Проектування сівозміни на прикладі СТОВ "Агрокомплекс-98" Романівського району Житомирської області

курсовая работа

1.2 Склад земельних угідь господарства

Основою розвитку усіх галузей господарства та найбільшим багатством с/г виробництва є землі. Народоосподарське значення грунту визначається його якісними показниками. Найзначніша властивість - родючість. Грунт є основним критерієм орної землі. Найбільш продуктивно землі використовують під ріллю. Всучасний період існує 3 форми власності на землю: приватна, колективна і державна.

Таблиця 1

№ п/п

Земельні угіддя

Площа, га (станом на 1.01 поточ.року)

В % до с.г. угідь

1.

2.

3.

4.

Орні землі

Сіножаті (луки), всього

в т. ч. докорінного поліпшення поверхневого поліпшення

Пасовища, всього

в т. ч. багаторічні окультурені

Багаторічні насадження, всього

в т.ч. хмільники

РАЗОМ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ УГІДЬ

1286.5

55

-

-

205,3

35

1581,8

81.3

3.5

-

-

13

2,2

100.0

5.

6.

7.

8.

9.

Ліси, всього

в т. ч. полезахисні лісосмуги

Чагарники

Болота

Під водою

Польові шляхи і прогони

РАЗОМ ЗЕМЕЛЬ ПРИВАТНОЇ ВЛАСНОСТІ

15

6

4

9,2

25,8

1641,8

У даному господарстві рілля займає 78,4 % земель приватної власності (1641,8 га). Сіножаті та пасовища займають 3,31 і 12,5, що відповідно становить 55 га та 205,3 га.

Виходячи з даного аналізу ми можем визначити ступінь розораності с/г угідь: = 81,3%. Отже ступінь розораності становить 81,3%.

1.3 Існуюча організація земельних угідь на перспективу

Організація території під вирощування с/г культур базується на правильному і зорієнтованому розміщенні культури по попереднику. Правильні сівозміни - важлива складова частина землеробства. Впровадження системи сівозмін дає змогу найраціональніше використати всі земельні ресурси в господарстві. При проектуванні системи сівозмін для господарства необхідно враховувати слідуючі фактори: грунтові умови, рельєф, наявність і врахування щільності ріллі, забур”яненість, організаційно-господарські умови.

В господарстві СТОВ «Агрокомплекс - 98» існують дві польові сівозміни : кормова та лукопасовищна.

Таблиця 2

№ п/п

Типи сівозмін

Площа, га

Кількість полів

Середній розмір поля, га

1.

2.

3.

4.

Польова сівозміна №1

Польова сівозміна №2

Кормова сівозміна

Ґрунтозахисна сівозміна

380

410,9

200

295,6

6

6

4

5

63,3

68,4

50

59,1

ВСЬОГО орних земель в сівозмінах,

Крім того, орні землі поза сівозмінами

Разом земель приватної власності (таб.№1)

1286,5

355,3

1641,8

Розміщення угідь на території господарства визначається: умовами виробництва в галузях, вимогами різних культур до грунтів (вміст поживних речовин, вологи), особливостями окремих ділянок та іншими факторами. Всі ці питання вирішуються у кожному господарстві стосовно конкретних умов, залежно від спеціалізації, структури посівних площ, розміщення населених пунктів тощо. Проте досвід сільськогосподарських підприємств, розташованих у різних природно-економічних умовах, дає змогу виявити загальні закономірності при розміщенні угідь. Для одержання високого урожаю землі під сівозмінами треба правильно використовувати, насамперед вони повинні забезпечувати високопродуктивну роботу техніки. При цьому ставляться такі вимоги.

Рівновеликість полів. Поля мають бути рівновеликими, кожна ділянка повинна бути правильної форми, без перетинання ярами, балками, річками. дорогами, відхилення за площею від середнього поля може становити не більше 3-5%.

Конфігурація полів істотно впливає на рівень використання техніки. Оптимальною довжиною гонів є 1,5-2,0 км, але вони не повинні бути вузькими для нормального обробітку грунту у двох напрямах. Для поля площею 100 га співвідношення сторін 1:3 - 1:4 є найкращим. Бажано мати поля прямокутної форми.

Розміщення полів з урахування рельєфу. Рельєф впливає на продуктивність машин і витрати пального. Схили обробляють у поперечному напрямі, тому відповідно розміщують і поля. Якщо рельєф неоднаковий, то поля обробляють частинами.

Розміщення полів відносно садиби господарства. Краще, щоб вони мали вихід до садиби, це скорочує транспортні витрати. Але так буває рідко. Тому при нарізанні полів враховують розміщення лісосмуг, доріг, ярів, річок та інші умови.

При розміщенні бригадних ділянок, якщо сівозміна закріплюється за двома і більше бригадами, поля пропорційно розподіляють за кількістю членів бригад. Можна одній бригаді виділити парні поля, а іншій -- непарні.

Полезахисні лісосмуги запобігають водній і вітровій ерозії грунтів. Основні лісосмуги розміщують (по довжині поля) перпендикулярно або під кутом 45° до напряму панівних вітрів. Ширину між цими лісосмугами визначають з урахуванням сили вітрів та висоти лісосмуг. Поперечні лісосмуги називаються допоміжними.

Протиерозійні лісосмуги розміщують упоперек схилів крутизною 6° і більше. Залежно від місцевих умов ширина їх коливається від 9 до 60 м, вітрозахисних -- 9-12 м, водорегулювальних -- 20-60 м, біля водоймищ -- 10-20 м. У полезахисних лісосмугах повинні бути розриви на стиках -- 20-22 м, посередені -- 6-7 м через кожні 500 м.

Проектування польової дорожної мережі. Кожне поле має бути звязане короткою дорогою з господарським центром. Дороги влаштовують по межах полів з підвітряного боку. Густота дорожної мережі визначається величиною вантажоперевезень. Наприклад, в овочевих і прифермерських сівозмінах, де одержують з 1 га велику кількість продукції, відстань між польовими дорогами 120-150 м, а в польових -- 1000 м і більше. Ширина польових доріг -- не більше 6-8 м, а допоміжних, де тракторні агрегати не переміщуються, -- 4-5 м. При проектуванні сівозмін враховують напрям магістральних доріг. Вони мають проходити по межах полів.

Розділ 2. План трансформації земельних угідь господарства на перспективу

Виходячи з того, що господарство має значну кількість земель і при цьому їх розораність є високою (78%), то доцільно було б перевести частину земель в луки і пасовища, відвести під залуження заліснення посадки полезахисних смуг. Все це розраховується і має певні критерії. Луки і пасовища повинні поліпшуватись докорінно і поверхневими способами з розрахунку 0,4 - 0,5 га на 1 корову. Але це потребує значних коштів. Відповідно, планується луки і пасовища поліпшувати поверхневим способом, тільки незначну кількість поліпшувати докорінно.

Всі ці та інші доцільні зміни в структурі земельних угідь господарства висвітлюється в плані трансформації.

Таблиця 3

№ пп

Земельні угіддя

Площа, га

На рік розробки проекту, таб. 1

На перспективу

Зміни (+, -)

1. 2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

Орні землі

Сіножаті, всього

в т. ч. докорінного поліпшення

поверхневого поліпшення

Пасовища, всього

в т. ч. багаторічні окультурені

Багаторічні насадження, всього

вт. ч. хмільники

Разом сільськогосподарських угідь

Ліси, всього

в т. ч. полезахисні лісосмуги

Чагарники

Під водою

Польові шляхи і прогони

Інші земельні угіддя

Всього земель приватної власності

1286,5

55

-

-

205,3

-

35

-

1581,8

15

15

6

9,2

25,8

4

1641,8

790,9

414,2

250

164,2

264,8

180

90

-

40

40

3

9,2

25,8

4

1641,8

-495,6 +359,1 +250

+164,2 +59,5 +180 +55

-

+25

+25

-3

0

0

0

0

Під час трансформації земель ми зменшили площу орної землі і відповідно рівень розораності її ( з 78% до 50%), при цьому збільшили площу пасовищ, багаторічних насаджень та сіножатей. В доцільне використання привели площу чагарників. Після трансформації землі будуть раціональніше використовуватись, при цьому не погіршуючи своєї природної родючості.

Делись добром ;)