Фінансова підтримка - як складова частина розвитку сільськогосподарських підприємств

курсовая работа

1.3 Стан і сучасні тенденції розвитку сільських територій та агропромислового комплексу

Сучасний стан українського села та аграрного сектора економіки свідчить про наявність системної кризи, яка проявляється в наступних негативних явищах:

- низький рівень життя, безробіття, зниження народжуваності на селі, старіння сільського населення;

- переважна збитковість сільськогосподарського виробництва;

- катастрофічне падіння родючості ґрунтів та зростання їх ерозії;

- структурний дисбаланс в експорті продукції сільського господарства в бік сировини;

- невідповідність сільськогосподарської продукції міжнародним стандартам якості та безпеки;

- незадовільний стан інвестиційної діяльності в аграрному секторі;

- обмеженість бюджетного фінансування села та аграрного виробництва;

- збільшення витрат на споживання не відновлюваних ресурсів та зниження конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств;

- невідповідність стану нормативно-правової бази завданням Уряду в АПК. [14]

Основними проблемами, що потребують негайного вирішення є:

В галузі виробництва та збуту сільськогосподарської продукції:

- загальний дотаційний підхід до всіх галузей АПК, що базується на забезпеченні продовольчої безпеки та збільшенні виробництва в усіх галузях;

- побудова галузевої політики без врахування галузей та продуктів міжнародної конкурентоспроможності України;

- відсутність цілеспрямованої державної політики по залученню інвестицій у галузі міжнародної конкурентоспроможності держави;

- непослідовна політика у бюджетному регулюванні та залученні міжнародних кредитів;

- регіональна політика розвитку АПК та села, що не базується на підтримці галузей міжнародної та місцевої спеціалізації та побудові комплексних інтегрованих моделей розвитку регіону;

- відсутність повноцінного ринку сільськогосподарської продукції в т.ч. оптових та біржових ринків, і як наслідок дисбаланс в ціноутворенні на виробництво сільськогосподарських продуктів;

- низька частка товарного с/г виробництва у ВВП сільського господарства - 30%;

відсутність економічно доступних пропозицій на найважливіші складові процесу виробництва: засоби виробництва, фінансові ресурси, технології вирощування, консультаційні та науково-технічні розробки, послуги спеціалістів, переробні та збутові функції;

- процес відтворення окремого товаровиробника здійснюється з низькою ефективністю, не відтворюється його виробництво, а спроможність до поступального розвитку зменшується;

- продукція, яка вирощується українським товаровиробником не відповідає тим вимогам, які б дозволили уніфікувати та стандартизувати процеси виробництва, а отже зробити їх такими, які дозволять залучати інвестиції та страхувати їх, як вітчизняним так і закордонним фінансово-страховим установам. [12]

В соціально-економічній сфері на селі:

- перевага натурального виробництва домогосподарств без спеціалізації на конкурентних видах товарної продукції;

- не визначено джерела та не створено механізми фінансування заходів з реалізації всіх складових державної політики щодо розвитку сільських територій, в тому числі: аналізу, прогнозування і планування; фінансово-кредитного забезпечення сільськогосподарського виробництва; технічного і технологічного переозброєння; розвитку і функціонування соціальної сфери, зайнятості працездатного населення ;

- загострення демографічної ситуації, занепад соціальної інфраструктури, безробіття та бідність зумовили трудову міграцію сільського населення, призвели до різкого скорочення сільських мешканців, обезлюднення та відмирання сіл;

- відсутність належного соціального захисту при втраті працездатності та в інших страхових випадках незайнятих осіб (більше третини населення працездатного віку) та осіб, що зайняті в особистих селянських господарствах;

- практично не використовуються можливості малого і середнього підприємництва у сільськогосподарському виробництві та несільськогосподарських видах діяльності, патерналістична свідомість працездатного населення та відсутність умов для самостійного розвязання проблем підвищення власного добробуту;

- відсутня політика розвитку сільської місцевості та її державна підтримка, органи місцевого самоврядування не мають реальних економічних та соціальних важелів впливу, громадський рух не розвинений, що унеможливлює дієвий захист громадських інтересів, та ефективний розвиток місцевих ініціатив;

- суттєве відставання села від міста за рівнем і умовами життя, основна частина сільського населення не має елементарних комунальних зручностей, практично припинила своє існування система побутового обслуговування, середній рівень заробітної плати осіб, зайнятих у сільському господарстві, у двічі нижчий середньої заробітної плати ніж по інших галузях, погіршується якість кадрового складу;

- матеріальна база соціальної інфраструктури села фізично і морально зношена. Розширюється коло сіл, мешканці яких не мають змоги отримувати найнеобхідніші послуги за місцем проживання, якість послуг постійно знижується і не відповідає загальноприйнятим стандартам рівня та якості життя;

- молодь, не маючи роботи, житла, не маючи можливості повноцінно розвиватися і змістовно проводити дозвілля, масово виїжджає з села, втрачаються національні традиції сільського укладу, сімейні цінності;

- обмежений доступ до базових можливостей розвитку людського потенціалу: освіти, медичного обслуговування, нормальних житлових умов. Сільське населення живе в обмеженому інформаційному просторі, надзвичайно низька обізнаність сільських мешканців щодо своїх можливостей і прав, інноваційних технологій; можливостей реалізації права на захист своїх інтересів. [3]

В сфері розвитку аграрної науки:

- українська аграрна наука не стала рушійною силою впровадження аграрних реформ;

- наукові продукти не стали товаром. Відсутня науково - впроваджувальна ланка між фундаментальною наукою та практикою. В результаті потенціал наукових досліджень не реалізується;

- низький рівень наукової бази частини науково-дослідних установ АПК;

- старіння наукових працівників, відсутність молоді у НДІ ( наукова робота втратила престижність, стимулювання працівників (особливо молодих науковців) недостатня - як наслідок відтік науковців до інших країн або в інші галузі народногосподарського комплексу);

- українська аграрна наука мало інтегрована в сучасну європейську та світову науку. [7]

Для виходу з системної та глибокої кризи на селі та АПК пропонуються наступні першочергові заходи:

1. Затвердити комплексну програму розвитку села та АПК;

2. На основі комплексної програми розробити галузеві політики та стратегії АПК; [4]

3. Провести реструктуризацію державних видатків на АПК 2005 року та розробити бюджет 2006 року з перерозподілом видатків на розвиток галузевих пріоритетів та залучення інвестицій у переробку та інтенсивне с/г виробництво Розробити програму переходу від фіксованого податку до оподаткування прибутку с/г підприємств із сплатою ПДВ; програму реєстрації селянських домогосподарств як субєктів підприємницької діяльності; програму розвитку товарного виробництва на селі;

3.1 Задекларувати зміну концепції продовольчої безпеки та відмову від дотаційної політики АПК;

3.2 Переглянути методологію статистичного обліку с/г діяльності домогосподарств та відображення її в національних рахунках; [12]

4. Розробити кластерні комплексні програми регіонального розвитку села та АПК;

5. На основі галузевих політик, програм регіонального розвитку, модельних інвестиційних проектів розробити інвестиційні пропозиції та програму залучення інвестицій та покращення умов фінансування АПК. Розпочати цілеспрямований переговорний процес з інвесторами;

6. Задекларувати політичну волю уряду покращити інвестиційний клімат у формі звернення за технічною допомогою та міжнародними кредитами до світового банку та Європейської Комісії. Використати кошти міжнародних кредитів та технічної допомоги на розробку програм, реструктуризацію АПК та участь у інвестиційному капіталі модельних галузевих та кластерних регіональних проектів; [6]

7. Створити оперативний орган державної виконавчої влади щодо термінових дій по розвитку села та АПК, наділити його необхідними владними повноваженнями та надати ресурсне забезпечення для реалізації вище зазначених заходів.

РОЗДІЛ 2

Делись добром ;)