2.1.1. Біосфера землі
Життя на планеті — єдина система в різних формах і на неоднакових рівнях. Це велетенський всеосяжний біологічний комплекс, який прийнято називати біологічною сферою, або біосферою1. Розрізняють такі три основні частини біосфери — літосферу, гідросферу і тропосферу. В літосфері — верхній частині земної поверхні — відбувається найбільш активний біологічний розвиток рослинного і тваринного світу. Тут життя сконцентроване переважно на її поверхні та в шарі ґрунту до 2 – 3 м, зрідка до 5 – 10 м (у тому числі коренева система дерев і трав’янистих порід). У наш час рослинний і тваринний світ літосфери є основним джерелом харчування людини.
Гідросфера — води рік, озер, морів, океанів, середовище, де можливе самостійне існування різноманітного рослинного і тваринного світу (від найпростіших до ссавців). Оскільки поживні речовини є в усій товщі води, а не лише на дні, відповідно і життя існує від поверхні водойми до дна і на самому дні. При цьому навіть глибоководні моря не становлять винятку. Разом з тим у гідросфері менше кисню, ніж в літосфері, тому відповідно менше маса рослин і тварин на одиницю її об’єму. Однак площа водного дзеркала морів, океанів, озер та інших водойм набагато більша за площу літосфери. Тому запаси біомаси в гідросфері величезні і при раціональному їх використанні можуть бути значним джерелом повноцінного харчування людини.
Найменш щільна тропосфера — нижня частина атмосфери. Організми, які її населяють, не можуть тривалий час існувати без поверхні землі. Немає також тварин, які б постійно перебували в повітрі.
1Область активного життя на Землі. Термін введений в 1875 р. Е. Зюссом. Вчення про біосферу як активну оболонку Землі, де виявляється сукупна діяльність живих організмів (у тому числі людини) як геохімічний фактор планетарного масштабу і значення, створене В. І. Вернадським (1926).
Біосфера — результат діяльності різних макро- і мікроорганізмів. У ній постійно підтримується біогенний кругообіг речовин — енергії (рис.).
Трофічні зв’язки — основа біосфери. Між тропосферою (атмосферою), гідросферою та літосферою завдяки діяльності організмів існують добре відрегульовані біологічні (харчові — трофічні) зв’язки рослинних і тваринних організмів. Завдяки їм на Землі підтримується життя як стійке планетарне явище, забезпечується система взаємозв’язків рослин, тварин і людини.
Розрізняють такі основні екологічні групи рослинних і тваринних організмів, які забезпечують безперервний зв’язок між різними формами життя на Землі: продуценти, консументи, редуценти. Продуцентів (лат. Producens — виробляючий) називають ще автотрофами, тобто організмами, які використовують різні види неорганічних речовин і за допомогою сонячної енергії утворюють органічну речовину — першооснову життя інших екологічних категорій живих організмів. Це зелені вищі й нижчі рослини та хемотрофні — незелені бактерії, які також здатні синтезувати органічну речовину.
Консументи (споживачі) — це організми, які споживають продукцію автотрофів і виділяють у навколишнє середовище продукти своєї життєдіяльності (білки, жири, цукри, вуглеводи, безазотисті екстрактивні та інші речовини). До консументів належать усі тварини. Вони створюють могутній пласт органічної речовини на Землі.
Розрізняють первинні, вторинні і третинні консументи. Перші — це травоїдні тварини і паразитуючі на зелених рослинах безхлорофільні рослини — кускута, вовчок та ін.; другі — хижаки, які полюють на травоїдних; треті — організми, що живляться вторинними консументами.
Редуценти — дрібні організми (гриби, бактерії). Вони використовують органічну масу відходів життєдіяльності перших двох груп і в процесі обміну розкладають її до неорганічних сполук, які, у свою чергу, знову можуть бути засвоєні продуцентами. Внаслідок таких трофічних зв’язків здійснюється кругообіг речовин (рис. 2). Отже, ці три види рослинних і тваринних організмів і створюють навколишнє природне середовище в біосфері.
Вказані екологічні групи рослинних і тваринних організмів відрізняються типом живлення і будови. За типом живлення вони поділяються на автотрофні (фотосинтез) і гетеротрофні організми (абсорбція і перетравлення). За будовою в цих групах виділяють еукаріоти тканинні (рослини, тварини), еукаріоти одноклітинні і багатоклітинні (водорості, гриби, найпростіші); прокаріоти, переважно одноклітинні (фотобактерії, скотобактерії, архебактерії) (рис. ).
Залежно від особливостей трофічних зв’язків між рослинними і тваринними організмами, що є динамічними, виникають різноманітні форми життя. Так, у літосфері після поїдання тваринами певних видів рослин (трав, плодів, насіння, посівів) поширюються види, які залишилися, до них також додаються види з насіння, перенесеного птахами, тваринами, комахами. Значний вплив на рослинність мають землерийні тварини, що знищують і порушують рослинний покрив, спричинюючи зміну його ботанічного складу тощо. Проте найбільшою мірою рослинність і тваринний світ змінюються під впливом діяльності людини, тобто під впливом антропогенного фактора.
- Рослинництво
- 1.2. Коротка історія розвитку рослинництва як галузі і науки
- 1.3. Світові ресурси рослинництва
- 1.4. Класифікація польових культур
- 1.5. Стан і перспективи розвитку рослинництва в україні
- 1.6. Дослідна справа
- 2. Еколого-біологічні
- 2.1. Екологічні основи рослинництва
- 2.1.1. Біосфера землі
- 2.1.2. Навколишнє природне середовище і антропогенний фактор
- 2.1.3. Основні заходи поліпшення екологічних умов на полях
- 1988, З посиланням на Реуце і Кістря, 1986)
- 2.1.4. Особливості вирощування польових культур на місцевостях, забруднених радіонуклідами
- 2.1.5. Екологічні особливості польових культур
- 2.2. Біологічні основи рослинництва
- 2.2.1. Посів як фотосинтезуюча система
- 2.2.2. Біологічні особливості польових культур
- 2.2.3. Коренева система польових культур
- 2.3. Деякі біоекологічні фактори і їх роль у сучасному рослинництві
- 2.3.1. Біоекологічні фактори ґрунту
- 2.3.2. Сівозміна та інші біологічні фактори
- 2.3.3. Відношення культур до механічного догляду
- 2.3.4. Захист рослин від шкідників, хвороб і бур’янів
- 2.3.5. Альтернативні хімічним засоби захисту рослин. Проблеми і можливості
- 3. Агротехнічні основи рослинництва
- 3.1. Основні закони землеробства і рослинництва. Природна і ефективна родючість ґрунту
- 3.2. Бур’яни та боротьба з ними
- 3.3. Сівозміна як агротехнічний фактор рослинництва
- 3.4. Регулювання умов вегетації рослин механічним обробітком ґрунту
- 3.5. Просторове і кількісне розміщення рослин
- 3.6. Обробіток ґрунту в системі догляду за посівами. Реакція рослин на обробіток
- 3.7. Збиральні роботи
- 3.8. Якість виконання польових робіт при вирощуванні сільськогосподарських культур
- 3.9. Змішані та проміжні посіви
- 3.9.1. Змішані, сумісні та ущільнені посіви польових культур
- 3.9.2. Проміжні посіви польових культур
- 4. Агрохімічні основи
- 4.1. Загальні питання удобрення польових культур
- 4.2. Вапнування і гіпсування ґрунтів
- 4.3. Баланс поживних речовин у ґрунті
- 4.4. Удобрення і економія енергії
- 5. Організаційно-господарські, біоенергетичні
- 5.1. Організаційно-господарські основи рослинництва
- 5.2. Біоенергетичні основи рослинництва
- 5.3. Економічні основи рослинництва
- 6.1. Значення та етапи процесу програмування
- 6.2. Основні принципи (елементи) програмування
- 7. Основи насіннєзнавства
- 7.1. Основні показники якості насінного матеріалу
- 7.2. Підготовка до зберігання і зберігання насіння
- 8. Загальна характеристика зернових культур
- 8.1. Зернові культури в україні і снд
- 8.2. Загальні поняття про систематику зернових культур
- 8.3. Морфологічні особливості зернових культур
- 8.4. Ріст і розвиток зернових хлібів. Пшениця
- 9. Озимі хліба
- 9.1. Озима пшениця
- 9.2. Озиме жито
- 9.3. Озимий ячмінь
- 9.4. Тритикале
- 9.5. Перезимівля озимих хлібів та заходи захисту рослин від несприятливих умов зимівлі
- 10. Ярі зернові і круп’яні культури
- 10.1. Яра пшениця
- 10.2. Ярий ячмінь
- 10.3. Овес
- 11. Кукурудза, сорго і круп’яні культури
- 11.1. Кукурудза
- 11.2. Сорго
- 11.3. Рис
- 11.4. Гречка
- 11.5. Просо
- 12. Зернові бобові культури
- 12.1. Загальна характеристика зернобобових культур
- 12.2. Горох
- 12.3. Соя
- 12.4. Люпин
- 12.5. Квасоля
- 12.6. Нут
- 12.7. Чина
- 12.8. Кормові боби
- 12.9. Сочевиця
- 13. Бульбоплоди
- 13.1. Загальна характеристика бульбоплідних культур
- 13.2. Картопля
- 13.3. Земляна груша (топінамбур)