4.1. Біологічні та екологічні особливості деревних порід
В'яз звичайний (Ulmus laevis) — дерево родини В'язових (Ulmaceae) (15—30 м заввишки) з товстим стовбуром, вкритим буро-коричневою корою. Молоді пагони червонувато-бурі, опушені, гілки тонкі, гладенькі, блискучі, бруньки гострі, конічні.
Листки чергові, яйцеподібні або овальні (6—12 см завдовжки, 3,5 см завширшки), з нерівнобоко-серцеподібпою основою, пилчасті, зверху голі, темно-зелені, зісподу світліші, опушені, бічні жилки не дають вилчастого розгалуження і закінчують я в зубцях.
Квітки двостатеві коричнюватою, простою, дзвоникуватою, восьмилопатевою оцвітиною (до 8—11 мм у діаметрі) на довгих (до 2 см) квітконіжках. Тичинок 6—8, пиляки темно-фіолетові, зав'язь верхня.
Плід — горішок, оточений крилоподібним виростом. Крилатка (12—16 мм завдовжки) округла або овальна, у верхній частині виїмчаста, по краю війчаста, плодоніжка довга, у 2-5 разів перевищує плід. Горішок розміщений у центрі крила.
В'яз гладенький входить до складу дубово-широколистяних лісів, особливо часто росте на узліссях і галявинах. Солевитривала, світлолюбна рослина. Цвіте у квітні — червні.
В'язи поширені по всій Україні, особливо в Лісостепу і Степу, де і зосереджені райони їх заготівель. Усі в'язи культивують; в останні десятиріччя їх запаси зменшились внаслідок поширення грибних хвороб (голландська хвороба ільмових).
Клен звича́йний, або гостролистий (Acer platanoides) — багаторічна рослина родини Сапіндових.
Високе (25-30 м заввишки), струнке дерево з колоноподібним стовбуром, вкритим дрібнотріщинуватою темно-сірою корою, з густою розлогою кроною. Пагони буруваті, блискучі з світлими смужками і сочевичками. На пагонах супротивно розміщені притиснуті бруньки, прикриті чотирма-шістьма шкірястими лусками. Верхівкова брунька більша і оточена двома боковими. Листки великі (5-15 см завдовжки, 8-15 см завширшки), 5-7-пальчастолопатеві, при основі серцеподібні. Лопаті загострені, виїмки між ними тупі; молоді листки по жилках волосисті, у кутках жилок з борідкою волосків.
Квітки правильні одностатеві або двостатеві з подвійною оцвітиною, розміщені в багатоквіткових прямостоячих щіткоподібних голих суцвіттях на коротких квітконосах. Чашечка п'ятироздільна (5-7 мм завдовжки, 3-4 мм завширшки), пелюсток п'ять, вони жовтувато-зелені, трохи вужчі і довші за чашолистки, оберненояйценодібні, тупі, звужені в нігтик. Тичинок 5-12, маточка одна, зав'язь верхня з двома стовпчиками.
Плід — блідо-зелена двокрилатка (8-11 см завдовжки), крила її розходяться під тупим кутом. Клен звичайний росте в другому ярусі листяних і мішаних лісів. Тіньовитривала, досить морозостійка рослина. Цвіте у квітні — травні.
Поширений майже по всій Україні. Культивують у парках і захисних насадженнях. Райони заготівель — правобережний і лівобережний Лісостеп. Прикарпаття та Карпати.
Клен гостролистий розмножується паростками, насінням. Час посадки весна, осінь. Потребує розпушений і удобрений грунт. Полив в міру необхідності. Хворі гілки у дерев видаляють. Хвороби борошниста роса. Різноманітність видів та сортів клена дозволяє підібрати підходяще деревце практично для будь-яких умов.
Яблуня (лат. Malus Mill.) — рід листопадних дерев або кущів родини розоцвітих (Rosaceae). Відомо близько 150 видів Я., в СНД — близько 20 дикорослих видів. Найбільше розповсюдження мають 7 видів: Я. вишнеплода, Я. східна, Я. домашня, Я. дрібна, Я. рання, Я. сливолисна, Я. лісова. Найпоширеніший вид — Я. лісова — M. sуlvestris Mill. (L.); рос. назва: яблоня лесная. Я. лісова — дерево або кущ до 10 м завв. з широкою шатроподібною кроною, вертикальним коренем. Кора стовбура бура, розтріскується. Гілки розкидисті, переважно колючі, голі, гладкі або злегка горбисті, темно-коричневого або сірого кольору. Листки чергові, черешкові (1–3,5 см завд.), з опадаючими прилистниками, широкояйцеподібні або видовжено яйцеподібні, рідше — широкоеліптичні, біля основи закруглені або поступово клиноподібно звужені, на верхівці звужені в трикутний, загострений, злегка направлений у бік зубець, який досягає 7–10 мм завд., по краю дрібно пильчастозубчасті або городчасто-пильчасті, із загостреними зубчиками, які закінчуються коротеньким залозистим вістрячком. Молоді листки зверху і знизу по жилках короткоповстяні, далі зовсім голі, блискучі, зверху темно-, знизу — блідо-зелені. Квітки правильні, двостатеві, до 4–5 см у діаметрі, зібрані на вкорочених квітконосах у малоквіткові зонтикоподібні суцвіття. Чашечка повстяна, з п’яти трикутних, 5–6 мм завд., довгозагострених, що залишаються при плодах, чашолистків. Пелюстки білі або рожеві, округло- або оберненояйцеподібні, з коротким нігтиком. Плід — яблуко, 2–3 см в діаметрі, кулясте, жовто-зелене, іноді з одного боку червонувате, на смак дуже кисле. Насіння яйцеподібні, сірувато-коричневе. Цвіте у травні–червні. Плоди достигають у вересні–жовтні. Росте в широколистяних і змішаних лісах лісової зони Європейської частини СНД, рідше зустрічається в степовій зоні.
Бирючина звичайна (Ligustrum vulgare L.). Походження назви є від лат. слова "ligare" – «зв'язувати», що вказує на властивості крони. Листопадний або вічнозелений чагарник, також невелике деревце, квітки якого зібрані у верхівкові суцвіття. Бирючина любить сонце, але непогано росте і у півтіні. До типу ґрунту є невибагливою. Засуху всі Ligustrum L. витримують успішно, особливо Ligusturm vulgare. Швидко росте і добре витримує підстригання. Є зимостійкою культурою, вона легко відновлюється після обмерзання. Розмножується живцями і насінням. Ligustrum L. традиційно використовують для живоплоту, який дуже добре декорує стіни і забори, особливо з теплої сторони.
У звичайних умовах росте у південних і південно-західних районах України, Північній Молдавії, у гірському Криму, на Кавказі, у Середній і Південній Європі, Північній Африці та Малій Азії. Листопадний, щільно гіллястий чагарник до 5 м висотою
- Курсова робота
- Розділ 1 загальні відомості про декоративний розсадник, природні та економічні умови району діяльності
- 1.1. Підпорядкування та місцезнаходження розсадника
- 1.2. Природні умови
- 1.3. Економіка району
- 1.4. Висновки
- Розділ 2 призначення, виробнича потужність та організація території розсадника
- 2.1. Планове завдання
- 2.2. Розрахунок площ виробничих і допоміжних частин
- Площа посівного відділення
- Розрахунок площі шкільного відділення
- Розрахунок площі маточної плантації
- 2.3. Організація території розсадника
- Розрахунок площі допоміжних частин розсадника
- Розподілення площі розсадника за видами користування
- 2.4. Споруди, обладнання та оснащення
- Перелік адміністративно-виробничих приміщень та споруд
- Перелік обладнання, інструментів та інших матеріалів
- Розділ 3 основи агротехніки
- 3.1. Сівозміни в декоративному розсаднику
- Теоретичні основи застосування сівозмін у розсадниках
- 3.2. Обробіток ґрунту в розсаднику
- 3.3. Застосовування добрив в розсаднику
- Розділ 4 технологія вирощування сіянців та саджанців
- 4.1. Біологічні та екологічні особливості деревних порід
- 4.2. Вирощування сіянців та саджанців в розсаднику
- Розділ 5 охорона праці в декоративному розсаднику
- Список використаних джерел