Екологічні методи інтенсифікації ведення рибного господарства на прикладі ЗАТ ім. Т.Г. Шевченка "Червона Слобода" Черкаської області

курсовая работа

3.1 Меліорація

Стави в результаті експлуатації зазнають суттєвих змін, викликаних природними процесами й активною дією людини з метою підвищення рибопродуктивності. Поєднання природних процесів і господарської діяльності на ставах призводить до замулювання і заболочування. При цьому здійснюються фізико-хімічні параметри води й погіршується санітарний стан. Ці негативні фактори, на фоні адаптивного характеру росту риб призводять до зниження темпів росту, відставання у розвитку, що зумовлено не тільки прямою дією на рибу, а й на кормову базу. Наслідком такого становища є зниження природної рибопродуктивності та різке обмеження інтенсифікаційних заходів.

Всю різноманітність проведення меліоративних робіт у господарстві можна поділити на дві групи: докорінні, що забезпечуються глибокими змінами режиму водойми, дія яких зберігається протягом ряду років, і поточні, що діють нетривалий період. Таким докорінним заходом є реконструкція ставового фонду. При цьому проводять агротехнічні заходи, використовують оптимальні конструкції гідроспоруд, впроваджують комплексну механізацію технологічних процесів.

Використовують мінеральні добрива, вносять вапно, що сприяє облагороджуванню води і ґрунту ложа ставів, знижує можливість виникнення ряду захворювань риб.

Проводять цикл робіт по осушенню, обробці і плануванню ложа, видаленню зайвої рослинності. В якості біологічного меліоратора використовують білого амура для пригнічення розвитку мякої та плаваючої водної рослинності.

Отже, меліорація у господарстві проводиться регулярно і на достатньому рівні, але для удосконалення, було запропоновано використовувати чорного амура, основу раціону якого складають молюски. Активно зменшуючи чисельність молюсків у ставах, чорний амур розриває біологічні цикли розвитку ряду збудників захворювань риб, що є радикальним методом пригнічення поширення хвороб. Також особливий інтерес представляють риби-хижаки ( щука, сом, судак ),які ефективно зменшують кількість сміттєвої риби і при цьому мають високу потенцію росту. А це, в свою чергу, збільшує асортимент продукції.

3.2 Удобрення ставів

Для підтримання на необхідному рівні середньосезонної біомаси кормової бази нагульних ставів (фітопланктону - 20-30 г/м3,зоопланктону-8-12 г/м3 і зообентосу - 3-5 г/м2) вносять органічні та мінеральні добрива. Як органічне добриво використовують перегній великої рогатої худоби, кінський гній, компост, пташиний послід, зелену рослинність тощо. Перегній вносять по урізу води з розрахунку до 3 т/га за літо залежно від якості води, донних відкладів, характеру водозабірної площі тощо. Стави, у яких спостерігається інтенсивне “цвітіння” водоростей, вода забарвлена у зелений колір, прозорість її 30-40 см і менше, вміст азоту у воді більше 2 мг/л, фосфору-0,5 мг/л не удобрюють. Тому, що надлишкове внесення мінеральних добрив викликає: явища замору, внаслідок інтенсивного розвитку фітопланктону і поглинання ним кисню; токсикози риб, які зумовлені відхиленням рН і підвищеним вмістом вільного аміаку у воді.

У господарстві на весь вегетаційний сезон розроблений календарний план внесення добрив. У нагульні стави першу дозу вносять за весняного прогріву води до 12С; у першій половині сезону (до 15 липня) наступна доза вноситься через 10 днів, у другій половині сезону - через 15 днів; останню дозу вносять за осіннього охолодження води у ставу до 12С або за 20-30 днів до облову. Удобрення вирощувальних ставів розпочинають за 7-10 днів до початку зариблення, ще до залиття ставів; у першій половині сезону удобрення вносять через 5 днів, у другій половині - 10. При зниженні температури води до 12С і уповільненні біологічних процесів удобрення ставів лиманного господарства ЗАТ ім. Т.Г. Шевченка „Червона Слобода” припиняють.

3.3 Годівля риб

За останні роки у звязку з різким подорожчанням енергоносіїв, мікродобавок для комбікормів, транспортних витрат, великими процентними ставками кредиторів та іншими причинами обсяги виготовлення та використання рівноцінних рибних комбікормів значно знизилась, що негативно позначилося на рибопродуктивності водойм та якості вирощуваної риби.

Наявність природної кормової бази в ставах є обовязковою умовою для зростання рибопродуктивності водойм. Оскільки у ставах господарства підтримується на необхідному рівні внесення добрив - кормової бази вистачає. Одним з основних факторів рибництва є підгодівля риби штучними кормами, завдяки чому можна підвищилась рибопродуктивність ставів на 12-24 ц / га. Важливу роль при цьому відіграє режим годівлі коропів, які є основними споживачами штучних кормів. При одноразовій годівлі коропи неохоче поїдають традиційні комбікорми. З переходом на багаторазову годівлю витрати кормів знизились на 12-20%. Найефективніше використовуються корми рибою при впроваджені біонічного методу із застосуванням маятникових годівниць “Рефлекс”, при якому ефективність кормів порівняно з багаторазовою годівлею підвищилась на 20-25%. Економне витрачання кормів при годівлі коропа “за вимогою” забезпечується зниженням механічних витрат, а також можливістю самогодівлі у відповідності з біоритмами харчування, що корелюють з фізіологічним станом риби і конкретними умовами середовища в даний момент: температурою, вмістом кисню, рН, сольовим режимом, атмосферним тиском, освітленням тощо. При автогодівлі значно зменшилось забруднення водойми, що сприяє прискореному росту риби і підвищенню рибопродуктивності.

Делись добром ;)