1.5.Процес ґрунтоутворення

В зоні сухого Степу переважають важкі лесовидні суглинки,рідше леси. Глибина лесової товщі на всій території зони становить 20-25м.

Невеликими масивами зустрічаються алювіальні відклади та глини. Менш поширений елювій-делювій(пісовики,глинисті сланці,вапняки,крейда,мергель). Вони трапляються на окремих височинах,по схилах правих берегів річок та балок. У заплавах річок грунти формуються на алювіальних відкладах різного хімічного і механічного складу. Характерною особливістю зони є те,що сольовий сульфат-хлоридно-натрієвий гіпсовий горизонт знаходиться на глибині 1,7-2,2метри.

Поди складені оглекисними лесами. Механічний склад їх середньо- та важкоглинковий,що є наслідком оглеєння. В подах,розташованих у північній частині зони,вся товща лесів вулугована від водорозчинних солей та гіпсу,а в подах узбережжя Чорного моря – засолена. Відповідно до цього підґрунтові води в подах з вилугуваними лесами прісні:вони розташовуються н глибині 6-8 і більше метрів. У подах з засоленими грунтами води дуже мінералізовані і підіймаються майже до поверхні, обумовлюючи засоленість грунтів. Підгрунтові води на міжподових просторах залягають унизу лесової товщі і повсюдно мінералізовані.