Ґрунтовий профіль і генетичні горизонти
Поняття про ґрунтовий профіль і профільний метод вивчення ґрунтів в науку ввів В.В.Докучаєв в кінці минулого століття. Основними складовими частинами профілю є генетичні горизонти. В сучасному ґрунтознавстві під генетичним горизонтом розуміють однорідні шари ґрунту, з яких складається ґрунтовий профіль і які різняться між собою за морфологічними ознаками, складом і властивостями.
Сукупність генетичних горизонтів називають ґрунтовим профілем.
Для кожного природного типу ґрунтоутворення характерна своя сукупність горизонтів. Всі горизонти в профілі взаємно пов’язані і взаємно зумовлені. Вони формуються в процесі генезису ґрунту з материнської породи одночасно як єдине ціле. Отже, профіль ґрунту – це генетична цілісність всіх його горизонтів.
За системою В.В. Докучаєва виділяють такі генетичні горизонти:
А0 – лісова підстилка або степова повсть – шар відмерлих органічних решток рослин і тварин.
А – гумусний – поверхневий горизонт акумуляції гумусу та елементів живлення з вмістом органічної речовини до 15%.
Аорн - орний – поверхневий гумусний горизонт, змінений обробітком.
А1 – гумусно-елювіальний – верхній горизонт, в якому є ознаки руйнування та вилучення мінеральних речовин.
А2 – елювіальний – освітлений, білястий, розташований під гумусним горизонт інтенсивного руйнування мінеральної частини ґрунту та виносу продуктів руйнування (підзолистий, осолоділий та ін.).
В – ілювіальний – горизонт, який формується під гумусним або елювіальним горизонтом і в який вимиваються продукти руйнування з розташованого вище горизонту. В залежності від поступаючих речовин виділяють ілювіально-гумусний (Вh), ілювіально-залізистий (Вf), ілювіально-глинистий (Вt), сольовий (Вsa) горизонти. В чорноземах та каштанових ґрунтах вертикальне переміщення речовин не проявляється, тому горизонт В має назву перехідного і по інтенсивності забарвлення ділиться на В1 і В2.
G – глейовий – горизонт, що формується в умовах постійного надмірного зволоження, має сизе або оливкове забарвлення, іноді з іржавими плямами.
С – материнська порода, на якій утворився ґрунт.
D – підстілаюча порода, виділяється у тих випадках, коли ґрунтові горизонти утворилися на одній породі, а її підстилає порода з іншими властивостями.
Різноманітні природні умови зумовлюють велику різноманітність ґрунтових профілів. За характером співвідношення генетичних горизонтів всі ґрунтові профілі поділяють на дві великі групи: прості і складні. В межах кожної групи виділяють кілька типів ґрунтових профілів.
До групи простих профілів належать ґрунти з примітивним, неповнорозвиненим, нормальним, слабкодефереційованим і еродованим профілями.
До групи складних профілів належать профілі реліктового, багаточленного, полі циклічного, перевернутого глибоким обробітком, строкатого мозаїчного ґрунтів. Переважна кількість сучасних зональних і інтрозональних ґрунтів мають нормальний тип будови профілю, який і потрібно детально вивчити.
- Розділ 1.Природні умови господарства
- 1.2.Рельєф
- 1.3.Рослинність
- 1.4.Материнська порода
- 1.5.Процес ґрунтоутворення
- Розділ 2.Грунт господарства
- 2.1. Номенклатурний список ґрунтів господарства
- 2.2.Генетико-морфологічна будова грунту
- Ґрунтовий профіль і генетичні горизонти
- Забарвлення ґрунту
- Класифікація механічних елементів ґрунтоутворюючих порід і ґрунтів (за м.А. Качинським)
- Структура ґрунту
- Новоутворення і включення в ґрунтах
- Класифікація, номенклатура та діагностика ґрунтів
- 2.3.Гранулометричний склад грунту
- 2.4. Водно-фізичні властивості чорнозему південного
- 2.5.Фізико-хімічні властивості чорнозему південного
- 2.6.Вміст поживних речовин
- 2.7. Запаси гумусу у грунті
- 2.8.Розрахунок балансу гумусу Заходи покрашення родючості ґрунтів
- Список використаної літератури