3.2.2. Обробіток грунту в полях сівозмін

Обробіток грунту в полях сівозмін складається з основного і передпосі­вного (передсадивного) обробітку. При основному обробітку застосовуються та­кі агротехнічні прийоми, як лущення, оранка, культивація, боронування тощо. Передпосівний (передсадивний) обробіток грунту призначений для створення рівної, добре розпушеної поверхні з врахуванням глибини загортання насіня (біля 5 см), чи садіння сіянців, способів і термінів сівби. Для цього застосовується культивація, боронування, шлейфу­вання, а для посіву дуже дрібного насіня - і коткування.

У залежності від сівозміни обробіток може бути зяблевим, за системами чорного, раннього чи зайнятого (сидерального) парів. До системи зяблевого обробітку входить лущен­ня стерні та літньо-осіння оранка плугами з передплужниками, з одночасною культивацією чи без культивації. Ділянки з-під сіянців виорюють без попереднього лущення. Для зменшення випаровування застосовують ранньовесняне боронування.

У степових (посушливих) умовах застосовується обробіток грунту за си­стемою чорного пару: зяблевий обробіток восени з закриттям вологи зубовими боронами в два сліди навесні, чотириразова "пошарова культивація" (перша - на глибину 10-12см, наступні - більш мілкі-до 5-7 см) з одночасним боронуванням протягом вегетаційного періоду, осіннє розпушування ущільненого грунту плугами без відвалів або плоскорізами, ранньовесняне боронування.

Глибина оранки при основному обробітку залежить від кліматичних і лісорослинних умов, типу і ступеня окультуреності грунту, подальшого викорис­тання поля. Найчастіше глибина оранки у посівному відділенні на дерново-підзолистих грунтах 20-22 см, на сірих опідзолених - 22-25 см, на звичайних чорноземах - 25- 30 см. У шкільному відділенні і під плантації грунт виорюється плантажними плугами на глибину 45-55 см. У проекті передбачається внесення під оранку органомінеральних та інших видів добрив.

Якщо садивний матеріал викопується навесні, обробіток грунту може виконуватися за системою чистого раннього пару, в якій початкову оранку проводять не восени, а навесні з одночасним боронуванням (у квітні - на початку травня в південних районах, в кінці травня - на початку червня в північних).

На сидеральних парах однорічний люпин та інші сидерати заорюються на повну глибину влітку (червень-липень), у фазі утворення блискучих плодів. Перед за­орюванням травостій подрібнюється дисковими боронами та прикочується ва­жкими катками, після заорювання поле ще раз дискують і прикочують з подальшими культиваціями та боронуваннями.

Описуючи систему обробітку грунту в кожному полі, слід указати зна­ряддя, що застосовуються (додаток 7). Для парових полів обґрунтовується вид пару, указу­ється час і глибина обробітків грунту, строки посіву сільськогосподарських культур і сидератів, строки і способи їх збирання і наступного обробітку грун­ту. На родючих грунтах у зоні недостатнього і нестабільного зволоження для боротьби з бур'янами і вологонакопичення проектується чорний пар, а при до­статньому зволоженні - зайнятий пар (на бідних азотом грунтах краще сидера­льний чи вико-горохова суміш). Повний опис системи обробітку грунту дається для посівного відділення, а для інших виробничих відділень відмі­чаються лише її особливості.