Виробництво екологічно чистої продукції

курсовая работа

2. Виробництво екологічно безпечної продукції тваринництва

Тваринницька продукція, повина бути одержана з дотриманням вимог до виробництва рослинної продукції, рослинницька продукція повина бути одержана без застосування штучних добрив, гербіцидів, інсектицидів. Дозволяється застосування інсектицидів рослинного походження, і без застосування будь-яких хімічних добавок. Серед них селітра, антибіотики та інші. Тваринни повині перебувати в умовах, що забезпечують їх нормальний розвиток, оскільки велике скупчення тварин спричиняє шкідливі зміни в навколишньому середовищі, погіршує стан здоровя тварин, що позначається на якості продукції.

Про актуальність проблеми екологізації тваринництва свідчить те, що з 1600 до 1974 років на Землі зникло 63 види і 55 підвидів ссавців, у тому числі 11% видів диких непарнокопитних, 8% сумчастих, 3% ластоногих, 2, 6% комахоїдних. Цей процес незворотний і небезпечний важкими наслідками для людства, чисельність якого, навпаки, досить інтенсивно зростає. Сьогодні принцип охорони тваринного світу повинен базуватися на комплексі заходів, спрямованих на збереження самих тварин, а також на збереження середовища їх проживання, створення умов для їх розмноження і здійснення міграції. Раціональна екологізація тваринництва на основі природних і екологічних законів гарантує збереження і навіть поліпшення якості природного довкілля, а також забезпечує виробництво екологічно чистої тваринницької продукції шляхом оптимізації навантаження, підтримання і посилення факторів природного потенціалу через системи саморегулювання, самопоновлення, самозахисту тощо та прогнозованої керованості використання природного потенціалу. Важливим заходом екологізації сільськогосподарського тваринництва є підвищення його продуктивності (високі прирости, молочна, яєчна та інша продуктивність, якість продукції). Це дозволить зменшити поголівя тварин всіх галузей тваринництва при зростанні обсягів виробництва цієї продукції.

Важливо розширювати умови для пасовищного утримання тварин, особливо великої рогатої худоби. Розширення галузі мясного скотарства створює умови, при яких зростання обсягів виробництва яловичини дозволяє значно зменшити витрати праці (на 1 ц приросту - до 5-6 людино-годин), енергії та інших ресурсів, а також підвищити ефективність використання плавнів, боліт, байрачних та інших угідь, ресурсів лісового фонду тощо. Природно-кліматичні умови в Україні дозволяють утримувати на пасови-щі мясну худобу (корів з телятами) до 7-8 місяців протягом року.

Галузь вівчарства також невибаглива до утримання (не вимагає капітальних з високою вартістю приміщень), дозволяє ефективно використовувати пасовища, пожнивні рештки на полях, низькоякісні корми, перетворюючи їх у баранину з низьким вмістом холестерину (до 24 мг/% проти 75 мг/% у складі яловичини), молоко овець (стимулює функцію печінки, виводить "шлаки" з судин, чим профілактує інфаркт), вовну (винятково екологічна і природовідповідна сировина для виготовлення одягу), овчини, смушки тощо. Засвоєння клітковини корму в овець на 20% вище, ніж у великої рогатої худоби. В Україні виробляється менше 0, 7 кг баранини на душу населення, тоді як у Новій Зеландії - до 30, 5 кг, в Австралії, Китаї - по 20 кг, у Греції - 14 кг. Необхідно зменшувати площу орних земель за рахунок розширення пасовищ і сінокосів з дешевими і повноцінними кормами. Значні можливості екологізації має свинарство за рахунок інтенсифікації галузі та вдалого поєднання з іншими, наприклад скотарством, вирощуванням зернових злаків тощо. Екологізація тваринництва вимагає вдалого вибору місця для розбудови тваринницьких приміщень, щоб усунути можливість потрапляння стоків сечі, скидів гною до водойм. Сечу і гній слід використовувати як цінні органічні добрива. Їх не можна накопичувати великими масами біля ферм, у байраках, лісосмугах тощо. Вони не повинні бути середовищем для розмноження мух, гельмінтів тощо. Екологізація тваринництва передбачає озеленення територій тваринницьких ферм, створення зелених насаджень дерев і чагарників навколо них. Самостійним напрямком екологізації тваринництва та природоохоронної діяльності повинні стати охорона і збереження раритетних порід сільськогосподарських тварин. Види тварин і породи, які експлуатуються людиною, зникають ще з більшою швидкістю, ніж дикі тварини. Ці процеси в екології одержали назву "генетична ерозія". Природа ефективно уникає "генетичної ерозії" за рахунок видового різноманіття. А в галузі сільськогосподарського тваринництва видове і породне різноманіття під тиском антропогенних факторів незворотно збіднюється. Навіть у межах біосфери видовий склад спрощується. Є підстави вважати, що якщо цей процес докорінно не змінити, то через 100 років половина видів, які існують у природі, зникнуть.

Делись добром ;)