2.4. Система застосування органічних,

мінеральних і бактеріальних добрив

Одним із головних шляхів інтенсифікації сільського господарства у будь – яких науково – дослідних установах є хімізація землеробства, зокрема, широке застосування добрив і хімічних меліорантів.

Добрива – це хімічні речовини, які підвищують родючість грунту, збільшують урожайність сільськогосподарських культур та поліпшують якість продукції рослинництва.

За даними науковців використання добрив підвищує врожайність культур в середньому на 1/3 , а максимальний приріст урожаю збільшується на 50 – 70 %.

Хімізація землеробства – матеріальна основа підвищення родючості грунтів, досягнення високих і стабільних врожаїв усіх сільськогосподарських культур. Дослідженнями вітчизняних і зарубіжних вчених доведено, що залежно від природнокліматичних умов і структури посівних площ доля добрив в одержанні продукції землеробства складає в середньому 40 – 50 %. Крім того, на фоні застосування добрив значно зменшується вплив на врожайність культур несприятливих погодніх умов. Поряд із цим мінеральні добрива впливають на ефективну родючість грунтів. Добрива, також підвищуючи врожайність культур, змінюють у них вміст білків, жирів, цукрів, крохмалю та інших органічних сполук, які служать важливою якісною характеристикою врожаю.

Для більш продуктивного розвитку сільськогосподарського виробництва головне завдання хімізації землеробства полягає в раціональному використанні добрив – у переході від розрізнених прийомів удобрення окремих сільськогосподарських культур до науково обгрунтованої системи застосування добрив.

Система удобрення передбачає правильний розхід добрив між культурами сівозміни та іншими угіддями в науково обгрунтованих кількостях і співвідношеннях, застосування найбільш ефективних способів і прийомів їх внесення з урахуванням потреб культурних рослин в елементах живлення і факторної родючості грунтів.

Варто зазначити, що органічні добрива – це важливий фактор підтримання та підвищення родючості грунту, збільшення врожаю сільськогосподарських культур та поліпшення йогго якості. Тому необхідно відмітити значення органічних добрив як джерела елементів живлення для рослин, і як одного з найважливіших засобів зберігання, підтримання та підвищення родючості грунту.

Потреба господарства в органічних добривах встановлюється, виходячи із науково обгрунтованої для кожної грунтово – кліматичної зони насиченості 1 га ріллі органічними добривами. Для умов Лісостепу цей показник коливається в межах 11 – 12 т/га.

З кожним роком всебільшої популярності зазнають бактеріальні добрива. Це екологічно чисті добрива комплексної дії, оскільки мікроорганізми, на основі яких вони створені, не тільки фіксують азот атмосфери або транспортують фосфати грунту, а й продукують амінокислоти, рістактивуючі сполуки та речовини антибіотичної природи, що стримують розвиток фітопатогенів. Найвідомішими серед таких препаратів є бактеріальні добрива під бобові культури, розроблені на основі симбіотичних мікроорганізмів. Економічна доцільність їх використання підтверджена в практиці сільськогосподарського виробництва багатьох країн.

В цілому нагромаджений досвід свідчить, що застосування бактеріальних добрив під овочеві, бобові, зернові та технічні культури сприяє поліпшенню мінерального живлення рослин, підвищенню врожаїв і одержанню високоякісної продукції при раціональних витрат мінеральних добрив, поліпшенні екологічного стану грунтів та їх родючості. І все це при відносно низькій ціні на препарати. Важливу роль у створенні екологічно збалансованого сільськогосподарського виробництва відіграють мікробіологічні засоби захисту рослин від хвороб і шкідників [5].