10.2. Приклади екологічно чистих технологій вирощування польових культур
Найбільший інтерес з точки зору дотримання вимог екологічної чистоти має зерно кукурудзи, гречки і соняшнику, яке широко використовують для виробництва продуктів дитячого та дієтичного харчування.
Технології вирощування цих культур у даному випадку повинні ґрунтуватися на концепції біологічної системи землеробства, яка передбачає агротехнічні методи боротьби з бур'янами, шкідниками і хворобами. Ці заходи провадять у системі основного і передпосівного обробітку ґрунту, а також у період догляду за посівами.
Кукурудза. Для одержання запланованого врожаю кукурудзи з мінімальним використанням пестицидів або взагалі без них необхідно вирішити такі питання: забезпечити чистоту посівів, сформувати задану густоту рослин до збирання і зменшити вилягання рослин у період збирання врожаю.
Кращим у фітосанітарному відношенні попередником кукурудзи на зерно є озима пшениця. Важче боротися з бур'янами агротехнічними заходами, якщо кукурудза розміщена після кукурудзи на силос та баштанних культур. Основний обробіток проводять з урахуванням характеру і ступеня забур'яненості ґрунту.
Насіння до сівби готують в основному на кукурудзооброблювальних заводах. При одержанні насіння доцільніше брати партії, інкрустовані комбінованими протруювачами, тому що вони забезпечують захист насіння і паростків від хвороб (пліснявіння насіння) та ґрунтових шкідників.
Використовуючи метод пророщування середнього зразка ґрунту, можна заздалегідь планувати інтенсивність боротьби з бур'янами. Якщо в зразку заздалегідь відібраного ґрунту з шару 0 – 10 см за 25 – 30 днів проростає менше 10 шт. на 1 м2 сходів малорічних бур'янів, цілком достатньо агротехнічних прийомів. Якщо проростає 10 – 50 шт. – це середня забур'яненість, при якій можна смугами внести базовий гербіцид. При проростанні понад 50 паростків поле використовувати для одержання екологічно чистої кукурудзи недоцільно.
Весняний догляд розпочинають із боронування і вирівнювання зябу. Важливим у боротьбі з бур'янами є строк передпосівної культивації – інтервал між її проведенням і сівбою повинен бути не більшим доби.
Норму висіву визначають з урахуванням польової схожості і сили росту насіння, а також страхових надбавок у зв'язку з агротехнічними заходами, які планують проводити після сходів.
При безгербіцидній технології планують два боронування по сходах і дві культивації. Технологічні втрати рослин такі: при боронуванні по сходах (шильцях) – 7 %; при міжрядних обробітках – 5; природні втрати – 2 %.
Виходячи з технологічних втрат рослин вносять корективи при настроюванні сівалки на норму висіву. Наприклад, густота рослин до збирання ранньостиглого гібриду Дніпровський 179 у Полтавській області становить 65 – 70 тис./га, а польова схожість – 90 %. Планується провести два боронування по сходах і два міжрядних обробітки. Отже, сівалку необхідно настроїти на норму висіву 94,6 тис./га насіння. Для досягнення заданої норми висіву необхідні ретельне налаштування сівалки і рекомендований режим її роботи. Якщо ґрунт не перезволожений, після сівби доцільне коткування, що провокує проростання бур'янів і дає можливість втрачати мінімум рослин при посходовому боронуванні.
Проводять також досходове боронування. Перше – у фазі 2 – 3 листків, друге – у фазі 4 – 5 листків. Це роблять у другій половині дня, зуби борін повинні бути спрямовані скосом уперед.
Перший міжрядний обробіток (фаза 5 – 6 листків) проводять стрілчастими лапами з прополювальними борінками, а другий – із підгортанням.
Гречка. Основна продукція гречки – крупа, яка є цінним продуктом харчування. У зв'язку з цим проведення заходів по боротьбі з бур'янами, хворобами і шкідниками повинно мати профілактичний характер, що успішно досягається застосуванням агротехнічних заходів.
Для одержання екологічно чистої дієтичної продукції гречки категорично забороняється розміщувати її вздовж шосейних доріг. Відстань від посіву до траси повинна бути не менше 0,5 км. При розміщенні посівів вздовж доріг з менш інтенсивним рухом їх рекомендується обкошувати (2 – 3 прокоси).
Важливою умовою високої врожайності є знищення бур'янів до сівби культури. Обробіток ґрунту в літньо-осінній період проводять залежно від типу забур'яненості поля.
Навесні проводять боронування, вирівнювання поверхні поля, культивацію, два – три обробітки боронами із сегментами для вичісування паростків бур'янів. Передпосівну культивацію проводять безпосередньо перед сівбою на глибину загортання насіння. Насіння обробляють водним розчином сірчанокислого цинку (2 кг/т) разом з 1,5 кг/т сечовини і 0,2 кг/т плівкоутворюючого полімеру. Норма висіву в Лісостепу при звичайному рядковому способі сівби – 3,5 – 4, а при широкорядному (45 см) – 2,0 – 2,5 млн./га схожих насінин.
Насіння гречки дає дружні сходи при стійкому прогріванні ґрунту до 14 – 16 °С. Тривалість періоду від сівби до сходів при цьому становить 7 – 10 днів. Орієнтовно цей період настає у другій декаді травня.
Глибина загортання насіння при достатньому зволоженні становить 4 – 5 см, а при пересиханні поверхневого шару – 6 – 7 см. Широкорядний спосіб сівби забезпечує переважно більш високий урожай, ніж звичайний рядковий.
Під час сівби в рядки вносять гранульований суперфосфат (50 кг/га).
Значну кількість проростаючих бур'янів знищують післяпосівним боронуванням і боронуванням сходів. Його здійснюють легкими боронами впоперек рядків у фазі утворення першого справжнього листка. При широкорядній сівбі проводять два міжрядні обробітки, останній, з підгортачами – до початку цвітіння рослин. Використовують культиватори УСМК-5,4А і УСМК-5,4Б.
Озерненість рослин гречки залежить від погодних умов у період цвітіння та формування плодів і якості запилення. Оптимальним навантаженням бджіл для запилення є 5 – 6 бджолосімей на 1 га.
Сприятливими в екологічному відношенні є смугові посіви гречки з озимим житом і просом. Так, при сівбі гречки з просом рядками, що чергуються, її урожай збільшується на 6 – 7 ц/га.
Косять гречку впоперек рядків або під кутом до них при побурінні 75 – 80 % зернин вранці або в похмурі дні. Висота зрізу – 15 – 20 см. Валки обмолочують на легких режимах роботи.
Соняшник. Для одержання високого й екологічно чистого врожаю насіння соняшник необхідно розміщувати після озимої пшениці, ярих зернових, кукурудзи. Повертати на попереднє місце не раніше як через 7 – 9 років.
Після колосових культур основний обробіток ґрунту проводять з урахуванням характеру і ступеня забур'яненості полів. Після просапних, кукурудзи та інших попередників ґрунт обробляють на глибину 6 – 8 і 8 – 10 см одночасно в двох напрямках. Потім проводять основний обробіток ґрунту.
Навесні, після боронування, вирівнюють зяб і проводять передпосівну культивацію культиватором КПС-4 або УСМК-5,4 на глибину загортання насіння (6 – 8 см).
Очищене від склероціїв і відсортоване насіння інкрустують комбінованими препаратами: тигам, тигам Ц (2 кг/т) або тютюновим пилом (3 кг/т) і NаКМЦ (0,2 кг/т).
Насіння висівають при температурі ґрунту на глибині 10 см до 8 – 12 °С. Однак кращим є відстрочений посів, при якому вдається знищити більшу кількість паростків бур'янів передпосівною культивацією.
Передзбиральна густота для сортів становить 40 – 45, а гібридів – 55 – 60 тис./га рослин. Для одержання такої густоти фактично висівають 65 тис./га схожих насінин сортів, що на 20 – 25 % більше, а гібридів – 80 тис /га (на 25 – 30 % більше).
Післяпосівне коткування проводять кільчасто-шпоровими котками, досходове боронування – через 5 – 6 днів після сівби, а післясходове – у період утворення у соняшнику однієї – двох пар справжніх листків. Сходи боронують після обіду при швидкості руху агрегату 4 – 5 км/год. Якщо дає можливість густота рослин, можна проводити друге боронування сходів. Один – два рази обробляють міжряддя культиваторами КРН-5,6А, або КРН-4,2А, обладнаними стрілчастими або бритвеними лапами.
- Тема 1. Агроекологія – теоретична основа раціонального природокористування
- 1.1. Предмет, метод і завдання агроекології
- 1.2. Основні закони екології
- 1.3. Хімізація землеробства та агроекологія
- Контрольні питання до теми 1
- Тема 2. Методи агроекології
- 2.1. Кількісний облік організмів
- 2.2. Моделювання і системний аналіз
- 2.3. Екологічна експертиза
- Контрольні питання до теми 2
- Тема 3. Екологічна роль природно-заповідних територій україни
- 3.1. Класифікація і роль об'єктів природно-заповідного фонду
- 3.2. Екологічне значення ландшафтів і заповідних територій
- Контрольні питання до теми 3
- Тема 4. Вплив забруднення атмосфери і гідросфери на сільськогосподарське виробництво та заходи щодо їх охорони
- 4.1. Забруднення повітря та заходи щодо його охорони
- 4.2. Забруднення водного басейну та заходи щодо його охорони
- Контрольні питання до теми 4
- Тема 5. Охорона грунтового покриву
- 5.1. Негативні наслидки вітрової та водної ерозії
- 5.2. Основні принципи системи протиерозійних заходів
- 5.3. Іригаційна ерозія ґрунту і заходи щодо її запобігання
- 5.4. Прийоми меліоративного поліпшення солонцевих ґрунтів
- 5.5. Переущільнення ґрунтів і заходи щодо його зменшення
- 5.6. Рекультивація земель
- Контрольні питання до теми 5
- Тема 6. Екологічні проблеми при використанні мінеральних добрив
- 6.1. Основні фактори негативного впливу мінеральних добрив на біосферу
- 6.2. Нітрати, IX негативний вплив і шляхи його запобігання
- 6.3. Шляхи можливого забруднення навколишнього середовища добривами і заходи щодо його запобігання
- 6.4. Використання полімерів-структуроутворювачів
- Тема 7. Пестициди як фактор забруднення навколишнього середовища
- 7.1. Забруднення біосфери пестицидами та їх негативний вплив на природу і людину
- 7.2. Екологізація захисту рослин
- 7.2.1. Агротехнічний метод
- 7.2.2. Біологічний метод
- 7.2.3. Раціональне застосування хімічного методу
- 7.2.4. Механічний метод
- 7.2.5. Фізичний метод
- Тема 8. Іонізуюче випромінювання як екологічний фактор у сфері аграрного виробництва
- 8.1. Джерела радіоактивного забруднення об’єктів навколишнього середовища і сільськогосподарського виробництва
- 8.2. Надходження радіонуклідів у рослини
- 8.3. Надходження радіонуклідів у продукцію тваринництва
- 8.4. Дія іонізуючого випромінювання на сільськогосподарські рослини
- 8.5. Заходи щодо зменшення вмісту радіонуклідів у продукції рослинництва
- Контрольні питання до теми 8
- Тема 9. Концепція біологічного (альтернативного) землеробства за кордоном
- 9.1. Системи альтернативного землеробства
- 9.2. Перспективи розвитку альтернативного землеробства
- Контрольні питання до теми 9
- Тема 10. Головні принципи біологічного землеробства
- 10.1. Головні принципи біологічного землеробства в Україні
- 10.2. Приклади екологічно чистих технологій вирощування польових культур
- 10.3. Особливості вирощування овочевих культур і картоплі
- 10.4. Охорона сільськогосподарської продукції від техногенного забруднення
- Контрольні питання до теми 10
- Список використаної літератури