logo
Лекц_я 5-6

Таблиця 9

Розрахунок балів бонітету грунту за природними признаками

Шифр агрогруп грунтів

Властивості грунтів і їх бальна оцінка

Бал бонітету за властивостями грунту

Поправочні коефіцієнти на

Глибина гумусових горизонтів

Вміст гумусу в орному шарі

Вміст фізичної глини

Кислотність

/рН/

Солонцюватість

засолення

оглеєння

скелетність

Остаточний бал бонітету

Фактична, см

бал

Дольовий вплив признаку

Фактичний, %

бал

Дольовий вплив признаку

Фактичний, %

бал

Дольовий вплив признаку

Фактична

коефіцієнт

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

56 д

67

84

0,48

2,8

56

0,45

22

60

0,90

65

5,3

0,87

-

-

-

-

57

Бал бонітету за природними признаками грунту складає:

ся два підходи: І/ на основі часткових балів бонітету; 2/ на основі єдиних стандартів /еталонів/ діагностичних показників, прийня­тих за критерій продуктивної здатності грунтів. У першому випадку ;за встановленими природними признаками у земельнооціночному районі розраховується бал бонітету грунту, як відношення фактичного означення признаку до еталонного /стандартного/ його значення /фор-мула 9/ /табл.10/. На підставі одержаних часткових балів бонітету за трьома основними діагностичними признаками визначається середньо­зважений бал з врахуванням ціни балу кожного з них. У даному випадку ціна балу складає: за глибиною гумусових горизонтів – 55:100 = 0,55; вмістом гумусу – 4,3 : 100 = 0,043; вмістом фізичної глини – 1,0 : 100 = 0,01. Таким чином середньозважений бал бонітету у замк­нутій шкалі, наприклад, для першої агрогрупи грунтів становить:

Еталони /стандарти/ окремих природних признаків для конкретних агрогруп грунтів приймаються або для кожного земельнооціночного району або в цілому по Україні. При проведенні бонітування грунтів в Україні у 1993р. за еталон, тобто 100 балів прийнято: запас гумусу - 500 т/га; максимально можливі запаси продуктивної вологи -220 мм засвоюваної вологи у метровому шарі; рухомих форм фосфору, визначуваних методом Кірсанова - 26, Чирикова - 20, Мачігіна-Арреніуса - 6 мг на 100 г грунту; обмінного калію, визначуваного ; методом Кірсанова - 17, Чирікова - 20, Мачігіна - 40, Пейве - 25, Маслової - 20 мг на 100 г грунту.

Визначені таким способом середньозважені бали бонітету за ос­новними діагностичними признаками грунтів при необхідності можуть коригуватися через поправочні коефіцієнти, які враховують негатив­ні властивості грунтів для вирощування сільськогосподарських культур. У другому випадку в основу розробки шкал загального бонітування

Таблиця 10

Шкали бонітування грунтів земельнооціночного району

Агрогрупа грунтів

Властивості грунтів і їх бальна оцінка

шифр

Площа, га

Глибина гумусових горизонтів

Вміст гумусу в орному шарі

Вміст фізичної глини

фактична

Бал бонітету по шкалі

Фактичний, %

Бал бонітету по шкалі

Фактичний, %

Бал бонітету по шкалі

Замкнутій

розімкнутій

Замкнутій

розімкнутій

Замкнутій

розімкнутій

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

1

4

5

6

8

9

10

13

14

18

19

21

22

23

24

26

29

30

33

865

1132

497

2012

2764

3086

714

6345

12370

3119

4622

5316

673

331

1869

1117

3394

5167

3960

59353

16

20

26

26

28

25

23

34

30

21

27

22

18

12

15

17

19

32

31

29

36

47

47

51

45

42

62

54

38

49

40

33

22

27

31

34

58

56

53

67

87

87

93

83

77

113

100

70

90

73

60

40

50

57

63

107

103

0,3

0,7

0,9

1,1

1,4

1,3

1,2

1,9

1,5

1,0

1,7

0,9

0,5

0,2

0,3

0,4

0,5

2,0

1,8

7

16

21

26

33

30

28

44

35

23

40

21

12

5

7

9

12

46

42

20

47

60

73

93

87

80

127

100

67

113

60

33

13

20

27

33

133

120

0,24

0,30

0,32

0,34

0,41

0,36

0,33

0,46

0,40

0,28

0,39

0,37

0,30

0,38

0,32

0,38

0,40

0,52

0,50

24

30

32

34

41

36

33

46

40

28

39

37

30

38

32

38

40

52

50

60

75

80

85

102

90

82

115

100

70

98

92

75

95

80

95

100

155

125

Примітка: у замкнутій шкалі за 100 балів прийнято: глибину гумусового горизонту 55 см, вміст гумусу в орному шарі - 4,3 % і вміст фізичної глини – 1,00 %.

грунті в покладено часткові бали бонітету грунтів по культурах з врахуванням структури Їх посівних площ у конкретних земельнооціночних районах. Загальний бал бонітету кожної агрогрупи /Бс. зв. / визначається за формулою:

[15]

де Рі - посівна площа відповідних культур у земельнооціночному

районі, %; Бі - часткові бали бонітету грунтів під вирощуваними культурами.

Складені бонітувальні шкали оцінки грунтів підлягають перевірці. Для цього необхідно застосувати ціну одного балу бонітету грунту, як частки від ділення показника природної властивості еталонного грунту на 100.

За конкретною ціною балу розраховується розмір при­родного признака на відповідній агрогрупі грунтів у будь-якому гос­подарстві земельнооціночного району. Одержана величина співстав­ляється з фактичним показником природного признака, відображеним у земельнокадастрових матеріалах господарства. При цьому доцільно перевірку проводити на тих агрогрупах грунтів, які не піддавалися суттєвому впливу несприятливих природних процесів або антропогенної діяльності.

Якщо різниця між розрахунковою і фактичною величиною природ­ного признаку не перевищує 5%, то можна вважати, що бонітувальна шкала складена правильно, вважається достовірною і подається на затвердження спеціальної земельне оціночної комісії обласної держав­ної адміністрації. Затверджена шкала бонітування грунтів є підста­вою для проведення порівняльної оцінки грунтів внутрі конкретних землеволодінь.

Більш доцільною є перевірка часткових шкал бонітування грунтів, внаслідок чого за ціною балу бонітету грунтів за сільськогоспо­дарськими культурами можна в окремому господарстві визначити роз-

рахункову урожайність конкретної культури. Для цього розраховуєть­ся середньозважений бал бонітету господарства в цілому за формулою:

[16]

де Бс. зв. - середньозважений бал бонітету грунту по господарству;

Р1, Р2, ...Рn - площа оцінюваних агрогруп грунтів господарства, га;

Б12,...Бn - бал бонітету грунту по розрахованій шкалі.

Ціна балу визначається у земельне оціночному районі до якого входить дане господарство як частка від ділення величини урожайнос­ті відповідної культури з агрогрупи, прийнятої за еталон, на 100.

За розрахунковим балом бонітету грунту і ціною одного балу бо­нітету визначається середня урожайність культур в господарстві, яка співставляється із середньою фактичною урожайністю. Як і у попе­редньому випадку,фактичні і розрахункові величини не повинні відріз­нятися на 5%, після чого шкали затверджуються і застосовуються для проведення земельнооціночних робіт.