Сільськогосподарська фітопатологія

курсовая работа

Вступ

Фітопатологія (від гр. Phyton - рослина, pathos - хвороба, logos - вчення) - наука про хвороби рослин, основне завдання якої - пошук шляхів зниження шкоди, що завдається сільському господарству фітопатогенними організмами. Фітопатологія вивчає хвороби рослин, причини, що викликають хворобу, і вплив умов навколишнього середовища на її розвиток. 

Фітопатологія, як будь-яка спеціальна наука, тісно повязана з анатомією і фізіологією рослин, мікологією, мікробіологією, вірусологією, ботанікою, генетикою, фізикою, хімією та іншими природними науками. Розвиток фітопатології як науки призвело до відокремлення таких галузей знань, як етіологія, що вивчає причини захворювань, фітоімунології, що досліджує стійкість рослин до хвороб, епіфітотіологія, яка розглядає закономірності прояву хвороб і причини їх масового розвитку. 

Потрібне всебічне вивчення біології та екології основних груп збудників хвороб, закономірностей розвитку епіфітотій, вдосконалення методів прогнозування, подальше дослідження найважливіших аспектів імунітету і розробка більш дієвих способів захисту рослин. Найбільш ефективною вважається інтегрований захист рослин, що передбачає не абсолютне механічне винищування окремих видів шкідливих організмів, а спрямований на стримування їх чисельності на безпечному рівні з мінімальними негативними наслідками.

Згідно індивідуального завдання у курсовій роботі розглядатимуться хвороби таких культур як:кабачки, картопля, пшениця, цибуля, конюшина, вика.

Пшениця - серед найважливіших зернових культур озима пшениця за посівними площами займає в Україні перше місце і є головною продовольчою культурою. Це свідчення великого народногосподарського значення озимої пшениці, її необхідності у задоволенні людей високоякісними продуктами харчування. Основне призначення озимої пшениці -- забезпечення людей хлібом і хлібобулочними виробами. Цінність пшеничного хліба визначається сприятливим хімічним складом зерна. Серед зернових культур пшеничне зерно найбагатше на білки. Вміст їх у зерні мякої пшениці залежно від сорту та умов вирощування становить у середньому 13 - 15 %. У зерні пшениці міститься велика кількість вуглеводів, у тому числі до 70 % крохмалю, вітаміни В 1 , В 2 РР, Е та провітаміни А, D, до 2 % зольних мінеральних речовин.

Картопля -- цінний продукт харчування. Ця культура є улюбленою для українців і вони її за це називають другим хлібом. Картоплю культивують на полях і на присадибних ділянках. На городах України під неї відводять до 70% площ. Бульби картоплі широко використовують у різноманітних галузях промисловості для виробництва крохмалю, спирту, молочної кислотиацетону. Крохмаль картоплі використовують для виробництва понад 500 найменувань продукції харчової, паперової, текстильної, деревообробної, будівельної, керамічної, хімічної і фармацевтичної індустрії. З одиниці посівної площі картоплі можна отримати утричі більше крохмалю, ніж із зернових культур, а отже, більше спирту. Культура придатна для виробництва біоетанолу. Бульби -- сировина для виробництва медичних, фармакологічних і харчових продуктів.

Вика яра -- найпоширеніша однорічна бобова трава. Вирощують її в лісостепових і поліських районах України,Білорусі і країнах Балтії.За кормовою цінністю вика не поступається багаторічним бобовим травам: 100 кг повітряносухої маси її відповідає 46 корм. од. і містять 123 г перетравного протеїну на кожному кормову одиницю. Вика яра -- цінна парозаймаюча культура. Урожайність озимої пшениці і жита після вико-вівсяної суміші, зібраної на зелений корм або сіно, мало поступається їх урожайності по чистому пару. За високого рівня агротехніки врожайність зеленої маси вико-вівсяної суміші становила 200 - 300, а сіна 40 - 60 ц/га.

У забезпеченні худоби високопоживними кормами важливу роль відіграє конюшина, яку вирощують у польових і кормових сівозмінах, а також для поліпшення природних кормових угідь, створення культурних сіножатей і пасовищ. Конюшина має підвищений вміст незамінних амінокислот, зокрема лізину, триптофану, ізолейцину, аргініну, лейцину, треоніну, валіну та ін. На відміну від злакових трав і зерна злакових культур, конюшина має підвищений вміст критичних амінокислот -- лізину і триптофану. Включаючи в раціони годівлі свиней і птиці зелену масу, травяне і сінне борошно з конюшини, корм балансують за вмістом не тільки каротину, а й названих амінокислот.

Баштанні культури мають велике лікувальне значення. Вони містять найважливіші фізіологічно активні речовини, які беруть участь у важливих функціях організму, в регулюванні процесів білкового та жирового обміну. Вживання плодів баштанних поліпшує роботу серця, печінки, шлунку, нирок, легень, підвищує загальний життєвий тонус організму. Наприклад, фолієва кислота,яка міститься в плодах кавуна і дині, справляє антисклеротичну й

кровотворну дії. Плоди кавунів з підвищеним вмістом пектинових речовин мають високі радіопротекторні властивості, здатні виводити з організму радіонукліди, важкі метали та інші токсичні речовини.

Плоди баштанних культур широко використовують для силосування разом із стеблами кукурудзи, для приготування комбінованого силосу, поліпшення смаку грубих кормів. Баштанні культури мають велике агротехнічне значення, оскільки сприяють очищенню полів від бурянів і є цінним попередником для озимих і ярих культур.

В природних умовах рослина не відома. В культурі цибулю городню вирощують практично по всій території України. Одна з популярних городніх культур, яка має гострі, напівгострі та солодкі сорти. Цибуля містить ефірну олію (до 0,15 %), вітамін С, рибофлавін, тіамін, каротиноїди, фітинову, лимонну і яблучну кислоти, цукри (глюкоза, фруктоза, сахароза), флавоноїди, сполуки калію, заліза, марганцю, цинку, кобальту.

Делись добром ;)