1.2 Льон
Льон - це однолітня трав'яниста рослина. Для волокна вирощують два основних види льону: льон-довгунець та льон-кудряш. Волокна отримують зі стеблини рослини. Довжина волокна залежить від довжини стеблини та сорту льону. Найбільш довге та якісне волокно отримують з довгунця [14].
Вирощують льон в Україні (на Поліссі), у Поволжі, Сибіру, в Білорусії.
Первинна обробка льону складається з таких процесів:
1. Замочування лляної соломи (трести).
2. Сушіння трести.
3. Зминання трести.
4. Тріпання льону-сирцю.
Після первинної обробки виділяють з трести елементарні волокна льону, які придатні для використання у текстильному виробництві. В текстильній промисловості використовують довге волокно, коротке волокно (кудель) та очоси, які отримують при прочісуванні трьопаного льону. З коротких волокон та очосів виробляють грубі товсті полотна технічного призначення та канатно-вірьовочні вироби.
Будова волокна (рис. 2).
Технічне волокно - це довгий пучок різних за формою та товщиною волокон, які склеєні між собою по довжині природними пектиновими речовинами. Кожний пучок складається з 14-24 елементарних волокон. Довжина пучка 50-250 мм, товщина -100-300 мкм.
Рис. 2. Будова елементарного волокна льону:
а — зовнішній вид; б- вид поперечного розрізу; в — вид під мікроскопом.
Елементарне волокно у поздовжньому вигляді - довга тонка і гладенька клітина з загостреними кінцями. У поперечному розрізі волокно має вигляд багатокутника з вузьким каналом посередині.
Така структура волокна обумовлює гладкість та блиск, високу теплопровідність, високу міцність та низьке видовження [14].
Хімічний склад. Волокно льону складається з природної целюлози (80%) та домішок: пектозанів та пектинів (які надають волокну жорсткість), жирів, восків, лігніну та білків.
Властивості волокна
I. Механічні властивості: висока міцність - 54-72сН\текс, висока стійкість до стирання; низькі: пружність та видовження (2-2,5% - у сухому стані; 2,5-3,5% - у вологому стані). У вологому стані міцність зростає на 10-20%.
II. Фізичні властивості: високі: гігроскопічність (12%), набухливість (об'єм збільшується на 40-45%), теплостійкість (160-170°С) та світлостійкість (вища ніж у бавовни).
III. Хімічні властивості: висока хемостійкість. Льон стійкий до дії кислот, після кислотних обробок він пом'якшується; але чутливий до лужних обробок: при відварюванні в лужному розчині втрачає міцність [4].
Природний колір - бурий, світло-жовтий або світло-зелений.
Характер горіння. Горить так само, як бавовна: інтенсивно, жовтим полум'ям, з запахом паленого паперу.
Використовують льон для виготовлення тканин різного призначення: платтєво-костюмних, декоративних, білизняних, технічного призначення; для канатів та вірьовок, для технічних цілей.
- Розділ 1. Характеристика складу та властивостей волокон природного походження
- 1.1 Бавовна
- 1.2 Льон
- 1.3 Вовна
- 1.4 Натуральний шовк
- 1.5 Азбест
- Розділ 2. Основні стадії переробки на прикладі вовни
- 2.1 Підготовка волокон
- 2.2 Змішування волокон
- 2.3 Фарбування вовни
- 2.4 Чесання вовни в гребінному прядінні
- Висновки
- Список використаних джерел