Тема 6.3 Захисні лісові насадження

№ пит.

Питання

Відповіді

1.

Агро

Агролісомеліорація – це

Агролісомеліорація як наука вивчає:

Види захисних лісових насаджень залежно від їх меліоративної ролі і господарського призначення:

Система захисних лісових насаджень – це

Завдання системи захисних лісових насаджень:

Агролісомеліоративне значення системи захисних насаджень

• ( грецьке) поле.

система лісівницьких заходів, спрямованих на покращення кліматичних і ґрунтових умов.

полезахисне лісорозведення;

протиерозійне лісорозведення;

закріплення пісків.

• полезахисні;

• водорегулюючі;

• прибалкові і прияружні;

• насадження біля ставків і зрошуваних каналів;

• придорожні;

• зоолісонасадження;

• насадження на пісках.

Захисні насадження на місцевості слід розміщувати у вигляді певної системи.

комплекс лісових насаджень, які взаємодіють між собою, створюючи меліоративний ефект на території.

захист ріллі від посух, суховіїв, водної і вітрової ерозії.

- ефективність лісосмуг відчутна при оптимальному розміщенні, достатній висоті і конструкції;

• зменшується швидкість вітру;

• рівномірно розподіляється сніг на полях;

• зменшується глибина промерзання грунту;

• зменшується поверхневий стік і змив грунту;

• підвищується вологість повітря;

• підвищується урожайність с- г. культур.

Залісненність ріллі повинна бути не менше 4%.

2.

Полезахисні лісові смуги та їх

• призначення:

Конструкції лісосмуг:

Система полезахисних л/смуг включає:

Висота лісосмуг у 25-ти річному віці...

Найбільш поширені деревно-чагарникові породи в полезахисних лісонасадженнях степової зони України:

захист с.- г. культур від посушливих вітрів, пилових бур.

Зменшують швидкість вітру з навітряної сторони на відстані п’ять висот, з підвітряної сторони – 20 ... 25 висот лісосмуги.

Ефективність залежить від конструкції та висоти лісосмуги

1. продувна.

Великі скрізні просвіти

внизу, немає низьких чагарників.

Добре розподіляють сніг. Продувна конструкція рекомендована для полезахисних смуг в лісостеповій зоні.

2. ажурна.

По всій висоті просвіти до 30%. Найкраще зменшує швидкість вітру. Рекомендовані для полезахисних смуг в степовій зоні.

3. щільна (не продувна)

Суцільна зелена стіна з 3-х ярусів дерев і чагарників.

Перед лісосмугою зимою утворюються снігові замети. Рекомендована для прияружних і прибалкових насаджень.

• основні лісосмуги через 400 – 600 м перпендикулярно до пануючих літніх вітрів;

• поперечні через 1000 м,

• ширина 10 – 15 м з 3 – 5 рядів.

на звичайних чорноземах – 16 м:

на південних чорноземах – 12 м;

на каштанових грунтах – 8 м.

• головні деревні породи: акація біла, дуб черешчатий, ялина звичайна, горіх грецький, сосна звичайна, ясен звичайний, тополя біла;

• супутні деревні породи: абрикос, в’яз звичайний, шовковиця біла, груша звичайна;

- чагарники:бузина червона акація жовта; верба; смородина золотиста;

шипшина звичайна; терен, скумпія;

бересклет

3.

Водорегулюючі лісосмуги та їх

• призначення

умови застосування;

Особливість конструкції:

Прияружні і прибалкові лісосмуги та їх

• характеристика

- умови застосування:

- призначення:

Лісові насадження по укосах і дну ярів і балок

• їх призначення

Послідовність залісненні берегів ярів:

Насадження по дну яру:

• поглинання поверхневого стоку;

• попередження змиву грунту;

- рілля на схилах крутістю > 2⁰ ;

- незалежно від напряму шкідливих вітрів основні лісосмуги проектують по горизонталях або впоперек схилу;

- поперечні лісосмуги перпендикулярні до основних тобто по схилу, для попередження концентрації поверхневого стоку в них роблять розпилювачі стоку.

- відстань між основними лісосмугами 400–200 м. залежно від крутості схилу.

Ширина 15 м. 3 – 5 рядів.

нижче лісосмуги наорюється вал висотою 0,5 – 1 м для підвищення протиерозійної дії. В міжряддях виконують щілювання.

• не продувної конструкції;

• ширина 21 м;

• на віддалі ≥ 5 м від брівки яру;

• в нижньому ряду акація, вишня

• у верхнім ряду – колючі чагарники

кормові угіддя на силових землях з розвинутою яружно-балковою мережею.

Припинення росту розгалуження ярів шляхом затримання поверхневого стоку, закріплення берегів ярів.

Яри, захищені лісосмугами ростуть в ширину і довжину в 10 раз повільніше.

• зупинити розмивання укосів та розмив дна;

• затримати тверді наноси;

• використати ці землі в господарстві.

- На стадії затухання з нижньої частини яру і берегів (найменший уклон)та в мікро пониженнях берегів садять дерева куртинами;

- На великих ярах береги виположують або роблять терасування, потім засаджують.

Застосовують, коли зарегульований поверхневий стік на водозборі і стік по дну яру невеликий;

Висаджують по дну окремі палісади шириною 10 – 20 м через 10 – 20 м.

4.

Заліснення берегів і схилів ставків і водосховищ

• призначення

В залежності від характеру захисної ролі насадження по берегах водосховищ та ставків поділяються на групи:

• захист берегів від руйнування хвилями;

• попередження ерозії на схилах;

• захист водойм від замулення;

• зменшення випаровування води;

• покращення санітарного стану водойм.

Схема захисних лісових насаджень навколо водойм.

• берегозакріплюючі (від рівня води в меженний період до рівня самих високих вод, верба каспійська, кошикова, верба ламка, тополя)

• вітроломні (для зменшення сили вітру, випаровування води, гасіння хвильобою, затримання твердого стоку; конструкція щільна шириною 10 – 20 м)

• мулофільтри (для захисту водойми від замулення в хвостовій частині водосховища по водопідвідній улоговині на відрізку 100 – 150 м, посадки чагарників шириною до 50 м перпендикулярно до осі улоговини.)

• посадки по мокрому укосу греблі для попередження розмиву греблі.

5.

Способи закріплення рухомих пісків:

Механічний захист:

• застосування

• матеріали для механічного захисту:

• види захисту:

• переваги (+) і недоліки (-) механічного захисту:

Хімічний спосіб закріплення пісків:

• застосування

• зв’язуючі матеріали:

Закріплення пісків травами:

• мета

• прийоми закріплення пісків травами:

Заліснення пісків в залежності від кліматичних умов виконується шляхом створення:

Асортимент дерев і чагарникових порід для закріплення пісків:

1. механічний захист;

2. хімічні засоби;

3. закріплення травами;

4. заліснення.

для негайного зупинення пісків, що наступають на посіви, населені пункти, споруди.

з наступним залісненням або сівбою трав для остаточного закріплення.

солома, лоза, стебла різних трав

• стоячі рядкові (стебла ставлять у борозни.)

• лежачі (устиляють смугами шириною 1 – 1,5 м.)

+ забезпечує швидке зупинення пісків;

• дорогий;

• трудомісткий;

• не дуже довговічний захід.

• на період проростання і укорінення висіяних трав.

• латекси,

• бітумна емульсія,

• рідке скло

наступне перетворення у пасовища і сіножаті.

• сівба восени піщаного вівса у між барханні зниження;

• садіння піщаного полину з підсівом трав.

• полезахисних лісосмуг (в степу)

• суцільного заліснення (в лісостепу)

• куліс ( в напівпустелях)

сосна звичайна, акація біла, тополя чорна, дуб літній, в’яз звичайний, лох вузьколистий, шовковиця, бересклет бородавчатий.