1.2.Рельєф

Ґрунтуючись на характері рельєфу дане господарство знаходиться в геоморфологічному районі Причорноморської берегової рівнини.

В горах виникає вертикальна зональність в наслідок зниження температур з висотою і в змінах у зволоженні.

При під’ємі на 100м сума активних температур зменшується в середньому на 150⁰ , завдяки цьому температура міняється і на інших висотах.

Елементи мезо і макро рел’єфу перерозподіляють вологу опадів на поверхню.

Так, як господарство знаходиться в причорноморській рівнині поверхня розчленована дуже слабо. Тут нерідко на великих просторах тягнуться зовсім рівні степи. Яри відсутні. Зрідка зустрічаються неглибокі балки з дуже положистими схилами.

На вододільних плато та їх схилах, на схилах балок грунтотворять ліси. Лише подекуди на схилах глибоких балок та річкових долин у ґрунтоутворенні беруть участь глини, піски, продукти вивітрювання гранітів, а по заплавах річок та днищах балок – алювіальні відклади.

Лес являє собою карбонатну бурувато-польову однорідну дрібноземисту породу, порівняно багату на калій та фосфор. Він характеризується високою паруватістю, відсутністю до глибини 6-7 м шкідливих для рослин водорозчинних солей, однорідним важко суглинковим механічним складом. Все це є однією із причин утворення на ньому високопродуктивних чорноземних ґрунтів, насичених кальцієм, з сприятливими водно-фізичними властивостями.

Делювіальні відклади ( по дну балок та частково у річкових долинах ) утворилися внаслідок пере відкладання і осідання слабо відсортованих змитих та перенесених делювіальними водами часток ґрунту і ґрунтоутворюючих порід. Останні зазнавали та зазнають ерозії на схилах балок та вододілів.

Давньалювіальні відклади – це породи, утворенні водами ріки Молочної в минулі геологічні періоди.

Вони мають характерну горизонтальну горизонтальну шаруватість і різний механічний склад окремих шарів, являють собою переважно піщанні відклади.

Грунтові води на вододілах залягають на глибині 12-20 м і ніякої участі в ґрунтоутворенні не беруть. У балках вони залягаються на глибині 3-5 м і впливають на грунтоутворення періодично по сезонах року. Місцями вони виклинюються і стоять на поверхні, що створює умови сталого надмірного зволоження, в зв’язку з чим утворилися оглеєні і заболоченні ґрунти. Під впливом мінералізованих вод утворюються солончакові ґрунти.

Основним джерелом зрошення є води ставки та артезіанські води. Іноді в практиці водогосподарського будівництва використовують підгрунтові алювіальні води в заплавах рік та балок для зрошення. Але така можливість обмежується високою мінералізацією цих вод.

Середньо мінералізовані підгрунтові води можна використовувати, але в обмежених нормах і при обов’язковому проведенні гіпсування грунтів (2-3 т\га під оранку один в 2-3 роки).

При поливі мінералізованими водами на ділянках можливе заболочування грунтів і повторне засолення.