Розділ іі. Геоморфологічна особливість досліджуваної території
Рівненська область в геоморфологічному відношенні поділяється на три частини: Полісся, Волинське лесове плато і Мале Полісся, що розташоване на півдні, між Радивиловом і Острогом, де у нього вклинюються відроги Подільської височини з висотами понад 300 м над рівнем моря.
За висотою своєї поверхні область поділяється на північну частину, яка розташована в межах Поліської низовини, у тому числі Клесівської рівнини, (переважні висоти 140—180 м, мінімальна висота 134 м у долині річки Горинь), та південну частину, яка розташована на Волинській височині (переважні висоти 200—300 м). Найвищими її ділянками, що піднімаються понад 300 м, є Півчанська височина (до 361 м), Мізоцький кряж (до 342 м), а також Рівненське плато і Гощанське плато. На крайньому півдні в межі області заходять схили Подільської височини, зокрема Кременецькі гори, де розташована найвища точка Рівненщини — 372 м.
Геологічну будову території Рівненської області визначає її положення у межах занурення південно-західного краю Східноєвропейської платформи. Від сходу межі м. Рівне до лінії смт. Томашгород - смт. Соснове - м. Корець простежуються близьке залягання і виходи на поверхню кристалічних порід Українського щита. Вона характеризується зануренням поверхні фундаменту і збільшенням потужності нижнього структурного поверху осадочного чохла із Сходу на Захід в міру нарощування молодших за віком палеозойських помірно дислокованих порід: венду (пісковики, алевроліти, базальти, туфи), рифею (базальти, пісковики, сланці), ордовіку (пісковики, вапняки), силуру (мергелі, доломіти).
Верхній структурний поверх представлений моноклінальною карбонатною товщею крейдового віку. У південно-східній частині м.Рівне і на територіях, прилеглих до виходів кристалічного фундаменту, залягають неогенові вапняки, пісковики, піски. Для антропогенового покриву характерні алювіальніі моренні відклади у долині Прип'яті, водно-льодовікові поля у центральної частині і лесоподібні породи на Півдні м. Рівного.
Рівненська область відзначається рівнинною поверхнею. В орографічному відношенні місто Рівне поділяють на дві частини. Більша північна її частина, лежить у межах Поліської низовини. Її поверхня - низовинні, плоско хвилясті акумулятивні рівнини з широкими терасованими долинами річок, розділеними невиразними, іноді заболоченими вододілами з еоловими, гляціальними або денудаційними формами .
Корисні копалини - торф (за запасами посідає 1-е місце в Україні; розвідано більше 300 родовищ, у тому числі 135 родовищ - площею понад 1 тис. га - Кремінне, Коза-Березина, Морочне) та мінеральне будівельні матеріали. Численні родовища гранітів, гранодіоритів пов'язані з Українським щитом. Особливо відомі ясно-рожеві та сірі граніти , є значні запаси базальту У західній частині Рівненської області, де кристалічні породи занурюються на велику глибину, переважають ліс, глини, крейда, пісковики тощо. У південній частині - поклади лісоподібних суглинків, гончарних глин, крейди, вапняків, пісковиків. Піски поширені повсюдно, особливо на Півночі. З корисних копалин, які не мають промислового значення, - мідь, болотні залізні руди, вугілля, бурштин. Джерела мінеральних вод типу миргородської та трускавецької.
Ландшафт переважно складається з хвойних та листяних лісів на верховинах та паводкових рівнин у низовинах. Ліси вкривають 50% територій. За геоморфологічними умовами це низовина, кристалічний фундамент якої залягає на глибині до 200 м і перекритий льодовиковими, водно-льодовиковими та алювіальними відкладами.
В Рівненській області присутній ряд геоморфологічних процесів та явищ. Найбільшою проблемою для даної території є водна та вітрова ерозія.
Водна ерозія - це змивання верхнього шару або розмив його в глибину. Вона буває: краплинною – руйнування ґрунтових агрегатів ударами дощових крапель, внаслідок чого шпарини забиваються дрібними часточками грунту, зменшуючи водопроникність і посилюючи поверхневий стік та змив грунту; площинною – більш - менш рівномірний змив грунту невеликими струменями талих і дощових вод; лінійною, що спричиняє розмиви грунтів, підґрунтя, материнської породи концентрованими токами води. Крім такої класифікації водна ерозія поділяється на паводкову, що виникає навесні під час снігоутворення, та зливову, яка виникає при випаданні інтенсивних дощів влітку. Рівненський район найбільше страждає від цього виду деградації грунту – 56%.
Вітрова ерозія (дефляція) виникає при сильних вітрах, які видувають орний шар, внаслідок чого зменшується родючість грунту. Частіше вона спостерігається на недостатньо захищених або зовсім незахищених рослинних площах. Розрізняють два види вітрової ерозії: повсякденну, коли вітри з малою швидкістю переносять найдрібніші ґрунтові частинки, і пилові (чорні) бурі, які спричинюються сильними вітрами і поширюються на значних просторах. Для захисту території від таких процесів потрібно проводити насадження дерев, які укріплюють грунт.
Неменшою проблемою для Рівненської області мають зсуви та карсти. Карст - це явище, яке пов'язане з розчиненням природними водами гірських порід. В деяких областях України ступінь ураженості карстовими процесами сягає 60-100% території. При цьому характерними є явища карбонатного, сульфатного, соляного карсту. Особливу небезпеку викликають ділянки розвитку відкритого карсту (вирви, колодязі, провалля), що складає 27% від всієї площі карстоутворення. В рівненській області розвинутий вікритий карст на площі близько 214 км . (с. Здолбунів).
Зсуви — це зміщення вниз по укосу під дією сил тяжіння великих ґрунтових мас, що формують схили гір, річок, озерних та морських терас.
Зсуви можуть бути викликані як природними, так і штучними (антропогенними) причинами. До природних відносяться: збільшення крутизни схилів, підмив їх основи морською чи річковою водою, сейсмічні поштовхи. Штучними причинами є: руйнування схилів дорожніми канавами, надмірним виносом ґрунту, вирубкою лісів, неправильним вибором агротехніки для сільськогосподарських угідь на схилах. Згідно з міжнародною статистикою, до 80% сучасних зсувів викликані діяльністю людини.
Зсуви формуються переважно на ділянках зволожених водостійкими та водоносними породами ґрунтів, коли сила тяжіння накопичених на схилах продуктів руйнування гірських порід, переважно в умовах зволоження, перевищує сили зчеплення ґрунтів.
Отже, у геоморфологічному відношені Рівненська область є досить різноманітною, багатою на корисні копалини та родовища. Через геоморфолічну особливість території в області і сформувались найкращі ландшафні комплекси.