2.1.4 Залуження схилів
Ефективним заходом боротьби з ерозією і змивом, у комплексі з іншими агролісомеліоративними заходами, є залуження сильно еродованих і розмитих крутих схилів. Тут доцільно розміщувати сінокісні сівозміни, насичені багаторічними травами чи травосумішами [19].
На схилах річкових долин, ярів і видолинків, де поширені опідзолені чорноземи і сірі лісові опідзолені ґрунти, сіють конюшину червону і люцерну. Непогано виявили себе суміші конюшини з тимофіївкою; конюшини з вівсяницею; конюшини з райграсом пасовищним чи багатоукісним; конюшини, люцерни і тимофіївки чи вівсяниці лучної.
При однорічному використанні рекомендується суміш конюшини червоної з білою і з тимофіївкою; конюшини червоної, райграса пасовищного чи багатоукісного; при дво- чи трирічному використанні -- потрійна суміш з конюшини червоної, люцерни і вівсяниці лучної.
На тих самих схилах добре розвиваються і дають значний протиерозійний ефект суміші з конюшини червоної і рожевої; конюшини білої з лядвенцем рогатим. Спостереження за розвитком процесу змиву і розмиву на схилах ярів, балок і річкових долин, раніше зайнятих багаторічними травами і травосумішами, показують, що при однорічному використанні трав на схилах доцільно висівати такі ж подвійні травосуміші, як і на сірих опідзолених ґрунтах, при дворічному використанні -- потрійну травосуміш з конюшини червоної, лядвинця рогатого і тимофіївки.
Непогані наслідки у боротьбі з вітровою ерозією супіщаних і суглинистих ґрунтів дає висівання люпину, який, як відомо, є доброю післяукісною і післяжнивною культурою. Люпин, призначений на зелене добриво, не слід приорювати, а залишати до весни, щоб зберегти азотисті і органічні речовини в ґрунті.
В умовах спеціалізації і концентрації сільськогосподарського виробництва значно збільшується навантаження тварин на гектар природних кормових угідь, особливо в господарствах, які спеціалізуються на вирощуванні овець, нетелей і виробництві молока. Неправильне використання угідь у цих господарствах може призвести до випадання травяного покриву, а це неминуче загрожуватиме не тільки розвитком ерозії на схилах видолинків, річкових долин, а й зниженням продуктивності травостоїв. Тому в спеціалізованих господарствах особливо актуальним є корінне і поверхневе поліпшення пасовищ і лук, удобрення і раціональне (загінне) використання пасовищ [14].
Для захисту ґрунтів від ерозії у звязку з корінним поліпшенням пасовищ на схилах до 6° застосовують суцільну оранку, а на схилах понад 6° -- черезсмужну. При цьому схили слід розорювати поетапно. Цим виключається утворення початкових форм ерозії і розвиток змиву ґрунтів. Збільшення питомої ваги багаторічних трав у структурі посівних площ в лісостепових районах Волині, Поділля і Буковини дозволить не тільки підвищувати родючість еродованих земель, забезпечити розвиток тваринництва, а й позитивно вплине на родючість ґрунтів у районах, що межують з еродованими.
- ВСТУП
- 1.1 Загальні відомості про ерозію ґрунтів
- 1.2 Водна ерозія ґрунтів
- 1.3 Вітрова ерозія
- 2.1 Боротьба з водною ерозією
- 2.1.1 Водорегулюючі лісові насадження
- 2.1.2 Ґрунтозахисні насадження
- 2.1.3 Лісоутворюючі породи у протиерозійних насадженнях
- 2.1.4 Залуження схилів
- 2.1.5 Просапні культури на еродованих ґрунтах
- 2.1.6 Терасування схилів
- 2.2 Заходи боротьби з вітровою ерозією
- 3. Захист ґрунтів від вітрової ерозії.
- 2. Захист ґрунтів від водної ерозії
- 5. Захист ґрунту від ерозії як засіб керування стійкістю
- 2.5. Агротехнічні заходи захисту грунтів
- 2.5Основні принципи захисту ґрунтів від ерозії
- 3.5. Заходи охорони ґрунтів господарства від ерозії
- 19.2.1. Охорона грунтів від ерозії та дефляції
- 5.Захист грунтів від ерозії
- Стаття 47. Охорона земель від ерозії та зсувів
- Тема 5.2 Захист ґрунтів від ерозії