logo search
file_433639

Тема 7.2. Антропогенне ландшафтознавство

План.

1. Антропогенний вплив на ландшафт.

2. Класифікація антропогенних і сільськогосподарських ландшафтів.

3. Аналіз і облік ландшафтних умов у землевпорядкуванні.

4. Організація території сільськогосподарських підприємств на еколого-ландшафтній основі.

5. Охорона земель і ландшафтів.

Література: [ 1 ] ст. 443…455

[ 3 ] ст. 76…85; ст. 96…104

№ з/п

Питання

Відповідь

1.

Ландшафтоутворюю-чі фактори

Види антропогенного впливу на ландшафти:

  1. природні;

  2. антропогенні – пов’язані з господарською

діяльністю людини.

  1. вплив на рельєф (спостерігається на 70%

території суші): це створення техногенних

форм рельєфу: розробка корисних копалин,

звалища промислових відходів, будівництво

великих меліоративних систем;

  1. зміна інтенсивності природних процесів:

прискорена ерозія;

вторинне засолення грунтів.

  1. вплив на мікро – мезо- та макроклімат та

кругообіг води:

  • внаслідок вирубування лісів;

  • забруднення атмосфери;

  • руйнування озонового шару;

  • будівництво водосховищ, великих зрошу-вальних та осушувальних систем;

  • спалювання палива (парниковий ефект).

2.

Антропогенні ландшафти –

Антропогенні

ландшафти поділяються на:

доцільні:

недоцільні:

За ступенем змін ландшафти поділяться на:

За родом діяльності людини ландшафти поділяються на:

За довгорічністю існування:

Класи сільськогоспо-дарських ландшафтів по висотному положенню:

Класи с.-г. ландшаф-тів поділяються на підкласи за структурою:

Зміни в природних ландшафтах в процесі с.- г. виробництва

Зміна складу тваринного і рослинного світу

Саморегуляція агроландшафтів

це природно-антропогенні комплекси, які сформулювалися під впливом господарської діяльності людини.

  • заплановані; (доцільні);

  • супутні (недоцільні).

поля, водосховища і т.д. постійно підтримуються людиною, щоб могли виконувати певні функції. Їх називають ще культурними.

яри, солончаки на зрошуваних землях - це результат нераціонального використання земель.

  • умовно незмінені;

  • слабо змінені;

  • сильно змінені або порушені;

  • доцільно перетворені

  • промислові;

  • сільськогосподарські;

  • лісові;

  • водні;

  • рекреаційні (призначені для організації і проведення відпочинку людей, туризму, лікування);

  • селітебні (населені пункти, території з великою густотою населення);

  • белігеративні (воєнні).

  • довговічні саморегульовані (водосховища);

  • багаторічні;

  • частково регульовані (л/смуги, ставки);

  • короткочасно регульовані (поля, сади).

  • рівнинні;

  • гірські.

  1. польовий;

  2. садовий;

  3. мішаний садово-польовий;

  4. лугово-пасовищний.

  • вирубка лісів;

  • розорювання цілини;

  • будівництво меліоративних систем;

  • застосування хімічних речовин для захисту

культурних рослин

і, як наслідок,

  • порушення співвідношення між окремими

елементами ландшафтів

  • порушення кругообігу речовин (на полях

вирощують урожай і вивозять біомасу за межі ріллі) і кругообігу води.

Лугово-пасовищний підклас агроландшафтів близький до природних. Ступінь саморегуляції близька до природних ландшафтів, але тільки при нормованому випасанні худоби.

Садовий підклас і садово-польовий близькі до лісокультури, але мають низьку саморегуляцію і потребують високої агротехніки.

Польовий підклас найбільш змінений (оранка, добрива, пестициди, вивезення біомаси), нездатний до саморегуляції.

Покинуті польові ландшафти поступово повертаються до свого попереднього стану: перелоги і вторинний степ.

3.

Мета аналізу природних умов ландшафтів:

Практичне застосу-вання аналізу природних умов земель сільського-сподарського призна-чення:

Перед розробкою проектів землевпо-рядкування вивчають і аналізують такі природні умови конкретного регіону:

В період передпроектного обстеження земельних ресурсів вивчаються базові тематичні природні карти:

  • організація раціонального використання земельних ресурсів;

  • створення стійких агроландшафтів;

  • збереження природної рівноваги ландшафтів.

  • організація раціонального використання земель;

  • вибір спеціалізації сільського господарства;

  • вибір видів меліорації.

  • дані кількісного і якісного обліку земель;

  • геоморфологічні умови (особливості рельєфу, уклони поверхні, глибина і густота розчленування рельєфу, зсуви);

  • гідрогеологічні умови (глибина залягання підгрунтових вод, їх запаси, хімічний склад;

  • водний режим грунтів (запаси грунтової вологи та їх сезонна динаміка);

  • водний баланс по основних басейнах річок;

  • кліматичні дані (тривалість безморозного періоду, кількість опадів, посухи і суховії, швидкість вітру);

  • грунтово-меліоративні умови (види грунтів , їх еродованість;

  • геоботанічні умови (характеристика кормових угідь , лісистість території).

  • грунтові;

  • гіпсометричні:

  • геоморфологічні;

  • ландшафтні;

  • агроклітатичний атлас

4.

Обгрунтування необхідності переходу до ландшафтної організації території

Положення ландшафтної організації території с.- г.підприємств:

- сучасні екологічні катаклізми та деградаційні

явища природного середовища, які є

наслідком нераціонального природоко-

ристування.

В агроландшафтах незбалансоване співвідношення природних стабілізуючих угідь: (ліса, болота, степ) і сільськогосподарських угідь (дестабілізуючих).

Наслідки цього: прискорена ерозія, деградація грунту та інші наслідки.

  1. збалансоване співвідношення між природними та господарськими угіддями (30 % території повинно бути залишено в природному стані);

  2. лісистість території 10…15% (в даний час в степовій зоні 2,8%).

Визначення розмірів мінімально необхідної

площі ділянок з природною рослинністю та оптимального їх розміщення (по балках, лощинах, ставки, копанки, мікрозаповідники, консервація частин ландшафту);

3) склад сівозмін та їх розміщення повинно відповідати екологічним вимогам.

Вимоги до оптимально збалансованої території

Охорона земель і ландшафтів включає:

  1. стійкість ландшафта;

  2. висока продуктивність;

  3. безконфліктність;

  4. привабливість;

  5. саморегуляція ландшафту

  • раціональне використання земель;

  • запобігання необгрунтованому вилученню с.- г. угідь та лісових земель для інших потреб;

  • захист земель від ерозії, селів, підтоплен-ня,заболочування, вторинного засолення, переосушення, забруднення відходами;

  • збереження природних водно-болотних угідь;

  • консервація деградованих с.- г. угідь.