logo search
file_433639

Тема 3.1 Основні відомості про осушення

План:

1. Поняття про осушення, основні райони осушення земель.

2. Класифікація перезволожених земель.

3. Причини пере зволоження земель. Типи водного живлення.

4. Вимоги с.-г. культур до водного режиму грунту. Норма осушення та режим осушення.

5. методи і способи регулювання водного режиму перезволожених земель.

Література: [1] – c. 238 … 252; [2] – c. 109 … 119

№ пит.

Питання

Відповідь

1.

Осушення – це ...

Осушення необхідне...

Задачі осушення с.- г. угідь:

Об’єкти осушення в Україні

Найбільші осушувальні системи України:

  • видалення надлишку води з поверхні землі та з грунту.

  • при будівництві населених пунктів, заводів, аеродромів, доріг;

  • при добуванні корисних копалин;

  • при добуванні торфу;

  • на с.-г. угіддях і лісових масивах.

  • ліквідація причин пере зволоження грунту;

  • підтримання оптимального водно-повітряного режиму грунту;

в Поліссі і Лісостеповій зонах (Львівська, Волинська, рівненська, Житомирська, Київська, Сумська, Івано-Франківська, Хмельницька, Чернігівська, Чернівецька та ін. обл.)

Берегівська, Верхньоприп’ятська,

Замисловецька, Ірпінська, Латорицька, Остерська, Трубізька, Турська

2.

Перезволожені землі поділяються:

  1. в залежності від тривалості пере зволоження

  1. постійно перезволожені землі поділяються на

3) залежно від розміщення і стадії розвитку болота поділяються на

  1. тимчасово перезволожені (щороку в окремі періоди перезволожений кореневмісний шар грунту, решту часу грунт нормально зволожений)

  2. постійно перезволожені (не використовуються в сільському господарстві.)

  1. болота (шар торфу> 30 см)

  2. заболочені землі (шар торфу <30 см)

  3. мінеральні перезволожені землі (торф відсутній);

  1. низинні (утворюються в пониззях, при заростанні водойм, шар торфу до 10 м, торф багатий на поживні речовини, шари торфу інколи чергуються з мінеральними прошарками; після осушення використовуються як с.- г. угіддя)

  2. верхові (на плато в замкнутих пониззях, торф бідний на поживні речовини, тому що ступінь розкладання рослинних решток низька, реакція кисла, після осушення малопридатні для с.- г. угідь)

  3. перехідні (в основному лісові болота, проміжне положення між низовими і верховими болотами);

3.

В залежності від причин перезволоження земель розрізняють такі типи водного живлення (ТВЖ) грунту:

На перезволоження грунтів також впливають

  1. атмосферний (АТВЖ) (причина пере зволоження – атмосферні опади

  2. підгрунтовий – (ПТВЖ) (причина – близьке залягання підгрунтових вод

  3. підгрунтово-напірний (причина – вихід напірних підгрунтових вод через тріщини у верхньому водоупорі; болото знаходиться в глибокій котловині, осушення складне) (ПНТВЖ)

  4. схиловий (делювіальний) причина – надходження поверхневих вод зі схилів. (СТВЖ)

  5. намивний (алювіальний) причина – розлив річок (НТВЖ).

клімат, рельєф, геологічна будова.

4.

Вимоги с.- г. культур до водного режиму грунту:

Норма осушення –

Режим осушення – це

Показники режиму осушення:

Критична глибина залягання підгрунтових вод – це

Допустима тривалість затоплення під час вегетації с.- г. культур:

Вміст вологи в грунті впливає на вміст повітря в ньому.

Вимоги с.- г. культур до водно-повітряного режиму грунту залежать:

  • від виду культури;

  • фази її розвитку;

  • механічного складу грунту.

Зернові – повітря 30%; вологість – 70% від пористості; глибина залягання підгрунтових вод – 0,8 м

Вимоги с.- г. культур до водного режиму перезволожених земель виражають нормою осушення.

глибина залягання підгрунтових вод, при якій в кореневмісному шарі створюється оптимальний водно-повітряний режим.

найбільш сприятливий для с.- г. культур і с.- г. техніки водний режим грунту.

  • оптимальна вологість грунту;

  • норма осушення

  • критична глибина залягання підгрунтових вод;

  • допустима тривалість затоплення

глибина, на якій підгрунтові води не впливають на водний режим кореневмісного шару грунту.

залежить від механічного складу грунту:

супісок – 300 см,

важкий суглинок – 550 см

багаторічні трави – 10 діб;

кукурудза – 0,8 доби;

зернові – 0,5 доби.

5.

Способи регулювання водного режиму:

1) агромеліоративні: вузько загінна оранка, поглиблення орного шару, кротування та інше.

Призначення: прискорення поверхневого стоку, збільшення випаровування води грунтом, підвищення акумулятивної здатності грунту, прискорення внутрішнього стоку.

Застосовуються як самостійні так і в поєднанні з гідромеліоративними засобами. Дешеві, прості, доступні.

2) гідромеліоративні: осушувальні і осушувально-зволожуючі системи