2.1. Екологічні основи рослинництва

Загальні питання рослинництва, або загальне рослинництво, як теоретичну основу сучасних технологій вирощування польових рослин (спеціальне рослинництво) не можна вивчати лише з огляду на пізнання основ росту і розвитку рослин та пов’язаних з цим вимог рослин до основних факторів вегетації — світла, тепла, вологи, живлення. Необхідно розглядати рослинництво у зв’язку з навколишнім природним середовищем, тобто як цілісну систему природних і антропогенних явищ, поступово переходячи від загальних (глобальних) понять до більш вузьких і конкретних, власне екології і біології рослин.

Термін «екологія» (від грец. oicos — дім, місце поширення, знаходження, logos — вчення, наука, знання) в біології означає взаємозв’язок рослин, тварин, мікроорганізмів між собою і з навколишнім середовищем. При цьому екологію організмів одного виду прийнято називати аутоекологією (власне, свій), систем організмів — сінекологією (від грец. sin — разом, сумісно).

Термін вперше був запропонований у 1866 р. німецьким ученимбіологом Е. Геккелем у його праці «Загальна морфологія організмів». Протягом тривалого періоду (близько 100 років) його вживали лише в біології. Відтоді як був виявлений загальний зв’язок явищ у природі, суспільстві, а також природних і суспільних явищ, термін набув дуже широкого значення. Його можна застосовувати як щодо природних угідь, полів сівозміни, посівів окремих сільськогосподарських культур, їх сумішей, так і окремих країн, невеликих регіонів, міст, населених пунктів. У зв’язку з цим можна говорити про екологізацію як загальне явище — екологізацію науки, промисловості, мислення, господарювання, політики, бо все має загальний зв’язок.

Саме цей зв’язок визначає суть понять про екологію, екологічний стан, екологічні умови. Під цим розуміють насамперед результати господарювання людини в природі, її ставлення до природи, ґрунту, води, повітря, рослинності.

Про необхідність обережного ставлення до природи зазначали у своїх працях ще Ч. Дарвін, Д. І. Менделєєв, О. М. Енгельгардт, Д. М. Прянишников, В. Р. Вільямс та інші вчені.