67. Структура и орг.. Полит. Процесса
Содержание политического процесса может быть самым разнообразным. Это может быть разработка какой-либо концепции (перестройка, демократизация, приватизация, разгосударствление и т.д.), формирование общественного мнения по той или иной проблеме, создание новых управленческих структур, проведение выборов и т.д. По своей структуре политический процесс состоит из следующих элементов: - субъекта, носителя власти; - объекта, который должен быть создан или достигнут как цель процесса; - средств, методов, ресурсов, исполнителей процесса. Ресурсами могут служить знание, наука, технические и финансовые средства, настроения масс, идеология, общественное мнение и другие факторы. Организация политического процесса начинается с замысла, идеи, разработки плана, концепции, теории. Субъектам процесса необходимо выбрать цель, обосновать ее. В соответствии с целью намечаются задачи, выбираются средства, ресурсы, методы, определяются исполнители, темпы, сроки исполнения, число участников, их состав. Исполнители должны отвечать поставленным перед ними задачам и владеть соответствующими средствами, знаниями, навыками. В процессе осуществления различных политических проектов формируется политическая жизнь страны, своего рода политический быт с его обычаями, традициями, общением, связями, настроениями, ожиданиями масс, их поддержкой власти или безразличием к ней, возмущением по поводу тех или иных решений. Политический процесс предстает как зрелище, ритуал, театр со своими действующими лицами, победами и поражениями, атрибутами славы, власти, государственной символики. Несогласованность элементов политического процесса и отношений между ними разрушает процесс или приводит к непредвиденным результатам. Непродуманность концепции процесса, его стратегии и тактики привела к неудаче многие начинания, в том числе процесс перестройки в СССР, создания СНГ, многие преобразования в Восточной Европе. Исход политического процесса зависит от совокупности факторов, как внутренних по отношению к нему, так и внешних. Речь идет о наличии ресурсов, благоприятных или неблагоприятных внешних условиях, об избранных средствах, методах, исполнителях. В проекте политического процесса должны учитываться как внутренние, так и внешние факторы, однако часто именно внутренние факторы способны нарушить процесс, изменяя число его активных сторонников и участников, сроки завершения и результаты. |
68.
Політична система містить такі компоненти:
інституційний – складається з різних соціально-політичних інститутів та установ. Перш за все, це – держава, її органи й установи, політичні партії, громадські рухи, організації, об’єднання, різноманітні інституції представницької та безпосередньої демократії;
функціональний – сукупність функцій, які здійснюються окремими соціально-політичними інститутами та їх групами /політична участь, діяльність, здійснення влади, вплив на громадське життя, політична соціалізація/
регулятивний – комплекс політико-правових норм та інших засобів регулювання взаємин між суб’єктами політики /звичаї, традиції, ритуали, політичні принципи, настанови тощо/;
комунікативний – сукупність різноманітних відносин між суб’єктами політичної системи /діалог, конкуренція, конфлікт і т.ін./, що стосуються влади, а також опрацювання і здійснення політики;
ідеологічний – сукупність політичних ідей, теорій, концепцій, стратегій і доктрин /політична свідомість, культура, ідеологія, правова культура, політична наука
Кожен із компонентів політичної системи має свою власну структуру, особливі, підчас специфічні форми внутрішньої організації. Серед цих структурних елементів політичної системи слід назвати найбільш важливі, які відтворюються в будь-якому державно-політичному утворенні сучасності:
Політичні інститути
Політичні відносини
Політичні принципи та норми
Політична культура, політична ідеологія, політична свідомість
Політична участь і поведінка
Соціальні суб’єкти політики.
Механізми політичної комунікації
- Авторитаризм
- 2. Базові типи політичної культури за Алмондом та Вебером: Патріархальний, підданства,активістській
- 8. Тоталітарний режим
- 9. Генеза та еволюція поняття «геополітика»
- 11. Головні функції політичних систем
- 12. Головні характеристики традиційних політичних систем
- 13. Громадянське суспільство: сутність та структурні елементи
- 14. Демократичний політичний режим
- 16. Засоби боротьби з тероризмом
- 17. Зміст системного підходу до вивчення політики
- 25. Об єднання громадян
- 28. Теологічна теорія
- 38. Політична еліта і лідерство в Україні
- 41. Політична поведінка
- 43. Політичний процес та його суб’єкти
- 52. Принципи правової держави
- 53. Причини та умови виникнення тероризму
- 55. Ресурси політичної влади
- 56. Реформа, революція, переворот, трансформація
- 61. Система міжнародних політичних відносин: загальна характеристика
- 65. Структура політичних партій
- 66. Структура політичної влади
- 67. Структура и орг.. Полит. Процесса
- 69. Суб єкти політичної влади
- 74. Сущность системного подхода по исследованию политической сферы
- 75. Сущность социального государства
- 81. Теории элит (г. Моска, в. Парето, р. Михельс). Теории лидерства
- 83. Теории лидерства: теория черт, определяющей роли последователей, ситуационная, синтетическая
- 84. Теологічна теорія
- 87. Типы партийных систем, их характеристика
- 88. Типы политической культуры: фрагментарная и интегрированная, тоталитарная, авторитарная и демократическая культура
- 92. Формы демократии: их сильные и слабые стороны
- 94. Формы тоталитарных режимов
- 97. Функции политической власти
- 98. Функции политической элиты