1.2.Рельєф
Ґрунтуючись на характері рельєфу дане господарство знаходиться в геоморфологічному районі Причорноморської берегової рівнини.
В горах виникає вертикальна зональність в наслідок зниження температур з висотою і в змінах у зволоженні.
При під’ємі на 100м сума активних температур зменшується в середньому на 1500 , завдяки цьому температура міняється і на інших висотах.
Елементи мезо і макро рел’єфу перерозподіляють вологу опадів на поверхню.
Так, як господарство знаходиться в причорноморській рівнині поверхня розчленована дуже слабо. Тут нерідко на великих просторах тягнуться зовсім рівні степи. Яри відсутні. Зрідка зустрічаються неглибокі балки з дуже положистими схилами.
На вододільних плато та їх схилах, на схилах балок грунтотворять ліси. Лише подекуди на схилах глибоких балок та річкових долин у ґрунтоутворенні беруть участь глини, піски, продукти вивітрювання гранітів, а по заплавах річок та днищах балок – алювіальні відклади.
Лес являє собою карбонатну бурувато-польову однорідну дрібноземисту породу, порівняно багату на калій та фосфор. Він характеризується високою паруватістю, відсутністю до глибини 6-7 м шкідливих для рослин водорозчинних солей, однорідним важко суглинковим механічним складом. Все це є однією із причин утворення на ньому високопродуктивних чорноземних ґрунтів, насичених кальцієм, з сприятливими водно-фізичними властивостями.
Делювіальні відклади ( по дну балок та частково у річкових долинах ) утворилися внаслідок пере відкладання і осідання слабо відсортованих змитих та перенесених делювіальними водами часток ґрунту і ґрунтоутворюючих порід. Останні зазнавали та зазнають ерозії на схилах балок та вододілів.
Давньалювіальні відклади – це породи, утворенні водами ріки Молочної в минулі геологічні періоди.
Вони мають характерну горизонтальну горизонтальну шаруватість і різний механічний склад окремих шарів, являють собою переважно піщанні відклади.
Грунтові води на вододілах залягають на глибині 12-20 м і ніякої участі в ґрунтоутворенні не беруть. У балках вони залягаються на глибині 3-5 м і впливають на грунтоутворення періодично по сезонах року. Місцями вони виклинюються і стоять на поверхні, що створює умови сталого надмірного зволоження, в зв’язку з чим утворилися оглеєні і заболоченні ґрунти. Під впливом мінералізованих вод утворюються солончакові ґрунти.
Основним джерелом зрошення є води ставки та артезіанські води. Іноді в практиці водогосподарського будівництва використовують підгрунтові алювіальні води в заплавах рік та балок для зрошення. Але така можливість обмежується високою мінералізацією цих вод.
Середньо мінералізовані підгрунтові води можна використовувати, але в обмежених нормах і при обов’язковому проведенні гіпсування грунтів (2-3 т\га під оранку один в 2-3 роки).
При поливі мінералізованими водами на ділянках можливе заболочування грунтів і повторне засолення.
- Розділ 1.Природні умови господарства
- 1.2.Рельєф
- 1.3.Рослинність
- 1.4.Материнська порода
- 1.5.Процес ґрунтоутворення
- Розділ 2.Грунт господарства
- 2.1. Номенклатурний список ґрунтів господарства
- 2.2.Генетико-морфологічна будова грунту
- Ґрунтовий профіль і генетичні горизонти
- Забарвлення ґрунту
- Класифікація механічних елементів ґрунтоутворюючих порід і ґрунтів (за м.А. Качинським)
- Структура ґрунту
- Новоутворення і включення в ґрунтах
- Класифікація, номенклатура та діагностика ґрунтів
- 2.3.Гранулометричний склад грунту
- 2.4. Водно-фізичні властивості чорнозему південного
- 2.5.Фізико-хімічні властивості чорнозему південного
- 2.6.Вміст поживних речовин
- 2.7. Запаси гумусу у грунті
- 2.8.Розрахунок балансу гумусу Заходи покрашення родючості ґрунтів
- Список використаної літератури