Цукровий буряк

реферат

3. Перспективи розвитку

Отримання високих і стійких урожаїв цукрового буряка і зниження витрат на її виробництво розвязується шляхом упровадження науково-обгрунтованої системи взаємозвязаних заходів, що включає: посів якісним насінням високопродуктивних районуючих гібридів і сортів, правильне розміщення буряка в сівозміні, внесення раціональних норм органічних і мінеральних добрив, своєчасну і високоякісну основну і передпосівну обробку ґрунту, строге забезпечення густини насадження рослин буряка, що рекомендується, при рівномірному їх розміщенні, ретельний догляд за посівами, своєчасний і ефективний захист посівів від шкідників, хвороб і бурянів, багатократні спушення в міжряддях, своєчасне і якісне збирання врожаю.

Щоб отримати оптимальний урожай на кожному гектарі повинне бути 75 - 85 тис. рослин при рівномірному розміщенні. Якщо кінцева густина складає менше 60 тис. рослин на гектар, це приведе до зниження урожаю і погіршення його якості. Для якісного проведення посіву повинні підбиратися відповідно до місцевих і виробничих умов посівний матеріал, посівна техніка і час проведення посіву. Дуже важливим тут є визначення своєчасного терміну сівби.

На думку учених-буряківників, буряківника умовно потрібно розділити на дві підгалузі:

селекція - насінництво - обробка насінного матеріалу - реалізація насіння;

вирощування фабричного буряка в господарствах - переробка її на цукрових заводах - реалізація цукру.

Як показує світова практика, обєднання зусиль в кожній з цих підгалузей сприяє розвитку виробництва. Відсутність же взаємозвязків і чітких договірних зобовязань між ними приводить до його руйнування, роблячи неможливим нормальне фінансування того або іншого компоненту галузі. Основна задача сьогодні - обєднати зацікавлених партнерів на новому організаційному, фінансовому і юридичному рівнях. Некомерційні організації типу Міжгалузевий союз "Сортсемсвекла", хоча і діють на принципах господарського розрахунку і самофінансування і, поза сумнівом, виконують функції консультаційних і координуючих органів, все ж таки не можуть кардинально вплинути на розвиток виробництва.

Що ж ми маємо в результаті, наприклад, на ринку насіння? Зарубіжні селекционно-семеноводческие фірми Німеччини, Швеції, Нідерландів, Бельгії і інших країн з кожним роком розширюють свій вплив в Росії, упроваджуючи у нас свої гібриди. В 2000 р. з 109 форм, включених в Державний реєстр РФ, 78, або понад 70%, - зарубіжні; 29 - вітчизняні. Чому склалося таке співвідношення?

По-перше, тому що в нашій країні практично відсутня відладжена система насінництва гібридів; по-друге, залишає бажати кращого якість підготовки насінного матеріалу на заводах. Тому вітчизняні гібриди, нерідко володіючи високим потенціалом продуктивності, не завжди можуть реалізувати його в умовах виробництва. Резерв для упровадження вітчизняних селекційних розробок поза сумнівом є, але використовувати його можна тільки при умові, якщо селекційні установи звязані єдиним ланцюжком з семеноводческими господарствами і насінними заводами.

Успіх сорту і гібриду забезпечують високоякісне насіння. Як підтверджує досвід зарубіжних селекционно-семеноводческих фірм, зєднання селекції і насінництва в єдине ціле дає постійний прибуток і дозволяє виділяти кошти на розвиток галузі.

Би було розумне створити в зонах селекційних установ Росії - ВНІЇСС імені А.Л. Мазлумова, Северо-Кавказського НІїССиС, Льговськой і Бійськой досвідчено-селекційних станцій -- селекционно-семеноводческие обєднання, агрофірми або корпорації і включити в них елитно-семеноводческие господарства і насінні заводи. Монополізація допоможе, по-перше, чітко визначити зону діяльності обєднань; по-друге, підвищити їх конкурентоспроможність; по-третє, цілеспрямовано привертати і використовувати інвестиції.

За рубежем частіше за все цю функцію бере на себе кредитоспроможний партнер. В дореволюційній Росії і Україні, а також в Польщі і інших країнах в цій ролі виступали насінні заводи, які за рахунок прибутку фінансували селекційну науку і практичне насінництво.

Те, що ці традиції необхідно відродити, вже не викликає сумніву. І йти треба по шляху обєднання, а не розєднання.

Делись добром ;)