62. Характеристика розміщення продуктивних сил Придніпровського економічного району (характеристика господарства району).

Придніпровський район належить до найрозвинутіших індустріальних регіонів країни. Його частка становить 13,6% ВВП країни. Галузями спеціалізації господарства регіону є металургія, гірничодобувна промисловість, машинобудування, енергетика, агропромисловий комплекс. Важливу роль в економіці України відіграють хімічна і харчова промисловість району. Легка промисловість має широку географію в районі, однак потреб його населення ще не задовольняє.

На основі місцевих запасів залізної руди та кам'яного вугілля Донбасу в районі сформувався потужний металургійний комплекс. Тут сконцентровано понад половину обсягів виробництва продукції української чорної металургії. Найбільші центри галузі – Кривий Ріг, Запоріжжя, Дніпропетровськ, Дніпродзержинськ, Новомосковськ, Нікополь, де виплавляють 46% українського прокату та 70% сталевих труб. Кольорова металургія представлена алюмінієвим та титано-магнієвим комбінатами у Запоріжжі, яке є найбільшим центром галузі в Україні.

Гірничорудна промисловість представлена видобутком залізних, марганцевих і поліметалічних руд, кам'яного вугілля, будівельних матеріалів.

Важке машинобудування спеціалізується на виробництві металургійного устаткування (Дніпропетровськ, Кривий Ріг, Марганець, Запоріжжя), підйомно-транспортних машин (Нікополь, Верхньодніпровськ, Бердянськ).

Транспортне машинобудування представлене випуском автомобілів (Запоріжжя – 70% виробництва в країні), тролейбусів і трамваїв (Дніпропетровськ).

Сільськогосподарське машинобудування розвивається у Дніпропетровську, Запоріжжі, Павлограді, Бердянську, Нікополі.

Розвинене в районі і виробництво побутової електротехніки, електроніки (Дніпропетровськ, Запоріжжя, Мелітополь).

Основою господарського комплексу району є розвинена енергетика. Вона представлена потужними Запорізькою, Криворізькою, Придніпровською, Дніпродзержинською ТЕС, двома великими гідроелектростанціями (Дніпрогес-1 і Дніпрогес-2), найбільшою в Україні Запорізькою АЕС. Місто Енергодар – найбільший центр енергетики в Україні.

Сільське господарство розвивається у сприятливих агрокліматичних умовах, при добрій забезпеченості земельними ресурсами. Майже 1/3 земельних угідь знаходиться у користуванні господарств населення, проте, великі господарства залишаються основними виробниками як продовольчих так і технічних культур.

Важливою ланкою господарства регіону є хімічна промисловість, яка розвинулась у комплексі з коксохімічним виробництвом (Дніпродзержинськ, Дніпропетровськ, Кривий Ріг, Запоріжжя). Крім того, у Дніпропетровську діє шинний комбінат, а в Бердянську, Запоріжжі і Дніпропетровську розвинута нафтохімія, лакофарбова промисловість.

Харчова промисловість за вартістю валової продукції посідає третє місце після металургії і машинобудування. Найбільш розвинені олійна, м'ясна, борошномельно-круп'яна галузі. В 2013 р. тут вироблено 648,1 тис. т. олії (19,05% виробництва в Україні), 82,8 тис. т. молока (8,61%), 63,5 тис. т. ковбасних виробів (21,6%) і т.п.

63. Характеристика розміщення продуктивних сил Придніпровського економічного району (природні ресурси). Придніпровський економічний район є одним з найпотужніших в країні за розвитком господарства, природо-ресурсного, наукового, виробничого та людського потенціалу. Район унікально поєднує природні умови і ресурси, що стало однією з передумов формування потужного територіально-виробничого комплексу.

Придніпровський регіон розташований в Середньому Придніпров'ї, центральній частині України. Вигідне транспортно-географічне положення, значні поклади корисних копалин, сприятливі ґрунтово-кліматичні умови степової та лісостепової зон, густа транспортна мережа, приморське положення сприяють розвитку господарського комплексу регіону.

Регіон має густу мережу водних і сухопутних шляхів сполучення. Це створює сприятливі умови для різноманітних та раціональних зв'язків із сусідніми регіонами України.

Основу природно-ресурсного потенціалу району складають мінеральні ресурси, серед яких найважливіші – рудні. Запаси залізних руд у Криворізькому басейні перевищують 18 млрд. т і є найбільшими в Європі. У районі знаходяться і величезні запаси марганцевої руди. Також тут видобувається, кобальт, нікель. У районі знаходиться три родовища золота з 9 в Україні. Тут зосереджені більше половини запасів бурого вугілля, (Дніпровський буровугільний басейн), чверть запасів кам’яного вугілля (Західний Донбас). В районі також розташовані єдине в Україні родовище Алюміневміщуючих бокситів (Дніпропетровська область) та руди стронцію (Запорізька область). Існують також запаси природного газу і нафти, хоч і небагато. Отже, можна сказати, що Придніпровський економічний район володіє потужним природно-ресурсним потенціалом і є одним з найпотужніших в країні за цим показником.

64. Характеристика розміщення продуктивних сил Північно-Східного економічного району (природні ресурси). Розташований у пн-сх і частково центральній частині країни. Площа його становить 84 тис кв км. Нас-ня – 6,3 млн осіб. Район охоплює Харківську, Полтавську та Сумську області.

Мінерально-сировинні ресурси. У надрах району знаходять­ся значні запаси корисних копалин. У Полтавській і Харківській областях виявлені багаті залізорудні родовища, серед яких виріз­няється Кременчуцьке, але особливе значення для регіону та країни мають ресурси розвитку паливної галузі.

Важливий нафтогазоносний район знаходиться у Дніпровсь-ко-Донецькій западині. Саме тут розташована одна з найбагат-ших на нафту і газ областей України — Полтавська. На базі цих родовищ створено значний паливно-енергетичний комплекс і си­ровинне забезпечення ряду галузей органічної хімії. Багаті родо­вища газу знаходяться у Харківській області, а саме: Шебелинсь-ке, Єфремівське, Пролетарське, Західно-Сосновське, Кегичівське.

Видобуток природного газу в районі становив 83,0 % від ви­добутку в Україні. Серед інших найважливіших копалин, що ви­добуваються у районі, слід назвати такі: нафта з конденсатом — 65,7 % від видобутку в Україні; залізна руда — 14; абразивна си­ровина — 91,1; скляна сировина — 44,25 %.

Наявність у районі паливно-енергетичних ресурсів, залізоруд­них родовищ та інших корисних копалин сприяє розвитку продук­тивних сил району.

В економічному районі склався напружений паливно-енергетич­ний баланс. Наявність потужної промисловості супроводжується споживанням значної кількості електроенергії. Найпотужніша се­ред теплових електростанцій — Зміївська ДРЕС (виробляє 2,4 млн кВт електроенергії). Серед галузей промисловості найбільш енергомісткими в районі є машинобудування і металообробка, які споживають 28,5 % всієї електроенергії. Більш енергомістки­ми показниками характеризуються такі зосереджені у районі га­лузі промисловості як: харчова — 12,6 %, хімічна і нафтохімічна — 11,5 %. Житлово-комунальне господарство району споживає 29,9 % електроенергії.

Земельні ресурси. Земельний фонд району відзначається ве­ликими площами земель, сільгоспугідь та ріллі. Сільгоспугіддя займають 15,1 % від сільгоспугідь України, рілля відповідно — 15,3 %, що становить 80,4 % від загальної площі сільгоспугідь. Найбільший відсоток — у Полтавській області (82,7), у Харківсь­кій області — 80,8, у Сумській — 77,0 %. Розвиток сільського го­сподарства базується на раціональному використанні великих площ ріллі та природних кормових угідь.

Водні ресурси. Район забезпечений водними ресурсами. По його території протікає чимала кількість річок. Крім Сіверського Дінця, всі вони належать до басейну Дніпра: це ліві притоки Дніпра — Сула, Псел, Ворскла, Орель, притока Десни — Сейм, Сіверський Донець з притокою Оскол.

На річці Сіверський Донець знаходиться Печенізьке водосхо­вище, а на річці Оскол — Краснооскольське. Ці річки використо­вуються для водопостачання промислових підприємств, а також для розвитку сільського господарства.

Лісові ресурси. Ліси у районі займають 10 % території, зок­рема в Сумській області — 15 %, Харківській — 9,4 %, Полтав­ській — 6,6 %. Переважають змішані ліси: сосна з дубом та інших листяних порід у поліській частині. Для лісостепу характерні ли­стяні ліси — грабово-дубові та липово-дубові.

Рекреаційні ресурси. Східний економічний район має знач­ний рекреаційний потенціал, основу якого становлять сприятливі кліматичні умови, мальовничі ландшафти, густа мережа річок, мінеральні води, ліси, пам'ятки садово-паркового мистецтва.

У районі розвідано 11 родовищ мінеральних вод, загальним обсягом 4909 тис. м³/добу, з них розробляється 10, щорічний видобуток яких 437,56 тис. м³. 78 % запасів знаходяться в Полтав­ській області (Миргородське, Ново-Санжарське родовища та «Сосновий бір»), 22 % — у Харківській (Березівське).

У районі є чималі ресурси для створення значного рекреацій­ного комплексу. Це — Поліські ландшафти на півночі, долини численних річок, музеї Полтави, художня кераміка в Опішні, жи­вописні села Великі Сорочинці, Диканька та ін.

65. Характеристика розміщення продуктивних сил Північно-Східного економічного району (населення і трудові ресурси). Східний економічний район — це промислово-аграрний ре­гіон, спеціалізацією якого в загальнодержавному поділі праці є галузі машинобудування і металообробки та хімічна промисло­вість.

До складу Східного економічного району входять Полтавська, Сумська і Харківська області. Площа району — 84,0 тис. юг, що становить 13,9 % території України.

Більшість території району знаходиться у лісостеповій зоні, шість районів Сумської області — у Поліській, декілька районів Полтавської — у Степовій зоні.

Демографічний потенціал. У Східному економічному районі склалась несприятлива демографічна ситуація. В усіх трьох облас­тях району кількість населення в останні роки скорочується, від­повідно знижується чисельність трудових ресурсів. У 2013 р. чи­сельність населення становила 5341,94 тис. чол.,

Ще більш помітним є скорочення чисельності зайнятих у всіх сферах економічної діяльності. У 2013 р. ця чисельність становила 5341,94 тис. чол., або 84,15 % від 2000 р.

Розподіл працездатного населення по областях такий: Харків­ська область — 57,3 %, Сумська — 53,4, Полтавська — 53,5 %. Високим є відсоток населення старших вікових груп у сільській місцевості. Найбільша частка людей пенсійного віку у Сумській області (25,0 % від усього населення області).

Трудовий потенціал. Через складні умови функціонування економіки поповнення зайнятих у всіх сферах економічної діяль­ності незначне. У той же час зростає кількість безробітних. На початок 2001 р. кількість безробітних досягла 40,6 тис. чол. Рівень безробіття найвищий в Сумській області — 1,5 %, у Полтавській — 1,2, у Харківській — 0,8 %.

У районі сформувався ринок праці, який можна охарактери­зувати як диференційований по областях за основними тенде­нціями розвитку. Зокрема, для Полтавської та Сумської облас­тей є характерними певні ознаки трудодепресивності та застійності. Для ринків цього типу головним чинником успіш­ного розвитку є стабілізація сільськогосподарського виробниц­тва та пов'язаних з ним переробних виробництв, розвиток со­ціальної інфраструктури села за допомогою прямих державних інвестицій, забезпечення еквівалентного товарообміну між мі­стом і селом, а також прискорений розвиток промисловості в містах, особливо трудомістких її галузей — легкої, неметало-місткого машинобудування тощо.

Регіональний ринок праці Харківщини характеризується висо­кою мобільністю робочої сили, достатніми пропозиціями щодо пра­цевлаштування населення, задовільною місткістю ринку праці. Ос­новною причиною зростання безробіття у цьому випадку є су­перечності між кваліфікаційно-професійними ознаками робочої си­ли та вимогами до неї з боку підприємств, які відчувають потребу в працівниках певної (як правило — високої) кваліфікації, або вузько-спеціалізованих професій. Покращання ситуації на ринку праці Ха­рківщини є можливим за умови поширення перекваліфікації та під­вищення професійно-фахових властивостей потенційних учасників виробництва, збільшення мобільності робочої сили.

66. Характеристика розміщення продуктивних сил Північно-Східного економічного району (характеристика господарства району). Східний економічний район є одним з потужних індустріаль­но-аграрних господарських комплексів України. У цьому комп­лексі провідне місце посідає промисловість (75 % валового вну­трішнього продукту). За показниками обсягів промислового ви­робництва, вартості основних фондів і чисельності промислововиробничого персоналу Східний район посідає третє місце після Донбасу та Придніпров'я. Головні галузі спеціалізації — маши­нобудування, нафтогазова, хімічна, харчова промисловість.

Машинобудування і металообробка є провідними галузями, в них зайнято понад 60 % усього промислово-виробничого персо­налу району. Місто Харків і область зосереджують близько 20 % машинобудування України.

Будівельна індустрія району створює понад 14 % усієї доданої вартості даної галузі, сільське господарство — 12,3 %. Більша ча­стина новоствореної вартості промисловості району створюється у Харківській області — 6,3 %.

У Східному районі історично склався багатогалузевий проми­словий комплекс.

У струк­турі промислової продукції переважає продукція обробної про­мисловості, зокрема, в Харківській і Сумській областях (відповідно 85,8 і 82,2 %). У Полтавській області цей показник менший — 69,4 %. Провідною галуззю промисловості є машинобудування і металообробка. Частка району в обсязі продукції України в цій галузі становить 26 %, а Харківської області — 15,3 %. Основни­ми галузями машинобудування і приладобудування є енергетичне та електротехнічне, яке представлене турбінним, електротехніч­ним, електромашинобудівним, кабельним та іншими виробництвами. У Східному економічному районі, зокрема в Харкові, зосере­джені важливі галузі машинобудування: енергетичне та електро­технічне, що випускають парові турбіни для теплових і атомних електростанцій та гідротурбіни великої потужності, турбогенера­тори, електродвигуни й електроустаткування для тепловозів, про­катних станів, шахтного устаткування; у Полтаві — заводи елект­ротехнічних виробів, газорозрядних ламп; у Сумах — заводи важкого компресоробудування та електроламп.

Транспортне машинобудування знаходиться в Кременчуці (ван­тажівки, тягачі й автосамоскиди, залізничні вагони).

Чимало приладобудівних заводів розташовано в Харкові, Су­мах, Полтаві. У Харкові, Полтаві, Кременчуці, Сумах, Ромнах роз­ташовані підприємства, на яких виробляють устаткування для різ­них галузей промисловості.

В економічному районі є великий центр авіаційної промисло­вості (Харків), де виробляють пасажирські і транспортні літаки. Можна виокремити види продукції машинобудування, з вироб­ництва яких район посідає помітне місце: автомобілебудування, виробництво телевізорів та пральних побутових машин.

Значне місце в структурі промисловості регіону посідає легка промисловість, обсяги якої становлять 13,4 % загальноукраїнсь­кого, в тому числі Харківської області — 5,1 %.

У регіоні є значний комплекс паливних галузей: газо- і нафто­добувної, нафтопереробної, а також торф'яної. Обсяг продукції па­ливної промисловості становить ЗО % від загальноукраїнського.

Будівельний комплекс у Східному районі є одним із найпотуж­ніших в Україні. На базі чисельних родовищ виробляються буді­вельні матеріали: цемент, залізобетонні вироби, черепиця, кера­міка, фаянс. Потужні підприємства будівельної індустрії працю­ють у Харкові, Полтаві, Сумах, Кременчуці. У Харкові, Полтаві, Кременчуці, Куп'янську діють домобудівні комбінати. У бага­тьох інших містах розташовані заводи будівельних матеріалів та цегельні заводи.

Області району характеризуються високим рівнем розвитку сільського господарства (обсяг валової продукції в розрахунку на одного жителя в Полтавській області, наприклад, майже на 50 % більший, ніж середньоукраїнський показник).

У даному районі агропромисловий комплекс розвивається в напрямках, характерних у цілому для лісостепової зони. Ос­новними товарними продуктами сільського господарства є зе­рно, цукровий буряк, соняшник, продукція тваринництва, пта­хівництво.

Харчова промисловість за обсягом виробництва посідає друге місце після машинобудування. Галуззю спеціалізації є м'ясна і молочна промисловість, обсяг виробництва продукції якої стано­вить 17,4% від загальноукраїнського показника. Виробництво м'ясної і молочної продукції по областях розподіляється так: Полтавська — 43,4 %, Сумська — 25,2, Харківська — 30,4 %.

Провідною галуззю харчової промисловості Сумської області є цукрова промисловість. На виробництві олії спеціалізується Хар­ківська область.

Основний обсяг транспортних перевезень здійснюється залі­зничним і автомобільним транспортом. Експлуатаційна довжина залізничних колій у регіоні — 22 301 км, автомобільних шляхів з твердим покриттям — 163,8 тис. км.

Соціальна сфера у районі включає розгалужену систему за­кладів соціально-побутового комплексу, освіти, культури, охоро­ни здоров'я.

67. Характеристика розміщення продуктивних сил Північно-Західного економічного району (природні ресурси). До Північно-Західного економічного району входять дві області (Волинська й Рівненська) загальною площею 40,3 тис. км7, кількістю населення 2,2 млн осіб.

Розташований у західній частині України, район виходить до кордонів України з Білоруссю і Польщею. Ці країни мають постійно тісні економічні відносини з нашою державою. Північно-Західний економічний район перетинають важливі міжнародні транспортні магістралі (трубопроводи, залізниці, шосейні дороги), раціональне використання яких може суттєво впливати на його економічне зростання.

У межах Північно-Західного економічного району є незначні паливно-сировинні ресурси. Важливе місце серед запасів паливних ресурсів регіону належить Львівсько-Волинському кам'яновугільному басейну. Перспективні для місцевого використання газові родовища виявлені на Волині. У районі є значні запаси торфу.

Рудних корисних копалин тут практично немає. У 1990-х рр. у Волинській області виявлені перспективні поклали мідних руд.

Порівняно багатий район на будівельну сировину (вапняки, мері елі. крейду, граніт, габро), дорогоцінні камені (топази, бурштин).

Північно-Західний район — один із найбагатших на водні та лісові ресурси. Тут густа річкова мережа, багато озер і боліт, великі запаси підземних вод; зосереджені значні масиви лісів Полісся.

Поверхня регіону охоплює рівнинні простори Поліської низовини. Волинської височини. Помірно континентальний клімат із достатнім, а в деяких районах надмірним зволоженням зумовили формування на рівнинах природних комплексів мішаних лісів з дернопо підзолистими, іноді заболоченими грунтами.

Північно-Західний економічний район мас значні природні рекреаційні ресурси. Питома вага потенційно рекреаційних територій у структурі земель у Рівненській області є найбільшою в Україні (понад 50 %).

68. Характеристика розміщення продуктивних сил Північно-Західного економічного району (населення і трудові ресурси). До Північно-Західного економічного району входять дві області (Волинська й Рівненська) загальною площею 40,3 тис. км7, кількістю населення 2,2 млн осіб.

Розташований у західній частині України, район виходить до кордонів України з Білоруссю і Польщею. Ці країни мають постійно тісні економічні відносини з нашою державою. Північно-Західний економічний район перетинають важливі міжнародні транспортні магістралі (трубопроводи, залізниці, шосейні дороги), раціональне використання яких може суттєво впливати на його економічне зростання.

Щільність населення становить близько 47,2 осіб на 1 км2. Район виділяється серед інших тим, що демографічна ситуація не набрала тут надто загрозливого характеру. За підсумками 2013 р. Це один з небагатьох районів, де спостерігався приріст населення (приблизно 100,15% до попереднього року). Саме у Північно-Західному районі зараз залишається найвищим показник народжуваності в Україні.

Частка сільських жителів на сьогодні становить тут 51 %. Середня густота сільського населення тут не набагато нижча, ніж у Карпатському економічному районі. Через невисокий рівень урбанізації, середня густота населення (55 осіб на 1 км ) значно нижча за середню в країні, найменша серед усіх економічних районів.

У Північно-Західному економічному районі України значною є частка (понад 96%) українського населення, а також помітно виражені етнографічні особливості (своєрідний побут і культурні традиції, витоки яких сягають часів язичництва) корінних жителів краю — поліщуків. Найбільші серед національних меншин — росіяни, білоруси, поляки, які проживають у містах та прикордонних районах.

Кількість економічно активного населення на сьогодні складає 1029,9 тис. осіб., що становить що становить лише 47% від загальної кількості населення регіону.

У районі сформувався значний надлишок трудових ресурсів, особливо у сільській місцевості. Це зумовлює як значні маятникові міграції, так і виїзд мешканців на роботи до інших держав.

69. Характеристика розміщення продуктивних сил Північно-Західного економічного району (характеристика господарства району). Провідними у Північно-Західному економічному районі с паливна промисловість та електроенергетика, машинобудування, хімічна промисловість, промисловість будівельних матеріалів, легка та лісова галузі промисловості, агропромисловий, транспортний, рекреаційний міжгалузеві комплекси.

Паливна промисловість та електроенергетика базуються на видобутку палива (вугілля, торф) та виробництві електроенергії на Рівненській атомній електростанції.

Основними галузями машинобудування району є автомобілебудування (виробництво вантажо-пасажирських автомобілів), сільськогосподарське машинобудування, радіотехнічна, приладо- та верстатобудування.

Хімічна промисловість орієнтується, в основному, на споживача. Найбільшими центрами хімічної промисловості є Рівне (азотні добрива), Луцьк (вироби з пластмаси, фарби, побутова хімія).

Набули розвитку промисловість будівельних матеріалів. Це видобуток і обробка будівельного каміння, виготовлення цементу (Здолбунів), залізобетонних конструкцій, скла, цегли, черепиці тощо.

Лісова і деревообробна промисловість складається майже з усіх (крім целюлозно-паперового) виробництв: від лісозаготівлі до лісохімії (Костопіль, Радивилів, Луцьк, Ківерці, Рівне).

Сільське господарство району спеціалізується передусім на льонарстві, картоплярстві та молочно-м'ясному тваринництві. Місцеве значення має зернове господарство, буряківництво, м'ясо-молочне тваринництво. Харчова промисловість переважно зорієнтована на переробку власної сировини, тому провідними галузями є борошномельна, цукрова, плодоовочева, спирто-горілчана, молочна, м'ясна.

Використовуючи місцеву та довізну сільськогосподарську сировину, а також значні трудові ресурси району, набула значного розвитку легка промисловість. Основними центрами є Рівне, Луцьк, Дубно, Ковель.

Транспортна система розвинута недостатньо. Найбільше значення мають залізничний та автомобільний, а також трубопровідний та повітряний види транспорту. Шляхи сполучення переважно мають загальнодержавне й міжнародне значення. Найбільшими транспортними вузлами, крім обласних центрів, є також міста Ковель, Здолбунів, Сарни.

Найважливіші центри рекреації та туризму: Володимир-Волинський, Рівне, Луцьк, Шацьк та ін.

Проблеми й перспективи розвитку

Основними проблемами району є відносно низький, у порівнянні з іншими регіонами, рівень соціально-економічного розвитку. Дуже мало промислових підприємств працює у малих містах і селищах. Особливо гостро в них та у сільській місцевості стоять питання зайнятості, благоустрою тощо.

70. Характеристика розміщення продуктивних сил Центрального економічного району (природні ресурси). У назві району відображене його географічне положення - у центрі країни. Тут знаходиться (в Кіровоградській області) географічний центр України. Площа району — 45,5 тис. км2(7,5% території України). Населення — 2,26 млн. осіб (на 1.01.2014), що сягає 4,97% загальної людності в державі. Район охоплює територію Черкаської та Кіровоградської областей. Він розміщений у сточищах річок Дніпра та Південного Бугу. Через нього проходять залізниці між Києвом і портами Чорного та Азовського морів, Поділлям і Придніпров'ям.

Корисних копалин в районі порівняно мало. Промислове розробляються родовища бурого вугілля біля м. Олександрії Кіровоградської області та Ватутіного Звенигородського району на Черкащині. На лівобережжі Дніпра, в долинах річок та у долині р. Ірдинь на правобережжі використовуються поклади торфу, а також уранових руд у Кіровоградській групі родовищ. На території району є поклади рудних корисних копалин, зокрема у його східній частині зосереджені поклади залізистих кварцитів. На заході, у Побужжі, мають місце родовища хромітів і нікелевих руд. У межах регіону знаходиться Кіровоградський залізорудний район, прогнозовані запаси якого сягають 5 тис. т. Великі і різноманітні запаси будівельного і декоративного каменю, зокрема, гранітів, габро, лабрадоритів. Є кілька родовищ вогнетривких глин, графіту, каолінів, бентоніту. На півночі району розробляється найбільше в Україні родовище бентонітових глин.

Місто Черкаси та територія у радіусі 150 км — район максимуму біологічної активності клімату не тільки в Україні, але й у всьому СНД. Одним із найбільших багатств є чорноземи, які тут досить широко представлені — від опідзолених до типових.

У межах району знаходиться Кременчуцька і, частково, Дніпродзержинська і Канівська водойми та наявна густа мережа малих і середніх річок: Супій, Рось, Вільшанка, Тясмин, Інгулець, Інгул, Ятрань тощо. Є родовища лікувальних родонових вод (Умань, Новоукраїнка, Знам'янка). У районі наявні обмежені запаси лісових ресурсів, оскільки ліси займають незначну площу.

71. Характеристика розміщення продуктивних сил Південно-Східного економічного району (населення і трудові ресурси). Людність району на 1 січня 2014 р. становила 2,26 млн. осіб, у тому числі Кіровоградської області — 0,99 млн. осіб, Черкаської — 1,27 млн. осіб. У містах і містечках мешкає 56,8% людності. Пересічна густота населення - 55,0 осіб/км2, у тому числі на Кіровоградщині - 45,4 осіб/км2, на Черкащині - 66,3 осіб/км2. Густота сільської людності сягає 23,8 осіб/км2 (на Кіровоградщині і Черкащині - відповідно, 18,0 осіб/км2 і 30,6 осіб/км2), що менше від пересічнодержавного показника на 9,2%.

Пересічна людність міського поселення в регіоні склала 20599 осіб, що на 17% менше від аналогіч- ного показника в Україні. Пересічна величина міського населеного пункту Черкаської області майже в 1,4 раза більша від його людності в Кіровоградській області. Найбільшими містами району є Кіровоград, Черкаси, Олександрія, Сміла, Умань, Канів.

Працездатне населення становить 55,3% (на 2,6% менше пересічноукраїнського показника), молодь - 18,9% (на 0,2% більше), особи похилого віку - 25.8% (на 2,4% більше). На 1000 осіб населення району припадав 324 пенсіонери, що майже на 8% більше від пересічноукраїнського рівня. Національний склад населення в цілому однорідний. Українці складають 93,1% людності Черкащини і 90,1% - Кіровоградщини. Російських мешканців на Кіровоградщині проживає 7,5%, а на Черкащині — 5,4%. Окрім того, Кіровоградщину замешкують 0,7% молдован (у районах т.зв. Новосербії) та 0,5% білорусів. У Черкаській області найчисельнішою меншиною (після росіян) були білоруси —0,3%.

72. Характеристика розміщення продуктивних сил Карпатського економічного району (природні ресурси). Район розташ на заході країни. Межує з 5 державами Європи. Площа р-ну 56,6 тис кв км. Нас-ня – 6,09 млн осіб. Карпатський р-н охоплює територію Львівської, І-Франківської, Закарпатської і Чернівецьої областей. Прир умови ек р-ну дуже різноманітні, що переважно повязано з проходженням Карпат в усіх його областях. Район має багаті і різноманітні природні ресурси. Це один з найбільш водозабезпечених районів Укр. Грунти району теж різноманітні: сірі, світло-сірі, дерново-підзолисті, чорноземні, алювіальні, дернові, лучні – на рівнинах, бурі лісові і гірсько-лучні – в горах. Карпатський р-н має найбагатші в країні лісові ресурси. Р-н багатий на різноманітні корисні копалини. З паливних ресурсів тут залягають нафта, горючі гази, камяне і буре вугілля, торф і сланці. Є в районі і рудні корисні копалини: поліметалічні, ртутні руди, алюмінієва сировина (Закарпаття). Самородна сірка залягає на тер Львівської та І-Франківської областей. У цих же областях є родовища калійних солей. Кухонну сіль добувають у Закарпатській та І-Франківській областях. У Передкарпатті є родовища озокериту, а на Закарпатті – баритових руд. У р-ні великі і різноманітні поклади буд матеріалів: глини, вапняків, опоки, гіпсу, кварцових пісків, доломітів тощо. В Закарпатській обл трапляються родовища білого, сірого, рожевого, червоного та блідо-зеленого мармуру. За к-стю джерел мінер вод, їхньою якістю і різноманітністю Карпатський р-н не має собі рівних у країні.

73. Характеристика розміщення продуктивних сил Карпатського економічного району (населення і трудові ресурси). Населення складає 6,09 млн. осіб станом на 01.01.2014. Район виділяється серед інших тим, що демографічна ситуація не набрала тут надто загрозливого характеру. За підсумками 2013 р., у трьох областях району (Закарпатській, Івано-Франківській і Чернівецькій) був незначний додатний приріст населення (100,20%, 100,02% та 100,15 %відповідно до попереднього року). У Закарпатській області, упродовж усіє другої половини XX ст. спостерігалася найбільша народжуваність в Україні.

Частка сільських жителів і на сьогодні у Карпатському районі становить 48 %. Середня густота населення є одною з найвищих серед економічних районів — 107,5 осіб на 1 км2, що значно перевищує середню для країни. Своєрідний район і тим, що у ньому одна з найвищих часток (понад 89%) українського населення, добре виражені етнографічні групи корінних жителів краю зі своєрідним побутом та культурними традиціями. Представники національних меншин (росіяни, євреї) проживають у містах, а угорці, словаки, поляки, румуни, молдавани — переважно у прикордонних районах. Кількість населення, зайнятого у всіх сферах економічної діяльності району складає 2,81 млн. осіб, що становить трохи більше 46% від населення району.

У районі сформувався значний надлишок трудових ресурсів, особливо у сільській місцевості. Це зумовлює високий рівень безробіття, значні маятникові міграції, виїзд мешканців на роботи до інших держав. Останнім часом став від'ємним і механічний приріст населення Карпатського економічного району.

74. Характеристика розміщення продуктивних сил Карпатського економічного району (характеристика господарства району). Промисловість – провідна галузь господарського комплексу р-ну. Тут розвинуті маш-ня і металообробка, хімічна, паливна, лісова і деревообробна, легка, харчова галузі, будіндустрія. Маш-ня і металообробка має своєрідну спеціалізацію і територіальну орг-цію. Переважає неметаломістке трудомістке маш-ня, що орієнтується на кваліфіковані кадри. Провідними галузями є автомобільна пр-сть, приладобудування, конвеєробудування, електротехнічна, радіотехнічна (телевізори) пр-сть, інструментальна, в-во верстатів і с/г машин. У р-ні добре розвинута хім пр-сть, що орієнтується на поклади самородної сірки, калійної і кухонної солі, озокериту, нафти, прир газу, кам вугілля. Основними п-вами хім пр-сті є Калуське АТ “Оріана” і Стебниківський калійний завод, Роздольське ВО “Сірка” і Яворівський гірничохімічний завод, а також Дрогобицький нафтопереробний завод. Паливна пр-сть р-ну представлена газовою, нафтовою, вугільною і торфовою галузями. Видобуток газу й нафти здійснюється у Передкарпатті. У Львівській області видобувають вугілля і торф. Найбільшими електростанціями р-ну є Бурштинська та Добротвірська ДРЕС. До лісової і деревообробної пр-сті р-ну входить понад 70 п-в. Вони сформували потужний Карпатський лісовир-чий комплекс, що включає лісозаготівельну, деревообробну, целюлозно-паперову та лісохімічну галузі. Деревообробна пр-сть найрозвинутіша в обласних центрах, целюлозно-паперова – в малих і середніх, лісохімія – в малих містах і селищах міського типу на Закарпатті. Легка пр-сть набула розвитку в усіх обласних центрах, а також у Коломиї, Мукачевому, Хусті, Тисмениці, Стрию. Галузь випускає тканини, трикотаж, швейні, панчішно-шкарпеткові та хутрові вироби, взуття. В Карп р-ні розвинуті народні промисли: ткацтво, килимарство, вишивання, гончарство, виготовлення виробів з дерева, лози. Розвинута в р-ні також пр-сть буд мат-в. Потужна місцева сировинна база, а також потреби містобудування зумовили в-во цементу, гіпсу, покрівельних і стінових матеріалів, залізобетонних виробів. Поширене тут і виготовлення буд керамінки і фаянсу, скла. Осн частина п-в будіндустрії концентрується в обласних центрах. Потужним є і АПК. Різноманітні природні умови зумовлюють різну спеціалізацію с/г-х і переробних п-в. У лісостеповій зоні розвинуті молочно-мясне скотарство і свинарство. Тут вирощують цукрові буряки, льон, зерно. У гірських р-нах переважають молочно-мясне скотарство, вівчарство, а також картоплярство і льонарство. Своєрідна с/г-ка спеціалізація Закарпаття: виноградарство, садівництво, тютюнництво, молочно-мясне скотарство і вівчарство. На базі цих галузей с/г сформувалися мясна, цукрова, молочна, маслоробно-сирварна, борошномельно-крупяна, хлібопекарська, кондитерська, виноробна, плодоовочева та ін в-ва харчової пр-сті. Однією з найголовніших проблем Карпат р-ну є низький рівень пром розвитку його областей, крім Львівської. Незважаючи на те, що р-н межу з пятьма країнами Європи, у нього все ще недостатній рівень транскордонного співробітництва. Складна екологічна ситуація обмежує можливості розвитку рекреаційного господарства.

75. Характеристика розміщення продуктивних сил Подільського економічного району (природні ресурси). Подільський економічний район включає Вінницьку Тернопільську та Хмельницьку області. Він має зручне економіко-географічне положення (центральш положення, кордони з відносно розвиненими Центральним і Карпатським економічними районами).

Мінерально-сировинні ресурси. В їх структурі провідне місце належить природним будівельним матеріалам: сировина для вироб­ництва цементу, в'язких матеріалів, цегли, черепиці, щебеню, об­лицювальних плиток, керамзиту, скла, будівельної кераміки та ін. У районі значні поклади гранітів і гнейсів, які виходять на поверх­ню вздовж річок Случі (біля Старокостянтинова), Південного Бугу (поблизу Меджибожа). Родовища червоного граніту є в Шепетів-ському районі. У Кам'янець-Подільському в деяких місцях на по­верхню виходить мармур. Район має значні запаси карбонатних порід (у Придністровських районах Тернопільської і Хмельниць­кої областей). Запаси мергелів, придатних для виробництва цемен­ту є в Бережнянському, Гусятинському, Зборівському районах Те­рнопільщини. Багаті поклади пісковиків у Тернопільській області (Теребовлянський, Бучацький, Збаразький райони), у Вінницькій області (Могилів-Подільський, Барський, Ямпільський райони), родовища гіпсу — у Тернопільській і Хмельницькій областях, ро­довища первинного коаліну і вогнетривких глин, які розробляють відкритим способом, — у Хмельницькій і Вінницькій областях. їх використовують у фарфоро-фаянсовій, паперовій, гумовій, парфу­мерній промисловості. На всій території Поділля поширені суглин­ки і глини, придатні для виробництва цегли і черепиці.

Поділля має 0,8 млрд т прогнозованих запасів залізних руд. У Придністров'ї залягають поклади фосфоритів, які поки що не мають промислового значення.

Серед інших видів корисних копалин є пеліканіт (запаси 170 млн т). Це єдина в Європі сировина, яка використовується для виробництва склолитого цементу, порцелянових виробів, ка­хельних плит, перліту, піноскла, кольорового бетону тощо. Відомі невеликі родовища сірки (смт Микулинці), бурого вугілля (Кре­менецький, Славутський, Погребищенський райони), горючих сланців (Придністров'я), які поки що не розробляються.

Земельні ресурси. Перевага різних типів чорноземних і сірих лісових фунтів зумовили дуже високий рівень освоєння земель­них ресурсів — понад 80 %. Найвища частка освоєних земель у південній і південно-східній частині економічного району 91—93 %, а найнижча — на півночі та крайньому заході (74— 78 %).

У межах економічного району знаходиться густа мережа рі­чок, що належать до басейнів Дніпра, Південного Бугу і Дністра (найбільші — Серет, Збруч, Смотрич, Удич, Рось та ін). Вони ви­користовуються частково для одержання електроенергії і зрошен­ня. У районі 5500 ставків використовують для риборозведення.

Лісистість району становить 11,5 % його території. Однак хоча цей показник постійно зростає, але ще не досяг оптимальної по­значки, розрахованої вченими для лісостепової зони (17,8 %). Рекреаційні ресурси. Особливе місце за своїм функціональ­ним призначенням належить рекреаційним ресурсам. Вони пози­тивно впливають на розширене відтворення трудового потенціи-лу, здібностей людини, збільшення тривалості життя населення.

Подільський економічний район має чудові краєвиди, сприємливі кліматичні умови, значні лісові масиви, різноманітні гідрологічні об'єкти, лікувальні грязі, території природно-заповідної о фонду.

У районі відомо 20 родовищ мінеральних вод загальним об'ємом 6833 м³/добу, з них розробляютьтся 13, з яких щорічно видобувається 307,53 тис. м³ мінеральних вод. Серед них потрібно назвати радонові води Хмільника (Вінницька обл.), сульфідні с. Конопківки, хлоридні Гусятина (Тернопільська обл.) та рили нові мінеральні води типу «Нафтуся» — Збручанське, Полони.»», Сатанівське (Хмельницька обл).

Важливе значення мають лікувальні грязі — Войтовицьке ро­довище лікувального торфу (Вінницька обл.) та Микулинівське (Тернопільська обл.).

На значну увагу заслуговують водні об'єкти: річки, озера, во­досховища. Найбільше використовуються для рекреації річки Дністер, Південий Буг, Случ, Горинь. Особливої уваги заслуговують карстові форми рельєфу, на­самперед печери. Тут знаходиться одна з найдовших у світі гіп­сова печера-лабіринт — Оптимістична, протяжністю 165 тис. м (Тернопільська обл.). Взагалі в цій області знаходиться близько 70 печер, серед них можна виділити Кристальну, Вертеба, Озер­на, Перлина, Ювілейна.

Для рекреаційних цілей можуть певною мірою використовувати­ся природний заповідник «Медобори» в Тернопільській області за­гальною площею 10 516,7 га та Національний природний парк «По­дільські Товтри» в Хмельницькій області, відповідно 261 316 га.

76. Характеристика розміщення продуктивних сил Подільського економічного району (характеристика господарства району). Подільський економічний район включає Вінницьку, Тернопільську, Хмельницьку області. Він має зручне економіко-географічне положення.

Район займає 10,1 % території України, у ньому проживає 3,99 мли чол. — 8,8 % населення держави . Це один з великих районів з багатими сільськогосподарськими ресурсами. Район розташо­ваний у центральній частині Правобережної України, на Поділь­ській і Придністровській височинах, у зоні з родючими грунтами і достатнім зволоженням, що позитивно сприяє розвитку агропромислового комплексу як профілюючої галузі господарства. Розвинута транспортна мережа забезпечує можливості для економічних і культурних зв'язків з Карпатським, Подільським. Центральним і Південним економічними районами та республі­кою Молдовою. Близькість району до державного кордону Украї­ни з Білоруссю, Молдовою, Румунією, Польщею, Угорщиною, Словаччиною дає змогу розвивати на його території галузі і ви­робництва, продукція яких експортується або може експортува­тися у ці країни.

Головною експортоспроможною галуззю району є харчова промисловість з такими її підгалузями, як цукрова, кондитерська, м'ясна, плодоовочеконсервна, промисловість горілчаних виробів тощо. Експортне значення має й машинобудування району.

Район у цілому характеризується більш низькою, ніж у серед­ньому по Україні густотою населення (65,7 чол./км ); трохи біль­ше половини населення становлять сільські жителі. Мережа роз­селення характеризується наявністю порівняно розгалуженої сис­теми сільського розселення та міської системи розселення, пре­дставленої в основному невеликими містами (у минулому вони мали назви «містечок»).

За рівнем промислового розвитку на район припадає 3,4 % ви­пуску товарної продукції промисловості в Україні. Поділля спе­ціалізується на сільськогосподарському виробництві, на основі якого сформовано потужний агропромисловий комплекс. Поділля вирізняється, насамперед, високим рівнем виробницт­ва продукції землеробства і тваринництва й займає щодо цього че­тверте місце серед економічних районів в Україні. Виробництво зерна, передусім озимої пше­ниці і кукурудзи, є спеціалізацією району. Вирощують цукровий буряк. Розташовані великі товарні масиви плодових насаджень. Виробни­чу спеціалізацію всіх областей району визначає й овочівництво. Район спеціалізується й на харчовій галузі АПК, випуску сільськогосподарської техніки, мінеральних добрив. Провідне місце належить цукровій промисловості. Розвинута свого часу легка промисловість . Галузями спеціалізації промислового вироб­ництва тут є неметаломістке машинобудування і металообробка, у тому числі харчове та сільськогосподарське, лісова, деревооб­робна і целюлозно-паперова промисловість, легка і харчова про­мисловість, промисловість будівельних матеріалів.

Поділля має потужний науково-технічний потенціал, який може бути задіяний у реалізації науково-технічної політики. Гар­монійне поєднання наявного природно-ресурсного, виробничого і науково-технічного потенціалу та вдале їх використання є основ­ним пріоритетним напрямом розвитку Подільського економічно­го району.

Районоутворюючим центром усього Поділля є місто Вінниця, великий промисловий центр, основною галуззю спеціалізації якого є машинобудування. Підприємства випуска­ють підшипники, електротехнічні вироби, радіоапаратуру, трак­торні агрегати. Вінниця — центр харчової (м'ясний і масло­жировий комбінати, консервний, спиртовий заводи, кондитерська фабрика) і легкої (взуттєва і шкіряно-галантерейна фабрики) промисловості, а також підприємств будівельних матеріалів і де­ревообробної галузі.

В Тернопільській області розташоване машинобудування і металооб­робка, легка і харчова промисловість. В АПК це — виробництво продукції транспортного і сільськогосподарського машинобуду­вання, переробка місцевої сільськогосподарської сировини (цук­рові буряки, картопля, зернові, продукція тваринництва).

Хмельницька область є індустріально-аграрною. Галузі спеціалізації: нематеріаломісткі машинобудування і металообробка, легка і харчова промисло­вість, у тому числі виробництво широкого спектра товарів на­родного споживання — від телерадіоапаратури до тютюнових виробів, виробництво продукції транспортного і сільськогоспо­дарського машинобудування, переробка місцевої сільськогоспо­дарської сировини (зернових культур, цукрових буряків, картоп­лі, продукції тваринництва, плодів та овочів тощо).

77. Характеристика розміщення продуктивних сил Подільського економічного району (населення і трудові ресурси). Район зараз характеризується доволі значним від'ємним природним приростом населення. Тільки в Тернопільській області за рахунок більшої народжуваності виносні показники природного скорочення населення дещо менші, ніж в Україні в цілому. Частка сільських жителів і сьогодні в Подільському районі становить 51 %. Середня густота сільського населення значно вища, ніж в інших економічних районах. Через невисокий рівень урбанізаціїсередня густота населення (65,7 осіб за км2) менша, ніж пересічна для країни. Найбільша середня густота населення в Тернопільській області — 79,2 осіб на км2. 25 % міських жителів проживає в обласних центрах, населення яких (за винятком Вінниці) не досягло 300 тис. осіб.Вирізняється район і тим, що зараз у ньому найвища частка (понад 95 %) українського населення. Однак мовна ситуація в регіоні має значні відмінності. Найбільше зденаціоналізована Вінницька область, де навіть у сільській місцевості українці часто розмовляють російською мовою. Представники національних меншин (росіяни, євреї) проживають здебільшого в містах.Щодо трудових ресурсів, то тут сформувався деякий їх надлишок, особливо у сільській місцевості. Це зумовлює як значні маятниковіміграції, так і виїзд жителів на заробітки до інших держав. Від'ємним є і механічний приріст населення Подільського економічного району, хоча в цілому він менший, ніж у інших регіонах України.

78. Характеристика розміщення продуктивних сил Центрального економічного району (природні ресурси). У назві району відображене його географічне положення - у центрі країни. Тут знаходиться (в Кіровоградській області) географічний центр України. Площа району — 45,5 тис. км2(7,5% території України). Населення — 2,26 млн. осіб (на 1.01.2014), що сягає 4,97% загальної людності в державі. Район охоплює територію Черкаської та Кіровоградської областей. Він розміщений у сточищах річок Дніпра та Південного Бугу. Через нього проходять залізниці між Києвом і портами Чорного та Азовського морів, Поділлям і Придніпров'ям.

Корисних копалин в районі порівняно мало. Промислове розробляються родовища бурого вугілля біля м. Олександрії Кіровоградської області та Ватутіного Звенигородського району на Черкащині. На лівобережжі Дніпра, в долинах річок та у долині р. Ірдинь на правобережжі використовуються поклади торфу, а також уранових руд у Кіровоградській групі родовищ. На території району є поклади рудних корисних копалин, зокрема у його східній частині зосереджені поклади залізистих кварцитів. На заході, у Побужжі, мають місце родовища хромітів і нікелевих руд. У межах регіону знаходиться Кіровоградський залізорудний район, прогнозовані запаси якого сягають 5 тис. т. Великі і різноманітні запаси будівельного і декоративного каменю, зокрема, гранітів, габро, лабрадоритів. Є кілька родовищ вогнетривких глин, графіту, каолінів, бентоніту. На півночі району розробляється найбільше в Україні родовище бентонітових глин.

Місто Черкаси та територія у радіусі 150 км — район максимуму біологічної активності клімату не тільки в Україні, але й у всьому СНД. Одним із найбільших багатств є чорноземи, які тут досить широко представлені — від опідзолених до типових.

У межах району знаходиться Кременчуцька і, частково, Дніпродзержинська і Канівська водойми та наявна густа мережа малих і середніх річок: Супій, Рось, Вільшанка, Тясмин, Інгулець, Інгул, Ятрань тощо. Є родовища лікувальних родонових вод (Умань, Новоукраїнка, Знам'янка). У районі наявні обмежені запаси лісових ресурсів, оскільки ліси займають незначну площу.

79. Характеристика розміщення продуктивних сил Центрального економічного району (характеристика господарства району). Провідними в економічному районі є паливна промисловість та електроенергетика, машинобудування, хімічна промисловість, промисловість будівельних матеріалів галузі промисловості, агропромисловий, транспортний, рекреаційний міжгалузеві комплекси.

Паливна промисловість та електроенергетика спеціалізуються на видобутку бурого вугілля, виробництві електроенергії на невеликих ТЕЦ і ГЕС. Власних паливно-енергетичних ресурсів у районі не вистачає, а тому їх постачають з інших регіонів.

Металургійна промисловість представлена видобутком нікелевих і кобальтових руд, їх збагаченням та виплавкою на Побузькому комбінаті, виробництвом рідкісних і тугоплавких металів у Світловодську.

Машинобудування спеціалізується на випуску продукції сільськогосподарського і транспортного машинобудування, верстато- і приладобудування, радіоелектронного та електротехнічного машинобудування. Найбільшими центрами галузі є Кіровоград, Олександрія, Черкаси, Умань, Сміла.

До хімічної промисловості входить основна хімія і хімія органічного синтезу, підприємства яких концентруються у Черкасах.

На місцеву сировину і споживача зорієнтована потужна промисловість будівельних матеріалів.

Центральний економічний район є одним із найбільш розвинутих у сільськогосподарському відношенні в Україні. Основою його є багатогалузеве сільське господарство, що використовує багаті агрокліматичні ресурси району. Більшу частку сільськогосподарської продукції дає рослинництво, яке спеціалізується переважно на вирощуванні зернових культур (озимої пшениці, кукурудзи на зерно), технічних (соняшнику та цукрового буряку), овочівництві і плодівництві. Тваринництво має переважно м'ясний напрямок (молочно-м'ясне скотарство, свинарство, птахівництво, вівчарство).

Сировинна сфера сільського господарства визначила спеціалізацію харчової промисловості на виробництві борошна, цукру, олії та іншої продукції.

Галузі легкої промисловості (трикотажна, швейна, шкіряно-взуттєва) працюють на забезпечення потреб споживачів у межах району.

Центральне економіко-географічне положення району зумовило формування транспортної системи з густою мережею шляхів сполучення. Найбільший вантажо- і пасажирообіг здійснює залізничний транспорт, на другому місці — автомобільний. Важливу роль відіграють повітряний, річковий, трубопровідний.

Рекреаційний комплекс району перебуває у стадії формування й у перспективі матиме міжнародне значення. Основні райони оздоровлення — Дніпро з прилеглими територіями, а туризму — міста Канів, Умань, Чигирин, Черкаси, Кіровоград та ін.

Поступово у районі відновилося промислове виробництва, з'явилися нові підприємства. Однак район має дуже сприятливі умови для розвитку сільського господарства, які поки що використовуються дуже неефективно. Саме виведення сільськогосподарського виробництва на сучасний світовий рівень є однією з ключових проблем, що потребує першочергового розрішення.

80. Характеристика розміщення продуктивних сил Центрального економічного району (населення і трудові ресурси). Населення району становить 2,26 млн. осіб. Район характеризується досить складною демографічною ситуацією (частка населення у відсотках до попереднього року становить 99,27%). Середня густота населення у Центральному економічному районі становить 49,4 особи на 1 км2. Вона набагато нижча за середню в Україні. У Черкаській області густота населення — 60,2 особи на 1 км2, у Кіровоградській — одна з найменших в Україні (40,2 особи на 1 км2).

Рівень урбанізації в обох областях менший за середній в Україні і становить понад 62,56 % у Кіровоградській та 56,55 % — у Черкаській.

Українців у районі близько 91,5 % від усього населення. Крім них, переважно у великих містах проживають росіяни, білоруси, поляки, євреї, болгари, молдавани, німці та ін.

Частка населення працездатного віку, порівняно із середніми даними для України, тут дещо нижча. Найбільший дефіцит трудових ресурсів сформувався у Кіровоградській області.

Кількість населення, зайнятого у всіх сферах економічної дяльності становить 1088,3 тис. осіб, що складає 48,15% від всього населення регіону.