також активізувалося співробітництво зі ще одним німецьким регіоном - федеральною землею Саксонія-Анхальт, що має певний потенціал у галузі важкого транспортного машинобудування. Планується у перспективі розробка спільних проектів для рішення проблем у галузі екології. Також з метою координації співробітництва між запорізькими та німецькими бізнесменами при запорізькій торгово-промисловій палаті було створено консалтингове бюро [74].

З країн-імпортерів найбільша питома вага поставок припадала на країни СНД (рис. 2.26.), зокрема, Російську Федерацію, а також на інші країни Німеччину, Китай, Республіку Корею, Польщу, США, Норвеґію, Словаччину.

Рис. 2.26. Структура імпорту Запорізької області з країн СНД у 2011 році (побудовано за даними [75])

З країн Європейського Союзу до області надійшло товарів на 673,9 млн.дол. (32,5% загального обсягу імпорту). Найбільші обсяги імпорту товарів здійснювались з Німеччини (44,1%).

Позитивне сальдо в зовнішній торгівлі товарами склалося з 87 країнами світу, в т.ч. найбільше – з Російською Федерацією, Туреччиною, Індією, Білоруссю, Казахстаном, Болгарією, Польщею; від’ємне – з 45 країнами, в т.ч. найбільше – з Китаєм, Німеччиною, Республікою Корея, Норвеґією, Австралією, Південною Африкою.

Основу імпортних надходжень склали механічне обладнання, палива мінеральні, нафта та продукти її перегонки, чорні метали, нікель і вироби з нього , електричне обладнання, засоби наземного транспорту, прилади та апарати, мідь і вироби з неї, руди, шлак і зола , сіль, сірка, землі та каміння, алюміній і вироби з нього, риба і ракоподібні, пластмаси, полімерні матеріали (рис. 2.27.).

Рис. 2.27. Структура імпорту Запорізької області

за видами продукції у 2011 році

(побудовано за даними [75])

За 2011 рік зовнішньоторгівельний обіг товарів збільшився порівняно з 2010 роком на 38,1% і склав $ 3595,1 млн., у тому числі експорт товарів зріс на 37,8% і склав $ 2369,2 млн. Сальдо зовнішньої торгівлі товарами становило $ 1143,4 млн. Посилюються тенденції збільшення експорту продукції з більш високим ступенем обробки, а також наукомісткої продукції. Обсяг роздрібного товарообігу за 2011 рік склав 2829,8 млн. грн. І збільшився порівняно з 2010 роком у фактичному вимірі на 42,2% (на 25,5% - у порівняних цінах). Це свідчить про збільшення купівельної спроможності населення [74].

Детальну структуру імпорту та експорту за видами товарів подано у додатку Б.2.

Запорізький регіон відноситься до найбільш інвестиційно привабливих регіонів України завдяки потужному промисловому потенціалу, наявності природних багатств, власним енергоресурсів, розвиненою транспортною інфраструктурі, високому науково-технічному потенціалу, розвиненій банківській системі та доступності до ринків України, країн СНД, Європи та Азії (таблиця 2.4).

Таблиця 2.4

Обсяг прямих інвестицій в підприємства Запорізької області у 2011 році

Триває стабільне зростання інвестицій в основний капітал як основи для здійснення технічного оновлення основних виробничих потужностей, інноваційного розвитку.

За рахунок усіх джерел фінансування у 2011 році освоєно 2745,1 млн. грн., що на 12,2% більше, ніж за 2010 рік. Продовжується реалізація цільових програм житлового будівництва: "Сільський двір", "Молодий запорізької родині доступне житло ".

Одним з істотних інвестиційних джерел є іноземні інвестиції. За обсягом залучених прямих іноземних інвестицій Запорізька область посідає шосте місце серед регіонів України. В економіці області працює 5,9% прямого іноземного капіталу України.

Яскравими прикладами успішної реалізації проектів за участю іноземного капіталу є: ЗАТ "Івеко - Мотор Січ", співзасновником якого є італійська компанія "IVEKO"; ВАТ "Пивобезалкогольний комбінат "Славутич", інвестиції в який здійснила шведська фірма "Болтик Беверіджес Холдинг АБ"; ЗАТ "Запорізький залізорудний комбінат" кошти інвестовані словацькою фірмою "MINERFIN"; лікеро-горілчаний завод "Хортиця", інвестором якого є данська компанія "Імідж Холдинг"; ТОВ "Маском" (масложирова промисловість), інвестор ‑ компанія Ксаларо Лімітед, Кіпр [59].

Заборгованість запорізьких підприємств за кредитами та позиками, торговими кредитами та іншими зобов’язаннями (боргові інструменти) перед прямими інвесторами на 1 липня 2012р. становила 211,4 млн.дол. США.

Таким чином, Запорізька область на сьогодні є тим регіоном, який прагне динамічно розвивати свої зовнішньоекономічні зв'язки, підтримуючи відносини зі старими партнерами та шукаючи нові можливості для співробітництва. В умовах наявної інтернаціоналізації системи світового господарства, що супроводжується також і поширенням глобальних економічних проблем, тільки широке співробітництво між різними країнами та регіонами дозволить позбавитися сучасних кризових явищ із якомога меншими втратами.