Висновки та пропозиції
Отже, проаналізувавши економічну ефективність виробництва продукції птахівництва, можна зробити висновки, що ефективність виробництва останнім часом значно знизилась, особливо у 2000 році. Значно скоротилось поголів'я птиці, продуктивність її, зросла собівартість, підвищились затрати праці і кормів на виробництво одиниці продукції, зменшилась рентабельність виробництва. Факторами, що зумовили це погіршення, можна назвати значне скорочення поголів'я птиці, подорожчання матеріальних ресурсів при швидкому зростанні цін на продукцію птахівництва, прорахунки керівництва тощо.
Для того, щоб підвищити економічну ефективність виробництва, потрібно будувати подальшу діяльність у таких напрямах: значно покращити годівлю птиці, перейти лише на повно раціонні комбікорми промислового виробництва поряд із застосуванням певних способів годівлі птиці; значно підвищити інтенсифікацію птахівництва, а саме: використовувати нові високопродуктивні кроси птиці, повністю механізувати і автоматизувати виробничі процеси із запровадженням нового обладнання, яке є більш продуктивним ніж застаріле, більше уваги приділяти зооветеринарним заходам, від них залежить збереженість птиці, її життєздатність та продуктивність, застосування прогресивних технологій, технологічних прийомів, інтенсивних систем вирощування і утримання птиці, впроваджувати нові форми організації праці та управління; розширювати зв'язки з іншими організаціями та підприємствами як у горизонтальному та і у вертикальному напрямах; розширювати її асортимент, покращувати якість продукції, використовувати нові пакувальні матеріали, розширювати маркетингові дослідження ринку тощо. Отже, виходячи із зазначеного вище, можна сформувати такі основні пропозиції виробництву, які в першу чергу будуть підвищувати економічну ефективність виробництва:
значно збільшити поголів'я птиці, щоб заповнити наявні приміщення птахофабрики хоча б на 50 %, тобто 260-300 тис. гол. середньорічних курей несучок;
збільшення поголів'я птиці бажано здійснити за рахунок купівлі молодняку курей високопродуктивних кросів;
годівлю птиці здійснювати виключно повно раціонними комбікормами, щоб забезпечити річну несучість 1 курки-несучки не менше як 220 шт. Яєць, і витрати кормів на 1000 шт. яєць на рівні 1,8-2,0 ц к. од. і не більше;
провести ремонт і технічне переоснащення виробничих приміщень, замінивши застаріле обладнання новим, більш продуктивним і економічним;
покращити організацію праці на птахофабриці з метою підвищення продуктивності праці і повнішого використання трудових ресурсів;
організувати на птахофабриці спеціальний відділ з маркетингу, який би займався вивченням ринку і просуванням готової продукції до споживача.
Проведення названих першочергових заходів в поєднанні з іншими дасть можливість найближчим часом значно збільшити обсяги виробництва продукції та підвищити економічну ефективність виробництва цієї продукції.
- Розділ 1. Наукові основи економічної ефективності птахівництва
- 1.1 Суть економічної ефективності виробництва в галузі птахівництва
- 1.2 Показники економічної ефективності виробництва продукції птахівництва та методика їх визначення
- Розділ 2. Стан та економічна ефективність виробництва продукції птахівництва
- 2.1 Природно-економічні умови розвитку птахівництва
- 2.2 Динаміка поголів'я птиці, її продуктивності та виробництва продукції
- 2.3 Економічна ефективність виробництва продукції птахівництва
- Розділ 3. Шляхи підвищення економічної ефективності виробництва продукції птахівництва
- 3.1 Зміцнення і розвиток кормової бази
- 3.2 Інтенсифікація птахівництва
- 3.3 Поглиблення спеціалізації, концентрації та інтеграції в птахівництві
- 3.4 Впровадження ринкових відносин у птахівництві
- Висновки та пропозиції
- Список використаної літератури