4.2. Система основного і передпосівного обробітку ґрунту. Зяблевий обробіток ґрунту
Система зяблевого обробітку ґрунту складається з декількох агротехнічних заходів. Кількість технологічних операцій з підготовки ґрунту в осінній період залежить від попередника, типу ґрунту його меліоративного та фітосанітарного стану. Як правило після попередників, що рано звільняють поле бажано проводити два лущення: перше – слідом за збиранням з метою заробки післяжнивних решток, знищення вегетуючих бур'янів і провокування насіннєвих зачатків до проростання та з метою створення мульчованого шару, який би попереджав втрати вологи, що залишилася в ґрунті після збирання попередника; друге – при масовому проростанні коренепаросткових бур'янів (осот рожевий). Основний обробіток під сою проводиться на глибину 28-30 см. На легких за гранулометричним складом ґрунтах є можливість заміни оранки на безполицевий обробіток і зменшення глибини розпушування до 12-14 см.
Для гарантованого виробництва зерна сої зяблевий обробіток ґрунту повинен бути проведений восени. Перенесення його проведення на весняний період призводить до зрідження посівів, відставання рослин у рості і розвитку, а в кінцевому рахунку до різкого зниження врожайності культури.
При сівбі сої після озимих або ярих зернових колосових, поле краще обробити дисковими лущильниками на глибину 8-10 см. За такого обробітку відбувається перемішування післяжнивних решток із ґрунтом, що прискорює їх розкладання мікроорганізмами, і знищення вегетуючих бур'янів. Якщо поля засмічені коренепаростковими бур'янами доцільно ґрунт обробляти за схемою: післязбиральне лущення стерні на 8-10 см, обприскування гербіцидами на основі гліфосатів (раундап, гліфосат, ураган, глісол) по розетках бур'янів, які відросли після лущення. Через два-три тижні після обробки гербіцидами поле варто зорати на глибину 28-30 см.
Обробіток ґрунту після кукурудзи ускладнюється через пізнє її збирання й велику кількість крупностеблових післяжнивних решток, здрібнювання яких повинно бути проведене якісно й відразу після збирання культури з наступною оранкою поля.
Особливу увагу варто приділити вирівнюванню ґрунту, що значною мірою позначиться на якості сівби, рівномірності внесення і ефективності гербіцидів, розподілі води по полю під час атмосферних опадів і вегетаційних поливів, а також на якості збирання врожаю. На невирівняних полях частина бобів, закладених низько над поверхнею ґрунту, залишається незрізаною жниваркою комбайна.
- Розділ 1. Стан галузі рослинництва в господарстві і ґрунтово-кліматичні умови
- Розділ 2. Аналіз науково-виробничої інформації по біології та технології вирощування сої
- Розділ 3. Застосування елементів програмування врожайності
- Програмування врожайності.
- Потенційний урожай, або максимально можливий.
- Розрахунок потенціальної врожайності за надходженням фар.
- Розрахунок потенціальної врожайності за вологозабезпеченістю посівів (дійсно можлива врожайність).
- Рівні продуктивності сої.
- 3.2. Розрахунок норм добрив на запрограмований врожай.
- Розділ 4. Розробка елементів технології вирощування сої в господарстві
- 4.1. Розміщення сої в сівозміні.
- 4.2. Система основного і передпосівного обробітку ґрунту. Зяблевий обробіток ґрунту
- Весняний обробіток ґрунту
- 4.3. Система удобрення.
- 4.4. Підготовка насіння до сівби, розрахунок норми висіву і сівба.
- 4.5. Догляд за посівами.
- Регулювання чисельності бур'янів у посівах сої
- Режим зрошення
- 4.6. Агробіологічний контроль за посівами.
- 4.7. Збирання врожаю.
- 4.8. Поопераційна карта вирощування сої.