3.2. Оцінка технологічної універсальності

Універсальність є корінною проблемою технічної концепції трактора: чим більше він універсальний, тим більше ефективний у експлуатації. Тому проблему підвищення універсальності трактора намагаються вирішити різними конструктивними заходами з початку його виробництва.

Непряма оцінка технологічної універсальності може бути здійснена коефіцієнтом використання трактора протягом певного часу, наприклад календарного року:

де і– число відповідно відпрацьованих і календарних днів за час роботи енергетичного засобу.

Однак цей показник не дозволяє провести аналіз технологічної універсальності енергетичного засобу по ступені охоплення їм операцій сільськогосподарського виробництва із загального числа. Так, якщо трактор значну частину часу зайнятий на обмеженій номенклатурі технологічних операцій, то коефіцієнт може бути високим, а універсальність трактора - низька. Крім того, за допомогою коефіцієнта не можна оцінити відповідність вимогам технологічного процесу конструктивних параметрів і технічної характеристики енергетичного засобу.

Можна виділити не менш п'яти видів або груп різних робіт, кожна з яких містить великий і різноманітний перелік технологічних операцій. Функціональна залежність, що відбиває ефективність використання енергетичного засобу на окремих видах робіт, має вигляд:

(3.2)

де – показник ефективності використання мобільного енергетичного засобу відповідно в складі комбінованих агрегатів, на ґрунтообробних операціях, на міжрядній обробці просапних культур, на транспортних роботах, на збиральних роботах, включаючи кормозбиральні операції.

Розглянемо кожний із цих показників окремо та проаналізуємо, які конструктивні особливості і технічні параметри енергетичного засобу впливають на цей показник.

Показник а_а залежить від оснащеності трактора технологічним устаткуванням і деякими технічними параметрами:

– запасу двигуна по потужності;

– наявності передньої начіпної системи і її вантажопідйомності;

– наявності переднього ВВП;

– запасу рушіїв по вантажопідйомності та тиску на ґрунт, регламентованому стандартом;

– запасу по вантажопідйомності переднього мосту;

– наявності місця для розміщення ємностей з технологічним матеріалом;

– кількості передач заднього ВВП і наявності синхронного приводу.

Показник а_п залежить від наступного:

– номінального тягового зусилля трактора;

– ступеня баластування трактора та наявності гідравлічного збільшувача зчіпної ваги (ГЗВ);

– типу та параметрів ходової системи (у тому числі можливості здвоювання коліс і переходу на вузьку гусеницю);

– узгодження ширини колії та ширини захоплення агрегатованого із трактором плуга;

– наявності системи регулювання глибини оранки.

Показник а_п залежить від ефективності використання даного енергетичного засобу на ранневесняних роботах по закриттю вологи. Особливість цих робіт полягає в тому, що обробці піддається поораний вологий ґрунт із метою руйнування верхньої кірки. Ніж раніше буде проведена ця робота, тим більша кількість вологи буде збережено в ґрунті. Гусеничні трактори, що володіють меншим тиском на ґрунт, можуть приступати до першої весняної культивації або боронування на 2-3 дня раніше, ніж колісні трактори. Колісні трактори з більшою загальною вагою створюють високий тиск і залишають глибоку колію на м'якому вологому ґрунті, тому вони не допускаються до виконання цієї операції.

Показник а_мо залежить від ефективності роботи трактора на виконанні міжрядної обробки просапних культур. Як основні вимоги до конструкції, що визначають цей показник:

– низький тиск рушіїв на ґрунт;

– регулювання колії;

– достатній агротехнічний просвіт і абрис;

– вписуваємість рушіїв у міжряддя по ширині;

– гарний фронтальний огляд.

Показник а_тр залежить від рівня пристосованості енергетичного засобу до виконання транспортних робіт і характеризується, насамперед, типом ходової системи трактора. Гусеничні трактори застосовують тільки в якості резервних транспортних засобів і в умовах крайнього бездоріжжя, тому що вони, з одного боку, не ефективні внаслідок малої транспортної швидкості, а з інший, - і ходова система піддається великому зношуванню при роботі на транспортних швидкостях. Відновлення ходової системи гусеничного трактора коштує дуже дорого. Гусеничні трактори не дозволяється використати на дорогах із твердим покриттям, тому що вони його ушкоджують.

Показник залежить від ефективності використання енергетичного засобу в агрегаті зі збиральними машинами. При цьому варто оцінити можливість агрегатування енергетичного засобу кормозбиральними машинами, ефективна робота з якими пред'являє наступні додаткові вимоги:

– висока потужність двигуна (200...300 к.с.);

– безступінчаста, автоматично регульована трансмісія;

– наявність ВВП, що має кілька передач і здатного тривалий час працювати в режимі передачі повної потужності двигуна;

– фронтальне навішення збиральної машини;

– запас поздовжньої стійкості енергетичного засобу при навішенні збиральної машини позаду;

–повний реверс трансмісії та робочого місця тракториста;

– високе розташування водія для гарної оглядовості технологічного процесу.