Аналіз створення та перспективи розвитку земельних банків

курсовая работа

3. Перспективи розвитку земельного банку в Україні

Нині влада зробила фундаментальні кроки в законодавчій сфері - було створено Державний земельний банк. Державний земельний банк - один з основних пунктів земельної реформи. Він розвиватиме сільські території, управлятиме державними землями та видаватиме аграріям дешеві кредити.

Закон про створення земельного банку в Україні був прийнятий парламентом 6 вересня 2012 року. Земельному банку єдиному буде надана можливість брати під заставу землі сільськогосподарського призначення для товарного виробництва. Жоден інший банк такого права не матиме [14]. Він надаватиме аграріям кредити під 3% річних. Кредити для фермерів надаватимуться під заставу землі, або права оренди під 7-9% річних. Згідно з законом, Кабінет міністрів має право формувати статутний капітал державного земельного банку за рахунок грошових внесків і внесків у вигляді земельних ділянок.

Кредити будуть видаватися за рахунок коштів від продажу держземель, опікуватися якими зобовязали банк. В такому випадку можна стверджувати про пряму небезпеку для національної економіки. Залучати додаткові кошти для повноцінного функціонування земельного банку під депозити та цінні папери буде невигідно. Навряд чи вдасться залучити ресурси від міжнародних фінансово-економічних структур чи інвесторів. Підтвердженням цьому є офіційна позиція Світового банку. Представники даної фінансової інституції зазначають, що у міжнародної спільноти не існує особливого ажіотажу до українських чорноземів, а особливо при нинішніх умовах в українському бізнес-середовищі [16]. Статутний капітал для новоствореного банку невеликий - 120 мільйонів гривень. Для його формування уряд випустив 120 мільйонів простих іменних акцій номінальною вартістю 1 гривня за кожну. Вже зараз можна стверджувати, що закладених активів не вистачить для ефективної роботи банку. Щоб реально кредитувати тих, хто працює з землею під низькі відсотки, як обіцяє уряд, потрібно щонайменше 10 мільярдів гривень.

Зважаючи на це, державному земельному банку буде нелегко здійснювати свою фінансово-кредитну діяльність.

За великим рахунком Земельний банк буде монополістом, який не дасть можливості для вільного розвитку ринку землі. Йому єдиному передаються всі державні землі сільськогосподарського призначення для подальшого продажу. Він єдиний отримає право брати у заставу землі сільськогосподарського призначення. Громадяни України позбавляться права здавати під заставу свої землю будь-якому іншому банку, який може надати кредит на вигідніших умовах.

Крім того, земельний банк отримує право купівлі-продажу землі, тобто виступатиме оператором на земельному ринку, що є прямим порушенням закону про банки та порушенні Конституції. Адже продавати-купувати землю - це не функція банку.

Сам по собі земельний банк, який би міг підтримати сільське господарство, наприклад, пільговими кредитами, стимулюванням розвитку інноваційних проектів, - потрібен.

Проте, в законі дуже багато питань спірного характеру. Зокрема, доцільно було б по-перше, дозволити заставу землі сільськогосподарського призначення не тільки земельному банку, а й іншим банкам. По-друге, заборонити земельному банку купувати і продавати землю, тобто він не може бути вільним учасником цього ринку. По-третє, земельний банк не має права продавати державні землі.

Зі слів члена аграрного комітету Верховної ради і одного з співавторів законопроекту №10043, депутата з фракції НУ-НС Романа Ткача, необхідність в такій установі як Земельний банк, має кілька поглядів: "Я бачу Державний земельний банк як інституцію, яка б могла здійснювати операції з землею, і як банк - фінансову установу, яка б виконувала ті ж операції щодо іпотеки, застави і, звісно, кредитування.

На перехідному етапі, коли ми вводимо первинний ринок землі, це потрібно. В багатьох державах є такі установи: в Угорщині, Франції. В Україні відповідно до Конституції, від імені народу його власністю розпоряджаються органи влади. Державний земельний банк не є органом влади. І держава в особі Кабміну не може передавати землі державної власності у публічне акціонерне товариство.

Коли у вас нема повноцінного ринку землі, коли таке поняття як "ринок землі" взагалі є новим, така державна установа потрібна. Умовно кажучи: завтра відкривається ринок землі. І цій установі - Земельному банку" - ми можемо дати право "першої руки".

Наприклад, ви маєте пай і хочете його продати, але не знаєте реальної вартості. В Держземі дозволяють собі казати про 300, 500, 2 тисячі доларів за гектар ріллі. За умови відкриття цієї установи з 1 січня 2013 року, коли буде скасовано мораторій на продаж землі, ви йдете в цю установу і кажете, що ваша земельна ділянка знаходиться у такому-то районі і області. У них є база, наприклад, та ж нормативно-грошова оцінка. Це ж все-таки дозволяє відстежувати на початку і ринкові ціни. І банк каже: "Ця ділянка коштує 20 тисяч гривень". Він видає вам довідку, що земля в цьому районі орієнтовно коштує 20 тисяч гривень. Тоді вам легше виходити на ринок. І якщо вам хтось запропонує 22 тисячі або 25 тисяч, зрозуміло, що ви продасте. Логіка підказує, що ви не захочете продати свій земельний наділ за 15 тисяч гривень.

Відповідно до прийнятого закону Земельний банк отримає наступні землі державної власності: землі Аграрної академії наук та землі запасу, які залишилися у сільських рад. Не включаються землі покійних пайовиків чи незатребувані паї. Коли проводили паювання, тоді була норма: здається, 15% від загальної площі залишається в запасі. Ними розпоряджалися сільські ради, а потім почали розпоряджатися районні адміністрації. За даними Держзему загальний обсяг земель - 10 мільйонів гектарів. В Академії наук близько 1,1 мільйона гектарів, а інше - землі запасу і резерву" [17].

Делись добром ;)