Стан розвитку картоплярства в Україні

курсовая работа

1. Загальна оцінка стану та тенденцій розвитку галузі картоплярства в Україні

Аграрний сектор виступає пріоритетною складовою наповнення бюджету, на долю якого припадає 17-18 %. Завдяки сільськогосподарському виробництву гарантується продовольча безпека країни. Забезпеченість в продуктах харчування дає можливість захистити життєдіяльність людини відповідно до рекомендованих норм. Відношення наукових стандартів та існуючого рівня споживання продуктів на одну особу виступає першорядним показником продовольчої безпеки.

Однією із пріоритетних галузей с/г виробництва є і буде залишатися галузь картоплярства. Картопля, як другий хліб, становить левову частку доходів населення, є одним із основних джерел годівлі тварин, а також має великі перспективи промислової переробки та виходу на світові ринки.

Сучасне картоплярство - це одна з найбільш складних галузей народного господарства. У продовольчому балансі країни продукція картоплярства займає друге місце, тому в народі картоплю називають другим хлібом.

За роки незалежності України в агропромисловому комплексі проявилися найбільш важкі наслідки окремих прорахунків і крайнощів на шляху реформування економіки, що призвело до згортання виробництва провідних і енерговитратних культур, таких як цукровий буряк, льон, картопля.

В минулому високоприбуткову картоплю, сьогодні невиправдано витісняють з полів господарств через її збитковість і не конкурентоспроможність. Картоплярству властиві висока трудомісткість виробництва, складність технології, швидке реагування на якість і терміни проведення агротехнологічних заходів та значні сезонні коливання в трудовитратах: посадка - 7%, догляд - 17%, прибирання - 52%.

У структурі посівних площ усіх категорій господарств України ця культура займає трохи більше 5%. У 2008-2011 роках посівні площі під картоплею зменшилися. Якщо в 1990 році питома вага посадок картоплі сільськогосподарських підприємств становив 29,7%, то в 2009-му - 1,8%.

Вирощування картоплі перемістилося в господарства населення. Протягом останніх років питома вага у валовому зборі картоплі господарств населення складає більше 98%. Виробництво картоплі в Україні практично не зменшилося, в той час як усіх інших видів продукції скоротилося у два рази і більше.

Особливість сучасного ринку картоплі - різке скорочення обсягів виробництва на сільськогосподарських підприємствах і зростання його у господарствах населення, що не вирішує проблеми повного задоволення потреб, оскільки виробництво носить дрібнотоварний характер і спрямоване на самозабезпечення населення.

Аналізуючи основні показники розвитку галузі картоплярства в Україні (табл. 1), можемо побачити, що за останні роки виробництво картоплі протягом 2007-2008 років зменшується в наслідок скорочення площ під даною культурою, що відповідно вплинуло на зменшення валових зборів. Однак у 2011 році показник обсягу виробництва має досить високе значення, порівняно з попередніми роками. Тенденція до зростання даних показників є позитивною для подальшого розвитку галузі.

Таблиця 1. Основні показники розміру галузі картоплярства в Україні за 2007-2011 роки

Показник

2008

2009

2010

2011

2012

Посівна площа, тис.га

1413

1408

1409

1439

1444,1

Обсяг виробництва, тис. т

19545

19666

18705

24248

23250,1

Урожайність, ц/га

139

139

132

168

164

Для наочності дані подано на рисунку 1, 2 даного розділу.

Рис.1 Урожайність картоплі за період 200-2012 років, ц/га

Рис. 2. Валовий збір (млн. тон) та площа під картоплею (млн. га) по Україні за період 200-2012 роки.

Українці щороку зїдають 5 млн. тон картоплі у свіжому вигляді, адже картопля входить до складу дуже багато страв традиційної української кухні. Частину цієї картоплі ми вирощуємо самостійно на присадибних ділянках іншу ж частину ми купуємо за гроші - або на стихійному ринку або у супермаркеті. Тут слід відмітити, що за останні роки в Україні відбулися значні зміни у самій структурі споживання - все більше людей купують картоплю у супермаркетах та менше вирощують самі.

Рис.3. Структура споживання картоплі, млн.тон

Така тенденція зрозуміла, адже супермаркети пропонують найменшу ціну на картоплю бо працюють у своїй більшості безпосередньо із виробником.

У структурі споживання картоплі споживання населенням становить 33%, або 6,1 млн. тонн, переробка - 1%, або 0,2 млн. тонн, використання на корм - 20%, або 3,8 млн. тонн, і насіннєва картопля становить 27%, або 5 млн. тонн.

Картопля є продуктом повсякденного харчування людини. У 2012 році споживання картоплі на одну особу в Україні становило 140 кг, що на 16 кг, або 13% перевищувало раціональні норми харчування, визначені Міністерством охорони здоровя. Проте споживання молока та молоко продукції зменшилося на 77%, мяса та мясопродукції - 47%, і цей перелік можна продовжувати. Тому картопля для населення України є не просто продуктом харчування, а виступає замінником інших видів продовольства, споживання яких менше за встановлені норми.

Аналіз даних показує, що виробництво становить в останні роки в середньому 420 кг, а споживається в 130-135 кг на одну особу при науково обгрунтованих нормах 124 кг на одну особу (рис. 3).

Рис. 3. Обсяг споживання картоплі на одну людину за рік, кг

Така тенденція споживання картоплі в науково обґрунтованих межах спостерігається в Польщі, де споживання картоплі на одну особу становить 124-125 кг і прослідковується тенденція до зменшення. За прогнозними даними валового виробництва, можна зробити прогноз виробництва картоплі на одну особу, за яким до 2015 року кількість виробленої картоплі на одну особу в середньому по Україні повинна становити 430 кг (рис. 4).

2015* - прогнозні дані

Рис. 4. Обсяг виробництва картоплі на 1 особу за 2004-2015* роки

Однак врожайність картоплі залишається все одно низькою. Якщо у Франції вона становить понад 450 ц / га, а в Нідерландах і Німеччині - понад 400, то сільськогосподарські підприємства України отримують до 200 ц / га, а господарства населення - основні його виробники - тільки 135-138 ц / га. За рівнем врожайності України займає 86-е місце в світі. В середньому по Україні врожайність картоплі становить 149 ц / га, і перше, що обумовлює такі низькі показники, - це використання неякісного, не оздоровленого насіннєвого матеріалу (проходить 3-5 років - і врожайність якого сорту знижується, картопля вироджується). У більшості випадків сільськогосподарські підприємства не оновлюють посадковий матеріал. Інститут картоплярства НААНУ щорічно може запропонувати близько 30 тис. т еліти, а попит складає всього лише близько 10 тис. т.

Рис.5. Виробництво картоплі за категоріями господарств в Україні

Виробництво картоплі залишається низькотоварним. Економічна ефективність його тісно повязана з рівнем товарності. Переробним підприємствам реалізується близько 12% картоплі, вирощеної на сільськогосподарських підприємствах, хоча потреба значно більше (табл. 3). У США переробляється понад 60% валового збору, у Великобританії - 40, в Німеччині - 50, в Україні - менше 1%. Розвинена переробна промисловість картоплі в Данії, Швеції, Франції. Відсутність потужностей по переробці його в напівфабрикати і готові до споживання продукти харчування призводить до втрат 15-20% вирощеної картоплі.

Таблиця 3. Продаж картоплі сільськогосподарськими підприємствами

Показники

2006 рік

2007 рік

2008 рік

2009 рік

2010 рік

т

%

т

%

т

%

т

%

т

%

Переробним підприємствам

12889

11

21990

12,5

27901

10,9

21268

6,9

21475

7,4

Населенню за рахунок оплати праці

3152

2,7

3529

2

4887

1,9

3415

1,1

3754

1,3

На ринку, через власні магазини, палатки

21524

18,4

22522

12,9

39317

15,3

37750

12,3

36759

12,6

По іншим каналам

779049

67,6

126633

72,3

183825

71,5

243384

79,5

228342

78,6

Продано всього

116933

100

175239

100

257042

100

306283

100

290677

100

Реалізацію картоплі переробним підприємствам стримує розпорошеність виробництва картоплі в сотнях тисяч господарств населення і це зумовило заміну сировини для заводів з виробництва крохмалю. Якщо раніше це була картопля, то сьогодні - кукурудза, ячмінь та інші зернові.

Ціна реалізації картоплі залежить від попиту і пропозиції, витрат на виробництво і реалізацію, ринкових зборів, від регіону й місяця продажу. Господарства населення реалізують вирощений урожай картоплі в основному на міських ринках, і його ціна значно вища за ту, за якою вони обмінюють його на інші продукти у дворах. До 50% ціни картоплі втрачають сільгосппідприємства, які реалізують його у вересні - листопаді. Це пояснюється поверненням кредитів, закупівлею паливно-мастильних матеріалів, розрахунками по оплаті праці та відсутністю приміщень для тривалого зберігання. Дорожча картопля в квітні - червні: у цей період зменшуються запаси врожаю попереднього року і надходить у продаж імпортна рання картопля.

Рис. 6. Формування ціни на картоплю, грн/кг

Середні ціни та доля виробника на фасовану картоплю у країнах Європи та Україні, євро/кг виглядає так :

Рис.7. Структура вартості картоплі у різних країнах

Україна не належить до активних імпортерів картоплі. Достатня пропозиція картоплі власного виробництва стримує надходження її з імпорту. У формуванні загального обсягу пропозиції в 2010/11 МР імпорт його складав всього 0,02%. Із загального обсягу імпортованого картоплі більше 40% припадає на ранню картоплю, яка завозиться з Єгипту і Нідерландів. Імпортується і високопродуктивна насіннєва картопля сортів зарубіжної селекції, а також, в невеликій кількості, картопля для підприємств переробної промисловості.

Слід відзначити розподіл долі виробника у загальній вартості картоплі, якщо в Україні співвідношення 60 % виробник / 40 % націнка, то у країнах ЄС таке відношення складає 30 % виробник та 70 % націнка усіх інших структур. Передусім це вартість послуг кооперативу та інших структур, що зайняті у поставці. Таким чином кінцева ціна на картоплю виростає утричі.

Рис. 8. Динаміка експорту картоплі за 2007-2011 роки

Рис.9. Структура експорту картоплі з України, 2011

картоплярство ціна експорт

Рис. 9. Динаміка імпорту картоплі за 2007-2011 роки

Рис.11. Структура імпорту картоплі в Україну, 2011

Торговий баланс України по картоплі характеризується негативним сальдо. З моменту вступу нашої країни до СОТ ввізне мито на картоплю було знижено на 10% від митної вартості (раніше 0,2 євро/кг плюс ПДВ). Ціна картоплі в Польщі не перевищує 0,2 євро/кг, і якщо врахувати складність зберігання і той факт, що на інших овочах можна заробити значно більше, то нелюбов селян до "другого хлібу" цілком зрозуміла. У майбутньому картопля буде цікава тільки великим господарствам, які зможуть дозволити собі інвестувати в його виробництво значні кошти. Тільки товарне виробництво на базі новітніх технологій поряд з розвитком технологій селекційного процесу з залученням біотехнологічних методів створить належні передумови для розвитку українського картоплярства.

До основних негативних чинників формування внутрішнього ринку картоплі відносять загальну нестабільність виробництва; ослаблення економічної ролі спеціалізованих сільськогосподарських підприємств у вирощуванні бульб при одночасному розширенні кількості і питомої ваги господарств населення; руйнування системи держзамовлення продукції галузі; поява великої кількості зайвих посередницьких ланок у каналах реалізації картоплі; труднощі встановлення на ринку врівноважених цін через тіньових посередницьких структур, які формують ціни; слабку інформованість учасників ринку щодо економічної конюнктури; незахищеність вітчизняного товаровиробника державою; посилення конкуренції з боку виробників картоплі країн далекого і ближнього зарубіжжя.

Світовий досвід організації ринку картоплі дуже важливий для України. У країнах з ринковою економікою реалізація продукції сільського господарства включає наступні ланки:

- оптові поставки переробним підприємствам і торговельним організаціям;

- збут в роздрібну мережу, де продукція споживається в натуральному вигляді;

- роздрібний продаж готових продуктів безпосередньо споживачам;

- забезпечення продукцією підприємств громадського харчування.

В Україні формування ринку почалося з роздрібної, а не оптової торгівлі. Система оптово-продовольчого ринку передових країн світу складається з контрактації, кооперативного збуту, оптових продажів та аукціонів, біржовий і оптово-роздрібної торгівлі, міжгалузевих угод. При сучасної економічної ситуації на вітчизняному ринку картоплі діють тільки контрактація, яка може здійснюватися за допомогою інтеграційних звязків сільгоспвиробників і споживачів (супермаркетів, підприємств харчової промисловості та громадського харчування, ресторанів та ін), і оптово-роздрібна торгівля, інші елементи відсутні. Ринок створює можливості для широкого розповсюдження різних видів вертикальної кооперації: обєднань, компаній, акціонерних товариств, фірм з обмеженою відповідальністю, тобто фірм, які найбільше враховують свободу виробника

Зарубіжний досвід організації ринку картоплі дуже важливий для України. Тепер ця продукція виробляється переважно в господарствах населення, і практично єдиним елементом інфраструктури виступають міські ринки. Виробник абсолютно не організований. Яким чином створити тут цивілізований сучасний ринок? Перш за все, треба уважно придивитися до виробників. Є всі підстави більшу частину з них вважати фермерами. Наприклад, фермою у США вважається господарська одиниця, яка реалізує в рік продукції на 1000 доларів. У наших умовах для цього потрібно виростити близько 3 т картоплі (3000 кг x 3 грн), тобто 0,18 га землі при врожайності 140 ц / га і 0,12 - при 200 ц / га. Починати слід саме з організації виробників і створення інфраструктури збуту, потім прийде час і для регулювання обсягів, захисту внутрішнього виробника, тобто для всієї палітри зарубіжного досвіду.

Отже, внутрішній ринок картоплі в нашій державі характеризується нестабільними попитом та пропозицією, щорічним коливанням валових зборів, що, в першу чергу, повязане з істотним підвищенням цін як на засоби виробництва, так і на садивний матеріал. Надто низька ефективність процесу виробництва звязана із диспаритетом цін на сільськогосподарську продукцію та на товари сільськогосподарського призначення, оскільки на продукцію сільського господарства встановлювалися орієнтовні ціни.

Делись добром ;)