Тема: 2.2 Режим зрошення с.-г. Культур

№ п/п

Питання

Відповіді

1.

Види поливів за призначенням:

1) Передпосівні, післяпосівні (невеликими поливними нормами для покращення сходів с.-г. культур;

2) Посадкові і післяпосадкові (невеликими поливними нормами для приживлення розсади);

3) Провокаційні (для дружного пророс- та бур’янів, потім їх знищують шляхом обробітку грунту);

4) Промивні (для видалення з грунту шкідливих солей)

5) Вологозарядкові (восени після збирання врожаю, полив великими поливними нормами для зволоження на глибину 1-2 м для створення запасів вологи, дають можливість відстрочувати основні поливи).

6) Удобрювальні (для внесення поживних речовин в грунт)

7) Основні вегетаційні (для відновлення запасів вологи в кореневмісному шарі грунту);

8) Протизаморозкові (для запобігання весняних і осінніх заморозків в садах і виноградниках);

9) Освіжні (тільки при дощуванні в самі жаркі години для зниження температури повітря і рослин).

2.

Поливна норма –

Зрошувальна норма –

кількість води, що подається на 1 га поля за один полив

M = 100 ∙ h ∙ (γ – β ) м³/га

де h – активний шар грунту

α – об’ємна маса грунту т/м³

γ – вологість грунту, яка відповідає його найменшій вологоємності; % від маси сухого грунтуβ = 0,7 ... 0,8 β_нв – мінімальна допустима вологість грунту.

кількість води, яка подається на 1 га поля за вегетаційний період (м³/га)

М_n = E – 10 · η · H – ( W_n - W ) – W _г

де Е – сумарне водоспоживання с.-г. культур, мм;

η – коефіцієнт використання опадів;

Н – кількість опадів за вегетаційний період, мм

W_n, W_{k –} запаси вологи в грунті на очат - ку і в кінці вегетаційного періоду м³/га

W_г – капілярне підпитування активного шару грунту підгрунтовими водами, м³/га.

3.

Режим зрошення с.-г. культур –

Кількість поливів

Способи визначення строків поливів:

Сутність методу С.М. Алнатьєва

сукупність зрошувальних і поливних норм, кількості та строків поливів.

n =

1) за вологістю грунту (складно, ведуться спостереження за вологістю грунту, полив призначається, коли вона наближається до β_мін = 0,7 β_нк;)

2) за критичними фазами розвитку рослин (пшениця: вихід в трубку, налив зерна); простий, дешевий, але не враховується вологість грунту;

3) за фізіологічними ознаками рослин (концентрація клітинного соку, ширина відкриття продихів – показники, які характеризують вологозабезпеченість рослин, дорогий, складний спосіб, але точний;

4) за зовнішніми ознаками рослин (рослини в’януть, жовтіють, засихають; простий дешевий спосіб, але поливи завжди запізнюються, втрачається частина урожаю.

5)біокліматичний метод (метод Алнатьєва ).

1) розрахунок сумарного водоспоживання с.-г. культури по декадах вегетації.

2) Розрахунок дефіциту вологи в грунті за кожну декаду

Д = Е – Н

3) побудова кривої суми дефіцитів по декадах.

4) встановлення строків поливів графічно за допомогою кривої суми дефіцитів.

4.

Призначення графіка поливів.

Поливна витрата –

Побудова рафіку поливів:

Недоліки неукомплектованого графіка поливів

Мета укомплектування графіку:

Правила укомплектування графіків поливів:

• наочне зображення поливного режиму

• визначення поливної витрати, за якою розраховують канали і споруди;

• для організації поливів при експлуатації системи.

кількість води, яку треба подати на поле за одиницю часу (л/сек.)

Q =

де Q – поливна витрата, с/сек.;

m – поливна норма, м³/га

F – площа поля, га;

Т – тривалість поливу, діб

1. по горизонталі відкладають строки поливів, по вертикалі – поливні витрати кожен полив зображається прямокутником у якого ширина = Т, а висота = Q

2. якщо поливи двох і більше культур співпадають в часі, то їх надбудовують один над одним.

1. перерви роботі системи

2. значні коливання у величині поливних витрат. Розміри каналів і споруд слід розраховувати на найбільшу поливну витрату. Під час перерв канали пересихають.

• зрізати піки

• заповнити провали на графіку.

1) змінюють тривалість поливу;

2) переносять строки поливу (до з-х діб)

3) поливи двох культур не повинні співпадати

3. об’єм води, який треба подати на поле за полив не повинен змінюватись