logo
file_433639

Тема 1.2 Кругообіг води в природі

План:

1. Кругообіг води в природі.

2. Водний баланс кореневмісного шару ґрунту.

3. Основні характеристики поверхневого стоку.

4. Природні води та їх характеристика.

5. Водно-фізичні властивості ґрунту. Водний режим грунту.

Література: [Л 1] с. 22 ...45, [2] c. 11 … 28

№ лист

Питання

Відповідь

1.

Кругообіг води – це

Види кругообігу води:

процес циркуляції води на земній кулі під впливом сонячної енергії та сили тяжіння.

  • великий

  • місцевий (материковий)

  • малий (над океаном)

Процес кругообігу води в природі характеризується рівнянням водного балансу

Ео + Ес = Оо + Ос,

де Ео, Ес – випаровування з поверхні океану і суші

Оо, Ос – опади на поверхні океану і суші.

2

.

Водний баланс кореневмісного шару грунту – це ...

Схема водного балансу грунту

Рівняння водного балансу кореневмісного шару грунту:

  • співвідношення надходження і витрати води в грунті.

∆ W = (О + Пп + Пг + К) – ( Е + S + Вг)

де ∆W – зміна запасів вологи в грунті

О – опади;

Пп – надходження поверхневих

вод зі схилів;

Пг – надходження підгрунтових

вод;

К – конденсація водяної пари в грунті;

Е – сумарне випаровування

S – поверхневий стік

Вг – відтік ґрунтових вод

3.

Стік води – це ...

Показники, які характеризують поверхневий стік:

Водозбір – це ...

Забезпеченість стоку – це ...

Розрахункова забезпечен-

ність поверхневого стоку при проектуванні ставків.

Розрахунковий стік року при проектуванні зрошувальних систем.

рух води по поверхні землі а також а також у товщі грунтів і гірських порід у процесі її кругообігу.

  1. коефіцієнт стоку – відношення величини стоку до кількості опадів;

  2. модуль стоку – кількість води, яка стікає з одиниці площі водозбору за одиницю часу.

  3. об’єм стоку – об’єм води, що стікає з водозбору за певний період часу.

  4. шар стоку – товщина шару, який утворюється, якщо об’єм води, що стікає за певний період рівномірно розподілити по водозбору.

територія, з якої поверхневі води стікають у водоток або водойму.

  • кількість років із 100 , коли стік буде саме таким, або більшим.

Середній багаторічний стік має забезпеченість 50%

  • 10%, тобто 90 років із ста. Гребля буде затримувати весь поверхневий стік.

- 75 ... 80%

4.

Природні води:

Господарське значення поверхневих вод:

Види підземних вод, їх характеристика та практичне використання:

  • поверхневі (моря, океани, ріки, озера, болота),

  • підгрунтові (підземні)

  • водопостачання

- зрошення

  • судноплавство

  • риборозведення та інше.

1) Грунтові води, що знаходяться у підвішеному стані в порах верхнього шару грунту. Використовуються рослинами.

Режим залежить від опадів і кон-

дененсації водяної пари;

  1. Верховодка – залягає неглибоко на невеликих прошарках водоупорів, режимзалежитиь від опадів, практичного значення для зрошення не має, бо запаси невеликі;

  2. Підгрунтові – утворюються на першому водоупорі; живляться атмосферними опадами; режим більш сталий, запаси більші ніж у верховодки, глибина залягання 5 ...20 м і більше. Можуть використовуватися для місцевого водопостачання;

  3. Міжпластові безнапірні – знаходяться між двома водоупорами на глибині 20 ...50м і більше. Режим більш сталий. Вода чиста, часто солона. Водопостачання, зрошення.

  4. Міжпластові напірні (артезіанські) – залягають між двома водоупорами, які мають форму чаші. Вода чиста, холодна, часто мінералізована. Режим сталий, запаси великі, глибина 200 м і більше. Водопостачання і зрошення.

  5. Джерельні води – це підгрунтові води, які виклинюються на поверхню. Практичного значення не мають.

5.

Основні фізичні властивості грунту:

Основні водні властивості грунту:

1) Об’ємна маса – маса 1 см3 сухого грунту у природному стані. Залежить від механічного складу грунту, його структури;

2) пористість – сумарний об’єм пор, виражений в % від об’єму грунту.

1) вологоємність – здатність грунту вбирати і утримувати воду;

2) Повна вологоємність – найбільша кількість води, яку може вмістити грунт при заповненні всіх пор водою;

3) найменша вологоємність (НВ) – кількість води, яку грунт утримує в підвішеному стані.

Вологоємність виражається у % від пористості або від маси сухого грунту.

При зрошенні необхідно підтримувати вологість грунту на рівні найменшої вологоємності(НВ) і мінімально допустимої вологості (0,7 НВ)

4)Водопіднімальна здатність – властивість грунту спричиняти капілярне піднімання води. Висота капілярного піднімання коливається від 0,7 м (пісок) до 3 ... 5 м (суглинок)

5) Водопроникність – здатність грунту пропускати через себе воду. Залежить від механічного складу.

6.

Водний режим грунту – це

Значення водного режиму грунту у розвитку рослин

Типи водного режиму в умовах природного зволоження грунту:

зміна в часі запасів води в грунті

  • вплив на повітряний, тепловий, поживний і сольовий режими грунту.

  • мерзлотний (на території України не зустрічається)

  • промивний (характерний для гірських районів Карпат і більшої частини Полісся), грунт щорічно промочується на всю глибину;

  • періодично промивний – частина Полісся, західна і північна частина Лісостепу, де середня багаторічна норма опадів близька до випаровування вологи грунтом;

  • непромивний ( Лісостеп , північ Степу, де випаровування води грунтом щорічно більше ніж випадає опадів);

  • десуктивно-випітний – центр і південь Степу, де річна сума опадів значно менша випаровувальній здатності грунту, у зволоженні грунту можуть приймати участь підземні води, які залягають відносно неглибоко;

  • випітний – характерний для степової зони там, де верхня капілярна кайма досягає поверхні грунту; відбувається засолення грунту.