5. Погіршення фітосанітарного стану ґрунтів
Фітосанітарний стан значної частини ґрунтів України несприятливий. Сільсько-господарським культурам завдають значної шкоди близько 8 тис. різних комах, кліщів, гризунів, бактерій, нематод, грибкові захворювання і близько 100 видів бур'янів. 400 видів бур'янів завдають певної шкоди сільськогосподарським культурам, багаторічним насадженням, сіножатям і пасовищам, 100-120 видів завдають найбільшої шкоди. Бур'янам властива висока плодючість, нерівномірне дозрівання, наявність періоду спокою. В орному шарі 30 см у середньому міститься від 100 млн. до 4 млрд. насінин бур'янів на 1 га.
На забур'янених ґрунтах знижуються запаси продуктивної вологи, активність мікроорганізмів ґрунту, різко знижується вміст елементів живлення. У разі середньої забур'яненості посівів бур'яни виносять не менше 50, сильної — 200 кг NРК, на формування 1 т зерна витрачається не більше 60-70 кг/га добрив. За умов значної забур'яненості гірчаком, осотом та пирієм бур'яни виносять з ґрунту 100-120 кг азоту, 50-80 кг фосфору і 160-180 кг калію, що перевищує їх винос урожаєм зерна озимої пшениці 30-35 ц/га.
У середньому бур'яни відчужують з поля понад 1/3 поживних речовин, що вносяться з мінеральними добривами. Кореневі виділення багатьох бур'янів токсичні для культурних рослин. Вони затримують проростання висіяного насіння, пригнічують ріст і розвиток вирощуваних культур.
Встановлено, що за наявності 10 рослин ромашки непахучої та волошки синьої на 1 м2 посівів озимої пшениці, ярого ячменю і люпину чи 10 рослин курячого проса в посівах кукурудзи та гречки врожайність культур знижується на 10, 9, 17, 40 та 20 % відповідно при одночасному погіршенні якості продукції та збільшення енергетичних затрат.
Чинником, що сприяє розвитку шкідливих організмів за умов існуючої системи землеробства в Україні, є послаблення ролі природних ентомофагів в агроценозі внаслідок високого рівня розорювання земель, інтенсивного обробітку ґрунту, застосування високих доз мінеральних добрив і пестицидів.
Таким чином, санітарне неблагополуччя на орних землях склалося внаслідок надмірного втручання людини в агроландшафт. Питання фітосанітарного стану ґрунтів заслуговують на пильну увагу та комплексне вирішення з максимальним використанням агротехнічних і біологічних методів захисту рослин як найбільш екологічно обґрунтованих.
- Еколого-меліоративний факультет
- Руйнування ґрунтового покриву внаслідок ерозії
- 1. Водна ерозія
- 2. Причини виникнення і розвитку осередків водної ерозії
- 3. Умови прояву дії водної ерозії
- 4. Вітрова ерозія
- 5. Механізм дії вітрової ерозії
- 6. Чинники та умови розвитку дефляції ґрунтів
- 7. Іригаційна ерозія
- 8. Пасовищна ерозія
- 9. Ерозійні та селеві явища у горах
- Збитки від водної та вітрової ерозії
- Допустимі рівні водної та вітрової ерозії
- Тема: Протиерозійна меліорація
- 1. Історія проблеми
- 2. Захист ґрунтів від водної ерозії
- 3. Захист ґрунтів від вітрової ерозії.
- 4. Захист ґрунтів від іригаційної ерозії. Боротьбу з іригаційною ерозією теж треба проводити комплексно. До основних заходів захисту від неї належать:
- Тема: Втрата родючості ґрунту
- 1. Чинники деградації ґрунтового покриву
- 2. Дегуміфікація орних ґрунтів
- 3. Кислотна деградація (декальцинація) ґрунтів
- 4. Агрофізична деградація ґрунтів
- 5. Погіршення фітосанітарного стану ґрунтів
- Тема: Профілактика втрати родючості ґрунту
- 1. Природні закони землеробства
- 2. Відтворення родючості
- 3. Відтворення гумусу в ґрунті
- 4. Біохімічний механізм відтворення гумусу і саморегуляції ґрунтової родючості
- 5. Моделювання кругообігу вуглецю в ґрунті та оптимізація гумусового стану
- 6. Хімічна меліорація
- 7. Боротьба з переущільненням ґрунтів
- 8. Агрономічна меліорація
- 9. Біологічне землеробство
- 10. Біодинамічне землеробство і охорона ґрунтів