2.3. Методологічні основи державного земельного кадастру
У методологічному аспекті земельний кадастр базується на великій продуктивності і дохідності земель. Проведення земельного кадастру пов'язане з використанням даних, які характеризуютьпродуктивність земель. В основі його лежить вчення про земельну ренту, яка є різницею між індивідуальною ціною виробництва і загальною, що визначається гіршими умовами виробництва, тобто землями гіршої якості. На земельну ренту і диференціальний дохід впливають економічні, організаційно-господарські і природно-історичні чинники. Економічні чинники переважно мають вплив на результати загальної оцінки земель і характеризуються різним обсягом затрат виробництва залежно від відстані господарств до пунктів реалізації продукції, баз постачання матеріально-технічними засобами виробництва. До організаційно-господарських чинників, які впливають на оцінку земель, можна віднести віддаленість земель від виробничих центрів господарств, земельний устрій, склад і співвідношення земельних угідь. Так. з віддаленням ріллі від садиби зниження дохідності земель залежить від: зміни структури посівів культур у бік збільшення посівів екстенсивних (малоінтенсивних) культур; зростання затрат на переїзди і переходи; зниження урожайності внаслідок меншої забезпеченості добривами і нижчої культури землеробства. Природно-історичні чинники неоднаково впливають на результати оцінки земель залежно від економічного стану господарств. В екстенсивному господарстві використовується, в основному, природна родючість ґрунту, а в інтенсивному господарстві земля розглядається, головним чином, як засіб для прикладання праці і капіталу. Тому у першому випадку ціниться хімічний склад грунтів, наявний стан поживних речовин, тоді як у другому випадку з широким застосуванням мінеральних добрив на першому місці можуть виявитися фізичні властивості грунтів, їх здатність реагувати на додаткові дози поживних речовин. У Методиці розробки земельного кадастру в Україні дохід, одержуваний з гектара оцінюваних земель, порівняно з доходом з відносно гірших земель називався різницевим, або додатковим продуктом (ДП), і визначався як різниця між валовим (ВП) і основним (ОП) продуктами. Іншими словами, весь валовий продукт розчленовується на основний і додатковий. Як вказується у даній методиці,
Формула (доступно при скачуванні повної версії підручника)
тобто при вихідній окупності затрат (ОЗвих) основний продукт за своїм обсягом прямо пропорційний фактичним затратам (Зф). Чим вищі фактичні затрати, тим більшим повинен бути обсяг основного продукту, а отже, тим меншим буде розмір додаткового продукту. Таким чином, додатковий продукт є диференціальним доходом, який диференціює розмір доходу залежно від фактичних затрат. Чим вищі затрати, тим менший диференціальний дохід і навпаки. Сумарний диференціальний дохід (ДД) складається з додаткового продукту І (ДПІ) і додаткового продукту ІІ (ДПІІ):
Формула (доступно при скачуванні повної версії підручника)
Диференціальний дохід І – це дохід, одержаний на різноякісних землях порівняно з гіршими землями при однаковому (середньому) рівні затрат живої і уречевленої праці, тобто при однаковому рівні інтенсивності ведення господарства. Він створюється в основному за рахунок об'єктивних чинників (природна родючість, кліматичні умови, рівень ведення господарства) і визначається за формулою:
Формула (доступно при скачуванні повної версії підручника)
Диференціальний дохід II утворюється за рахунок дії суб'єктивних чинників і в основному за рахунок ефективності капітальних вкладень на землях різної якості, тобто за рахунок інтенсифікації виробництва, і визначається за формулою:
Формула (доступно при скачуванні повної версії підручника)
Важливе значення в методологічному аспекті для земельного кадастру мають абсолютна і монопольна рента. Абсолютна земельна рента – це рента, зумовлена монополією приватної власності на землю. Монопольна земельна рента – це різниця між монопольно високою ціною на рідкісний продукт і суспільною його вартістю. Вона виникає за рахунок суспільства і становить завищену вартість або довільну ціну. Наприклад, оскільки цитрусові культури в наших кліматичних умовах не вирощуються, то власник встановлює на них монопольну ціну (ренту).
- 2.2. Види і принципи державного земельного кадастру Види земельного кадастру
- 2.3. Методологічні основи державного земельного кадастру
- 2.4. Порядок ведення і сучасний стан державного земельного кадастру
- Розділ 3. Земельні ресурси як об’єкт державного земельного кадастру 3.1. Земельні ресурси та їх категорії
- 3.2. Земельна ділянка як основна земельно-кадастрова одиниця
- 3.3. Угіддя як елемент земельного кадастру. Класифікація угідь
- 3.4. Земельний фонд України у складі світових земельних ресурсів та сучасний стан його використання
- Розділ 4. Інформаційне забезпечення земельно-кадастрових даних 4.1. Земельно-кадастрові дані, методи їх одержання, аналізу і систематизації
- 4.2. Зйомки та обстеження території при земельному кадастрі, їх зміст і порядок ведення
- 4.3. Статистичні методи одержання, обробки й аналізу даних земельного кадастру Основні форми, види та способи статистичного спостереження.
- Зведення і групування даних земельного кадастру
- Абсолютні, відносні та середні величини
- Ряди динаміки
- Індекси
- Ряди динаміки
- Індекси
- Статистичні методи аналізу даних земельного кадастру
- 4.4. Текстові і планово-картографічні матеріали державного земельного кадастру
- Питання для роздуму, самоперевірки, повторення
- Розділ 5. Автоматизація ведення державного земельного кадастру 5.1. Необхідність створення автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру
- 5.2. Завдання і зміст Програми створення автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру
- 5.3. Правове та організаційне забезпечення створення автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру
- 5.4. Інформаційне забезпечення створення автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру
- 5.5. Здійснення програми і порядок ведення автоматизованої системи державного земельного кадастру
- Питання для роздуму, самоперевірки, повторення
- Розділ 6. Кадастрове зонування
- Розділ 7. Кадастрові зйомки
- Питання для роздуму, самоперевірки, повторення
- Розділ 8. Бонітування ґрунтів 8.1. Загальні положення бонітування грунтів і оцінки земель
- 8.2. Природно-сільськогосподарське районування території
- 8.3. Поняття бонітування грунтів
- 8.4. Діагностичні ознаки бонітування ґрунтів
- 8.5. Складання шкал бонітування грунтів
- Розділ 9. Економічна оцінка земель 9.1. Загальні положення економічної оцінки земель
- 9.2. Показники економічної оцінки земель
- 9.3. Визначення показників економічної оцінки земель
- 9.4. Складання шкал економічної оцінки земель
- Питання для роздуму, самоперевірки, повторення
- Розділ 10. Грошова оцінка земель
- 10.1. Нормативна грошова оцінка земель 10.1.1. Грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення
- 10.1.2. Грошова оцінка земель населених пунктів
- 10.1.3. Грошова оцінка земель несільськогосподарського призначення
- 10.1.4. Індексація грошової оцінки земель
- 10.2.4. Узгодження та інтерпретація результатів та складання звіту з експертної грошової оцінки
- Питання для роздуму, самоперевірки, повторення
- Розділ 11. Державна реєстрація земельних ділянок
- Питання для роздуму, самоперевірки, повторення
- Розділ 12. Облік кількості та якості земель
- Розділ 13. Земельний кадастр у зарубіжних країнах
- 13.1. Земельний кадастр у країнах Америки Земельний кадастр у сша
- 13.2. Земельний кадастр у країнах Європи Земельний кадастр у Великобританії
- 13.3. Земельний кадастр у Росії
- 13.4. Земельний кадастр у країнах Азії й Африки Земельний кадастр у в'єтнамі і Монголії
- Земельний кадастр у країнах Африки
- Питання для роздуму, самоперевірки, повторення