15. Населення України, його динаміка, стр-ра та особл-ті розміщ
Нас-ня або народонас-ня – це сукупність людей, що проживають у межах відповідних територій (світ, материки, країни, міста, села та ін.). Народонас-ня разом з прир умовами і ресурсами та способом в-ва мат-х благ є основою мат життя сусп-ва. Чисельність нас-ня країни в цілому та окремих її регіонів є рез-том взаємообумовленого розвитку усієї сукупності процесів сусп розвитку, і насамперед соц-ек та демографічних. Закономірості розвитку ек-ки значною мірою визначають характер демографічних процесів. Тенденції демогр розвитку є неодмінним фактором, який обумовлює ек-ну і со політику держави. Вивчення процесів відтворення нас-ня, особливо динаміки його чис-ті, має практичне зн-ня для встановлення механізму взаємодії ек і демогр процесів. Чис нас-ня держави чи окремих її регіонів не є величиною стабільною. Вона змінюється відповідно до дії усієї сукупності різном-х факторів. Знання чисельності нас-ня на певну дату чи період дозволяє оптимально збалансувати розвиток н/г і напрями демографічної політики. Укр за чис нас-ня є однією з великих держав Європи. На поч 1998р за чис жителів вона була на 7 місці після ФРН,Росії, Великобританії, Італії, Туреччини і Франції. Чис нас-ня Укр складає нині більше ніж 50 млн чол. Найбільш повну інф-цію ро чис-ть нас-ня, його стр-ру і розселення, а також процеси руху дають загальнодержавні переписи. Особливе зн-ня для Укр мають останні 4 переписи – 1959, 1970 ,1979,1989рр. Наступний перепис нас-ня на Укр має відбутися в 2001р. За кожний рік між переписами ведеться поточний облік (розрахункова чис-ть) нас-ня за основними параметрами з урахуванням природного руху нас-ня та даних міграції. Згідно з даними переписів нас-ня по Росії і колишньому СРСР чис нас Укр становила (в суч кордонах): у 1897 – 28,4 млн чол., 1926-29,5б 1939-40,53 1959-41,9, 1970-47,1 1979-49,8, 1989 – 51,7млн чол. Як бачимо, чис нас Укр за великий період часу постійно зростала. Тільки за пер 1959-1998рр загальний прирісто нас Укр перевищував 8 млн чол. Слід відмітити, що середньорічний приріст нас-ня був дуже нестабільним, а кількісні параметри його щороку змінюалися. Але загальною тенденцією було щорічне його зменшення. Починаючи з 1993р. і по нинішній час чис нас Укр щорічно зменшується. На поч 1995р чисельність нас була майже такою, як у 1989р. Особливістю цьго процесу в Укр є те, що в основі його лежать не соціальні катаклізми (або природні катастрофи, чи поширеність епідемії), а ті соц-ек та демографічні особливості, які склалися в країні на попередньому та на нинішньому етапі сусп розвитку. Такий характер динаміки нас обумовлює складність ирішення ряду демографічних, ек і політ проблем в Укр. Це стосується, зокрема, протидії погіршенню статево-вікової стр-ри нас (його постаріння) і режиму відтворення, забезпечення н/г трудовими ресурсами відповідної якості, планування підготовки кваліфікованих кадрів та ін. Розміщення нас: Укр належить до держав з високою щільністю нас-ня. На поч 1999р в цілому по країні густота нас-ня становила майже 83 чол. на 1 кв км. Розміщення нас по тер повною мірою відповідає особливостям розміщ в-ва та її прир-ресурс потенціалу. Найменші щільність нас характерна для Укр-го Полісся та півдня республіки. Тут воно становить менше ніж 60 чол на 1 кв км. Причому в Чернігівській області щільність нас-ня не досягає і половини відносно середнього показника по Укр. Такий рівень заселеності тут викликаний природними особливостями, що обумовлюють певну госп діяльність. Рідко заселений і південь Укр, особливо Херсонська таМиколаївська обл. Найвищий показник густоти нас в Укр хар-й для східного регіону, де він перевищує 130 чол на 1 кв км, а в Донецькій області досягає майже 190 чол/кв км. Висока щільність нас характерна і для західних областей Укр, де вона становить: в Львівській обл – 126 чол/кв км, в Чернівецькій – 116. Окремим регіоном, де показник щільності нас-ня близький до середнього рівня по Укр, є АР Крим (цей показник досягає 83 чол/кв км). Зазначені особливості розміщення нас в Укр є значною мірою рез-м регіональних особливостей динаміки його чис-ті, що склалася в рез відмінностей прир руху та міграційних процесів. Зміни в динаміці заг чис нас-ня визначаються змінами у розміщ міського і сільського нас-ня. Розміщення міського і сільського нас-ня має істотний вплив на рац-не розміщення та оптимальний розвиток п/с. Статево-вікова стр-ра нас-ня є одним з важливих демографічних показників. Він дозволяє зробити певні висновки щодо демографічних тенденцій та визначити можливі зміни динаміки чис-ті нас-ня в майбутньому. Сама ж статево-вікова стр-ра нас є рез-м особливостей народжуваності і смертності нас-ня в конкретних істор умовах відтворення. Аналіз стат мат-в свідчить про те, що в Укр спостерігається постійне переважання жінок в загальній чисельності її нас-ня. При цьому абсолютна перевага жінок дещо зростає, хоч відносні показники свідчать про незначне вирівнювання співвідношень між чис-тю чоловіків і жінок.Нац склад нас Укр хар-ся значною чисельною перевагою основною нації – українців. За даними останнього перепису нас-ня, українці становили понад 70% усіх жителів Укр. Крім того, значна чис українців проживає в близькому та далекому зарубіжжі. Поряд з українцями на тер Укр проживає понад 100 національностей. Серед них найб частку становлять росіяни – понад 20% всього нас країни. Друге місце за чис після росіян займають жителі єврейської національності, чисельність яких постійно зменшується, і нині вони становлять близько 1% нас-ня Укр проти 2,0% у 1959році. На тер Укр проживає значна чис нас з прилеглих до країни держав. Це, білоруси, чис яких перевищує 400 тис чол, молдавани(майже 300 тис чол), болгари (близько 250 тис чол), угорці (150 тис чол), румуни (100тис чол), поляки (250 тис чол). Крім цих національностей, в Укр проживають греки, татари, вірмени, цигани, німці, гагаузи та ін.
І6.Вплив населення на розвиток і розміщення продуктивних сил.
Людина є, з одного боку, активною продуктивною силою, що своєю трудовою діяльністю забезпечує виробництво матеріальних засобів свого існування та надання необхідних їй послуг, а з іншого, — вона є споживачем продуктів праці, які забезпечують її життєдіяльність. Як бачимо, населення і економіка являють собою певну єдність: людські потреби зумовлюють появу нових виробництв та послуг, а останні, в свою чергу, впливають відповідним чином на людей. Виходячи з того, що людина є основним творцем суспільного багатства, можна стверджувати, що чисельність населення та кваліфікація його працездатної частини є фактором, який обумовлює можливості економічного розвитку.
Зайнята в суспільному виробництві частина населення є найбільш активною продуктивною силою суспільства, бо саме вона бере активну участь у створенні матеріальних цінностей. Частина матеріальних цінностей іде на споживання, а частина — на розвиток виробництва. Але розвиток виробництва не є самоціллю, його роль полягає у тому, щоб забезпечити потреби суспільства, підняти життєвий рівень населення. Таким чином, зміни в чисельності населення позначаються як на споживчому попиті в цілому, так і на його структурі. Населення виступає одночасно і як споживач, і як виробник матеріальних благ та послуг. Населення не існує поза економікою, як і економіка не функціонуватиме без населення.
При плануванні розвитку і розміщення виробництва та окремих галузей народного господарства практичне значення мають чисельність наявних трудових ресурсів та джерела їх поповнення. Не менш важливим є їх якісна характеристика: рівень освіти, професійно-кваліфікаційна підготовка, фізичний стан та ін. Для функціонування різних галузей народного господарства потрібні трудові ресурси лише певної якості, в тому числі і певної статі. Існує цілий ряд галузей, де більш доцільним є використання праці чоловіків, а в інших — переважно жінок.
Споживання як важлива форма людської життєдіяльності також має різноманітний вплив на структуру, функціонування і розміщення всіх галузей народного господарства. Основні характеристики відтворення населення впливають в першу чергу на розміщення і рівень розвитку тих галузей, які виробляють продукцію щоденного попиту, і насамперед продукти харчування. Потреби людей обумовлюють і розвиток галузей соціальної інфраструктури та сфери послуг.
Усі види людської діяльності — виробництво, споживання матеріальних благ та послуг, відтворення нових поколінь є, з одного боку, явищами соціального життя, що пов'язані з розвитком народного господарства, а з другого, — це є процеси власне життєдіяльності людей. Тому таким складним, взаємообумовленим і нерозривним є зв'язок між населенням і розвитком територіальної організації народного господарства. Лише на цій основі можлива побудова соціально спрямованої ринкової економіки в суспільстві, де людина є творцем матеріальних і духовних благ. Метою розвитку економіки має бути забезпечення фізичного, духовного та інтелектуального розвитку нинішніх поколінь та кількісного і якісного відтворення прийдешніх.
- 1.Предмет курсу “Розміщення продуктивних сил”.
- 5. Основні фактори рпс, їх суть.
- 6. Ек-не районування, його суть та значення.
- 7. Основні принципи економічного районування, їх суть.
- 8. Поняття економічний район, його суть. Обєктивний характер формування економічних районів.
- 9. Спеціалізація і комплексний розвиток економічних районів.
- 10. Районний господарський комплекс та його галузева стр-ра. Три групи галузей, які хар-ть господарський комплекс крупного ек району.
- 13.Територіальний поділ праці, його суть та зн-ня для ек рай-ня.
- 14. Сучасні наукові методи аналізу розміщення та територіальної орг-ції п/с, їх суть.
- 15. Населення України, його динаміка, стр-ра та особл-ті розміщ
- 17.Міське та сільське населення України, його динаміка та особливості формування.
- 18. Сучасна демографічна ситуація в Україні, її регіональні особливості.
- 19. Трудові ресурси, їх суть та види зайнятості.
- 20. Раціональне використання трудових ресурсів. Безробіття. Ринок праці.
- 21. Природно-ресурсний потенціал, його суть та структура.
- 22.Вплив природно-ресурсного потенціалу на розвиток і розміщення в-ва та спеціалізацію ек-х районів.
- 23. Мінеральні ресурси, їх структура та народногосподарське значення (використання).
- 24. Земельний фонд та його структура. Проблеми охорони і раціонального використання земельних ресурсів.
- 25. Водні ресурси, їх народногосподарське значення та проблеми раціонального використання.
- 26. Лісові ресурси, їх народногосподарське значення та проблеми раціонального використання.
- 27. Кількісна і якісна оцінка природних ресурсів.
- 28. Промислові, балансові та загальногелологічні запаси мінеральних ресурсів, їх суть (визначення).
- 29. Ресурсозбереження як головний напрям раціонального використання природних ресурсів.
- 30. Паливно-енергетичний комплекс, його суть, галузева структура і народногосподарське значення.
- 32.Машинобудівний комплекс, його галузева стр-ра та н/г зн-ня.
- До машинобудування входять такі галузі:
- 33.Хіміко-лісовий комплекс, його стр-ра та н/г-ке зн-ня.
- 34.Будівельний комплекс, його стр-ра та н/г-ке значення.
- 35.Апк, його галузева стр-ра і необхідність формування.
- 36. Територіальна організація апк: спеціалізовані і інтегральні апк , їх суть.
- 37. Сучасні проблеми розвитку апк України.
- 38. Комплекс по в-ву товарів народного споживання, його галузева стр-ра та н/г-ке зн-ня.
- 39. Транспортний комплекс, його галузева стр-ра та н/г зн-ня.
- 40. Основні показники визначення роботи транспорту, їх суть. Транспортна складова у виробничому процесі.
- 43. Основні форми зовнішньоекономічних звязків, їх суть.
- 44. Класифікація міст, їх н/г-ке зн-ня і роль у рпс.
- 45. Єдиний н/г-ий комплекс, його суть і стр-ра.
- 46. Галузева стр-ра господарського комплексу Укр та тенденції її розвитку.
- 47. Вугільна пр-сть Укр, її значення, особл-ті розм, суч стан та перспективи розвитку.
- 48. Нафтова пр-сть Укр, її зн-ня, особл-ті розміщ, суч стан та перспективи розвитку.
- 49. Газова пр-сть Укр, її зн-ня, особливості розміщення, суч стан та перспективи розвитку.
- 50. Економічна характеристика вугільних басейнів України.
- 51. Нафтопереробна пр-сть Укр, особливості розміщення, суч стан та перспективи розвитку.
- 52. Основні нафто- і газовидобувні райони України. Нафто- і газопроводи України.
- 53. Електроенергетика України, її зн-ня та суч стр-ра, в-во та споживання електроенергії.
- 54. Теплова електроенергетика Укр, її місце в в-ві електроенергії, основні тес та принципи і особливості їх розміщення.
- 55. Атомна електроенергетика України, її зн-ня та проблеми розвитку.
- 56 Гідроенергетика України, її місце в енергетичному балансі. Каскад гес на Дніпрі.
- 57. Природні передумови розвитку чорної металургії України. Сировинна база галузі.
- 58. Типи металургійних заводів України та принципи їх розміщення.
- 59. Чорна металургія України, її зн-ся, стр-ра і суч стан розвитку.
- 60. Основні металургійні підрайони і металургійні центри України, природні передумови їх розвику.
- 61. Основні проблеми і перспективи розвитку металургійного комплексу України.
- 62.Кольорова металургія України, її значення, галузева структура, принципи розміщення та основні центри.
- 63.Природні передумови, сучасний стан та перспективи розвитку кольорової металургії України.
- 64.Сільськогосподарське машинобудування та тракторобудування України, галузева структура і особливості розміщення.
- 65.Транспортне машинобудування України, його значення, галузева структура і особливості розміщення.
- 66.Верстато- та приладобудування України, їх значення, принципи розміщення та основні центри.
- 67.Важке та енергетичне машинобудування України, його значення,
- 68.Хімічна промисловість України, її значення, галузева структура та принципи розміщення основних галузей.
- 71.Лісова та деревопереробна промисловості України, їх значення, умови розвитку.
- 73.Целюлозно-паперова промисловість України, її значення, принципи
- 74.Цементна промисловість України, її сировинна база, принципи розміщення та основні центри.
- 75.Виробництво стінових, покрівельних матеріалів. Скляна промисловість України, її сировинна база, принципи розміщення та основні центри.
- 76.Сільське господарство України, його значення, галузева структура та природні передумови розвитку.
- 77.Зернове господарство України, його значення, структура і динаміка розвитку.
- 78.Особливості формування, значення і розміщення зернопромислового комплексу України.
- 79.Технічні культури України, їх структура, зональність розміщення та вплив на формування спеціалізованих апк.
- 80.Картоплярство, овочівництво , садівництво та виноградарство України, особливості їх розміщення та вплив на формування спеціалізованих апк.
- 81.Тваринництво України, його значення, галузева структура та вплив на формування спеціалізованих апк.
- 82.Харчова промисловість України, її значення, галузева структура та принципи і особливості розміщення основних галузей.
- 83 .Цукробуряковий комплекс України, передумови його розвитку, принципи і особливості розміщення.
- 84.Легка промисловість України, її соціальне значення, галузева структура і принципи розміщення основних галузей.
- 85 – 87.Текстильна промисловість України, її значення, галузева структура,передумови розвитку та принципи розміщення основних галузей.
- 88.Залізничний транспорт України, місце в структурі транспортного комплексу, основні магістралі і вузли.
- 89.Трубопровідний транспорт України, основні нафто- та газопроводи.
- 90.Автомобільний транспорт України, місце в структурі транспортного комплексу, основні автомобільні магістралі.
- 91.Водний транспорт України, передумови розвитку. Місце в транспортній
- 92.Електроенергетика Придніпров"я: передумови розвитку, структура і основні електростанції.
- 93.Електроенергетика Донбасу: передумови розвитку, структура і основні електростанції.
- 94.Електроенергетика Поділля і Полісся: передумови розвитку, структура і основні електростанції.
- 95.Електроенергетика Карпатського регіону: передумови розвитку , структура і основні електростанції.
- 96.Донецький вугільний басейн, його місце у вугільній промисловості України, економічна оцінка та основні проблеми і перспективи розвитку.
- 97.Чорна металургія Донбасу: передумови розвитку та основні центри.
- 98.Чорна металургія Придніпров"я: галузева структура, центри основних галузей і проблеми розвитку.
- 99.Машинобудування Донбасу: галузева структура, центри основних галузей і проблеми розвитку.
- 100. Машинобудування Придніпров"я: галузева структура, центри основних галузей і проблеми розвитку.
- 106. Господарський комплекс Карпатського регіону: галузева стр-ра, особливості розм, проблеми та перспективи розвитку.
- 137. Н/г-ке зн-ня зовнішньоек-х звязків України.
- 141. Економічні зв’язки з Білоруссю.
- 143. Ек звязки України з країнами Середньої Азії: суч стан та перспективи розвитку.
- 147. Економічні зв’язки України з Німетчиною, Францією, Італією,Великобретанією, Польшею, та іншими країнами Європи: сучасний стан, основні проблеми та перспективи розвитку.