§ 5. Державна політика регулювання і підтримки сільськогосподарського виробництва

Досвід розвинутих країн, система агробізнесу яких тривалий час формувалася під впливом держави, переконливо засвідчує, що в умовах ринкової економіки життєдіяльність сільськогосподарських підприємств, ефективність аграрного виробництва і відносна стабільність соціальної сфери в сільській місцевості значно зумов­лені державним регулюванням.

Головними завданнями державного регулювання в країнах з розвинутою ринковою економікою в аграрній сфері є:

— підвищення прибутковості сільського господарства і роз­ ширення експорту основних видів продовольчих товарів;

- попередження перевиробництва окремих видів сільське господарської продукції;

— обмеження монополізму в суміжних із сільським госпс дарством галузях промисловості.

Потребу й особливості державного регулювання агрощ мислового комплексу визначають низка об'єктивних чинникії (рис. 9.15).

Політика держави відносно аграрного сектору не може буті раз і назавжди даною. Для кожної конкретної країни у певниі період її історичного розвитку складається одна з трьох типо­вих ситуацій:

• коли існує дефіцит сільськогосподарської продукції;

• коли попит на сільськогосподарську продукцію та її пре позиція відносно збалансовані;

• коли пропозиція сільськогосподарської продукції переві щує попит на неї.

Зрозуміло, що в усіх цих випадках політика держави щодс аграрного сектору і його агентів не може залишатися однакс вою. Вона залежатиме від рівня економічного й соціального роз­витку держави, збалансованості попиту і пропозиції на аграї них ринках (рис.9.16).

Розвинуті країни світу щорічно надають дотації виробника? сільськогосподарської продукції на суму понад 300 млрд дол., них тільки США — більше 100 млрд дол. Дотації сільськогос-

Нестабільність цін і доходів

в агропромисловому виробництві

Конкурентне середовище в сільському господарстві і високий ступінь монополі­зації в ресурсних і переробних сферах

Необхідність

держав­ного регулю­вання АПК і його особли­вості

Низька привабливість інвестування

аграрного виробництва

Різноманітність природно-кліматичних

умов

Потреба екологізації сільського господар­ства, проведення наукових досліджень

Страхування сільськогосподарської діяльності

Особливості формування соціальної інфраструктури села тощо

Рис. 9.15. Необхідність державного регулювання АПК і його особливості

Рас.9.16. Головні важелі державного регулювання АПК

подарським виробникам у країнах ЄС становлять до 40 % вар­тості валової продукції сільського господарства.

В Україні рівень відповідної державної фінансової підтрим­ки сільського господарства зростає, але залишається ще недо­статнім , що ускладнює конкурентоспроможність вітчизняних товаровиробників на внутрішньому і зовнішньому ринках із зарубіжними.

В умовах подальшого ринкового реформування економіки України державне регулювання і підтримка аграрної сфери ма­ють бути ширшими і різноманітнішими.

Державна підтримка селянських господарств має стати не­від'ємною складовою загальнодержавної програми соціально-економічних перетворень і розвитку країни.