logo
Мій звіт

Міністерство аграрної політики україни

ВІННИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ЗВІТ – ЩОДЕННИК

про проходження виробничої практики

студента Горпинюка Станіслава Анатолійовича

спеціальності 6.130100 “Агрономія”

ІІІ курсу 34А групи

Місце проходження практики ТОВ «Надбужжя-плюс»

с.Чернятка Бершадського району Вінницької області

Термін проходження практики з 5 квітня по 18 липня 2010 р.

Керівник практики від підприємстваДжус Анатолій Степанович

Керівник практики від навчального закладудоц. Мазур Віктор Анатолійович

Вінниця 2010 р.

ПЛАН

ВСТУП………………………………………………………………………………4

  1. ХАРАКТЕРИСТИКА ГОСПОДАРСТВА

    1. Місцезнаходження господарства………………………………………………………………..…5

    2. Характеристика грунтів………………………………………………………………………....5

    3. Характеристика кліматичних умов……………………………………………………………………………6

  1. СИСТЕМА ЗЕМЛЕРОБСТВА В ГОСПОДАРСТВІ

    1. Структура земельних угідь та посівних площ……………………………………………………………………………9

    2. Типи і види сівозмін………………………………………………………………………10

    3. Система обробітку грунту……………………………………………………………………...…12

    4. Система застосування органічних, мінеральних і бактеріальних добрив………………………………………………………………………...14

    5. Агротехнічні засоби захисту грунтів від вітрової і водної ерозії………………………………………………………………………….16

    6. Меліоративні заходи…………………………………………………………...……………17

  1. ГАЛУЗЬ РОСЛИННИЦВА

    1. Технології вирощування сільськогосподарських культур у господарстві…………………………………………………………………18

    2. Технологічні карти вирощування озимої пшениці, ячменю, кукурудзи (на зерно і силос), гороху, цукрових буряків, картоплі, льону, соняшнику та інших культур………………………………………………………………………19

    3. Технології вирощування кормових культур………………………………………………………………………20

    4. Технології вирощування овочевих, плодово – ягідних культур………………………………………………………………………21

    5. Технологічні карти вирощування овочевих культур у закритому грунті…………………………………………………………………………22

  1. СИСТЕМИ ЗАХИСТУ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР ВІД ШКІДЛИВИХ ОРГАНІЗМІВ

    1. Техноглогічні карти і робочі плани із захисту зернових, зернобобових, технічних, овочевих і плодово – ягідних культур від хвороб, шкідників та бур’янів. …………………………………………………………………..…24

    2. Характеристика машинно – тракторного парку, спеціальних машин для захисту рослин, їх стан готовності до роботи……………………………..25

    3. Стан забезпечення господарсвтва пестицидами, біопрепаратами, їх зберігання, облік і порядок використання. Результаи особистих обстежень полів і обліки поширення та розвитку хвороб, чисельності шкідників, стан забур’яненості посівів сільськогосподарських культур………….…26

    4. Оцінка районованих сортів сільськогосподарських культур, які вирощуються в господарстві, на стійкість проти хвоорб і шкідників…..27

    5. Біологічна, господарська та економічна ефективність захисних заходів проти шкідливих організмів на сільськогосподарських культурах в господарстві………………………………………………………………….28

    1. Робочий план захисту сільськогосподарських культур від шкідливих організмів на майбутній рік у господарстві………………………………..29

  1. СТАН ВИРОБНИЦТВА ТВАРИННИЦЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ В ГОСПОДАРСТВІ……………………………………………………………

  2. ОРГАНІЗАЦІЯ ПРАЦІ І ОСНОВНІ ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ ГОСПОДАРСТВА…………………………………………………..………

  3. СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ ГОСПОДАРСТВА…………………………………..…

  4. УПРАВЛІННЯ ВИРОБНИЦТВОМ………………………………………..

  5. УЧАСТЬ У СУСПІЛЬНО – ПОЛІТИЧНІЙ ТА КУЛЬТУРНО МАСОВІЙ РОБОТІ ТРУДОВОГО КОЛЕКТИВУ……………………………………..

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………..…….

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………………...…

ДОДАТОК……………………………………………………………………….….

ВСТУП

Практичне навчання студентів є невід’ємною складовою частиною навчального процесу підготовки висококваліфікованих фахівців вчених – агрономів.

Адже метою практичного навчання є:

Проходження виробничої практики необхідне для того, щоб стати дійсно фахівцем своєї справи. Отримання якісної та чистої продукції рослинництва це наша майбутня справа. Тому ми повинні розуміти, що проблеми екології та екологічно чистої продукції є одними з головних проблем у сільськогосподарському виробництві, а застосування засобів захисту рослин від шкодочинних об’єктів є невід’ємною складовою частиною сучасних технологій вирощування культур.

Правильне використання засобів захисту рослин – справа не лише важлива, але й важка, адже асортимент препаратів надзвичайно великий.

Відомо також, що стабільність землеробства, рівень урожайності значною мірою залежить від фітосанітарного стану посівів, ураженістю хворобами та заселеністю шкідниками.

Основною справою тут повинні стати виконання всіх дій, які б могли попередити появу усіх шкодочинних об’єктів, а отже і отримати вищу урожайність сільськогосподарських культур, а головне екологічно чисту продукцію.

  1. ХАРАКТЕРИСТИКА ГОСПОДАРСТВА

    1. Місцезнаходження господарства

ТОВ «Надбужжя-плюс» знаходеться на території Вінницької області Бершадського району села Чернятка. Центральна садиба розмішчена в с. Чернятка. Віддаль від центральної садиби до районного центру 18 км, до обласного центру 181км, до залізничної дороги 7 км, до Красносільського цукрового заводу 12 км, до м'ясокомбінату 18 км, до комбікормового заводу 3 км. В останні роки господарство змушене шукати місця для реалізації продукції, це пояснюється економічними факторами, ціною та взаємовигодою обох сторін. Адреса підприємства: Вінницька обл., Бершадський р-н, с.Чернятка, вул.Леніна,3. Поштовий індекс 24430.

Місце розташування господарства є дуже вигідним.

Перейдемо до детальної характеристики області в якій знаходиться господарство.

Вінницька область розташована майже в центрі Правобережної України і займає площу в 26,5 тис. км2, що становить 4,4 % території України. Її протяжність з півночі на південь становить 204 км, а з заходу на схід 196 км.

Територія області знаходиться в Суббореальному ґрунтово географічному поясі в Лісостеповій та Степовій ґрунтово - біокліматичній області, в ґрунтово – кліматичній зоні Лісостепу, в провінції Лісостепу правобережного високого.

Вінницька область розміщена в межах Дністровсько – Дніпровської Лісостепової фізико – географічної провінції. Переважаючими тут є лучно – степові підвищені розчленовані та терасні природно – територіальні комплекси. Ландшафти сформувались в умовах підвищеного рельєфу, на кристалічних породах Українського щита, в умовах достатнього зволоження.

Згідно з геоморфологічним районуванням України територія Вінницької області належить до полігенної рівнини України, а господарство відноситься до області Азово – Придніпровської височини, підобласті - Придніпровська височина [2].

    1. Характеристика грунтів

Рельєф, кліматичні умови, геологічна будова, грунтоутворюючі породи, рослинність та виробнича діяльність людини обумовили утворення на території області 36 видів грунтів.

Основними ґрунтами в районі являються : чорноземи реградовані і чорноземи типові. Вони утворились під впливом лучно - степової рослинності в умовах достатньої кількості опадів. Гумусовий шар складає до 1м і більше. В орному шарі цих ґрунтів міститься від 3,6 до 4,7 % гумусу. Реакція ґрунтового розчину слабокисла ( рН=5,9-6,7 ) , а інколи і близька до нейтральної , гідролітична кислотність низька 2,2 -2,9 і менше м.-екв. на 100г ґрунту . Ступінь насичення ґрунту основами знаходиться в межах 91- 97% рН(ксI) 5,6-6,2. він слабо забезпечений рухомими формами азоту 108 мг/кг ґрунту. Вміст рухомого фосфору і калію (за Чіріковим) в оцтовій витяжці відповідно 119 і 101 мг/кг ґрунту. Виходячи з цих даних забезпечення культур в зерно буряковій сівозміні можна вважати середньою. За умов доброї вологозабезпеченості своєчасному і якісному проведенні всіх агро прийомів, внесення добрив на цих ґрунтах є досить ефективним.

    1. Характеристика кліматичних умов

Одним із основних ресурсів природи, що впливає на всі види людської діяльності і може бути використаний на благо людини – є клімат. Прогноз майбутнього клімату не тільки всієї нашої планети, країни але й окремих регіонів може бути використаний для прогнозування урожайності сільськогосподарських культур та інших важливих для людей показників.

На сучасному етапі розвиток різних галузей народного господарства, особливо сільського господарства, промисловості, транспорту – не можливий без урахування кліматичних умов окремих територій, районів і областей. Неточна і неповна інформація про клімат певної території знижує обгрунтованість рішень господарствами і призводить до великих потенційних і реальних втрат.

Клімат Вінницької області – помірно-континентальний, що є характерним для Лісостепу правобережного.

Довжина сонячного освітлення за даними Вінницької метеостанції становить за рік 1917 годин за квітень – липень – 928 годин, а за квітень – жовтень – 1528 годин.

Запаси продуктивної вологи за період посіву озимих в 0 – 100 см шарі ґрунту становлять 130 – 140 мм, а на період посіву ярих зернових – в північно східному районі 220 – 240 мм.

Рельєф Вінницької області сформувався в неотектонічний період. В геоструктурному відношенні територія Вінницької області відноситься до Українського кристалічного щита, який є докембрійською складчастою структурою складеною з гранітів, гнейсів і кристалічних сланців. Породи та продукти їх вивітрювання лежать на незначній глибині. Четвертинні відклади на території області представлені лесами та лесовидними суглинками.

За геоморфологічним районуванням України територія області відноситься до полігенної рівнини України [2].

Сума активних температур становить загалом по агроґрунтовому району 2620 – 2670 0 С, а ефективних, тобто температур, що становлять більше 5 t0 С - 1869 - 1926 0 С.

Вегетаційний період, тривалість якого визначається кількістю днів з середньодобовою температурою вищою за 50С, становить 200 – 205 днів, яких у достатній мірі вистачає для вирощування більшості характерних для зони Лісостепу сільськогосподарських рослин та отримання високої врожайності.

З переходом середньодобових температур повітря через 5 0 С розпочинаються польові роботи по господарствах. За даними Вінницької метеорологічної станції найбільш ранніми строками початку польових робіт є 16 березня (1989 рік), а найбільш пізні строки – 29 квітня (1954 рік).

Сума температур в період, коли вони тримаються на рівні понад 100С, становить 25000С. Найвищі температури спостерігаються в липні, найнижщі в – січні. В окремі дні липня – серпня температура може підніматися до +380С, а в січні – лютому знижуватися до -250С.

Перші осінні заморозки в повітрі спостерігаються на початку жовтня, а весняні приморозки - в кінці квітня. Тривалість безморозного періоду триває 165 – 175 днів.

Річна сума опадів становить 642 мм, 60 – 70 % опадів припадає на вегетаційний період. Відносна вологість повітря в період вегетації майже ніколи не буває нижчою за 60 – 70 %, що дає можливість рослинам не відчувати гострої нестачі вологи.

За початок зими умовно беруть дату переходу середньодобової температури повітря через 00С. На нашій території зима розпочинається у третій декаді листопада, а закінчується у другій декаді березня. Тривалість зимового періоду становить 113 днів.

Зима розпочинається поступово. Перший сніговий покрив з’являється одночасно з зниженням температури до 00С. Найбільша висота снігового покриву за всю зиму спостерігається у третій декаді лютого або у першій декаді березня. Середня висота снігового покриву становить 15 – 19 см.

Гідротермічні умови характеризуються кількістю опадів і сумою температур, які представлені в таблиці 1.3.1.