1.3 Припинення права земельного сервітуту

Стаття 102 ЗК встановлює вичерпний перелік обставин, вна-слідок яких дія земельного сервітуту підлягає припи-ненню. Але в цей перелік не ввійшли деякі очевидні випадки, при настанні яких земельний сервітут не може продовжуватись. Так, в разі припинення існування як фізичного обєкта земельної ділянки однієї з сторін або обох (наприклад, зсуву) або вичерпання водойми і т.ін., дія сервітуту повинна підлягати безумовному припи-ненню.

Неможливо встановити сервітут на власну земель-ну ділянку, оскільки власник може використовувати ділянку у всіх відношеннях не на праві сервітуту, а на підставі права власності. Внаслідок цього, якщо в одній особі поєднуються субєкт права земельного серві-туту і власник ділянки, дія сервітуту підлягає припи-ненню.

Відмова особи, яка володіла правом земельного сер-вітуту, від такого права є формою її добровільного во-левиявлення і є безумовною підставою припинення дії сервітуту.

Як зазначалось, земельні сервітути доцільніше вста-новлювати не в календарні строки, а до настання пе-вної події чи обставини. Однак стаття в якості під-став припинення сервітуту зазначає закінчення його терміну або невикористання його протягом трьох ро-ків. В обох випадках терміни обчислюються з часу дер-жавної реєстрації земельного сервітуту.

Ст. 102 наводить підстави припинення дії земель-ного сертифікату, але не чітко зазначає органи чи осо-би, які приймають рішення щодо його припинення. Оче-видно, такі рішення правомочні приймати -- в залеж-ності від субєкта власності на землю -- приватні вла-сники, органи місцевого самоврядування, відповідні державні адміністрації у формі акцепту, згоди на при-пинення сервітуту.

У судовому порядку дія земельного сервітуту може бути:

- скасована внаслідок неправомірних дій при. його встановленні, виявлення відсутності підстав, неналеж-них сторонах тощо;

- припинення при порушенні, власником сервітуту умов користування ним; при припиненні підстав його встановлення;

- при неможливості подальшого цільового викорис-тання земельної ділянки внаслідок встановленого на неї сервітуту.

Обовязковою умовою настання юридичних наслід-ків припинення дії земельного сервітуту є повідомлення органів державної реєстрації земельних прав.

Статтею 100 ЗК закріплено: «Власник або землекористувач земельної ділянки має право вимагати встановлення земельного сервітуту для обслуговування своєї земельної ділянки». ЦК визнає основним призначенням сервітуту задоволення нестатків осіб, здається більш правильним, ніж варіант, що міститься в ЗК, що метою призначення сервітуту визнається можливість обслуговування своєї земельної ділянки. Підхід ЦК знімає цілий ряд питань, що виникають у результаті аналізу видів земельного сервітуту, закріплених у статті 99 ЗК.