5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду Харківської області
Природні території та об’єкти заповідного фонду області представлені національними природними парками, регіональними ландшафтними парками, заказниками загальнодержавного та місцевого значення, пам’ятками природи та заповідними урочищами місцевого значення.
Станом на 01.01.10 природно-заповідний фонд області налічує 237 територій і об’єктів загальною площею 65701,21 га, в тому числі, 13 об’єктів загальнодержавного значення площею 23984,6 га, відсоток заповідності становить 2,1 від загальної площі області.
Використання природних ресурсів та господарські заходи у межах територій і об’єктів природно-заповідного фонду Харківської області у 2009 році здійснювалися відповідно до планів санітарно-оздоровчих заходів та дозволу на спеціальне використання природних ресурсів у межах національного природного парку «Гомільшанські ліси», в межах затвердженого ліміту.
Структура природно-заповідного фонду області станом на 01.01.2010 року
Таблиця 5.4.1.1.
№ з\п | Найменування об’єктів ПЗФ | Об’єкти природно-заповідного фонду | |||||
Загальнодержавного значення | Місцевого значення | Всього | |||||
Кількість | Площа | Кількість | Площа | Кількість | Площа | ||
1. | Природні заповідники | - | - | - | - | - | - |
2. | Біосферні заповідники | - | - | - | - | - | - |
3. | Національні природні парки | 3 | 22690,0 | - | - | 3 | 22690,0 |
4. | Дендрологічні парки | 1 | 22,8 | 1 | 51,5 | 2 | 73,4 |
5. | Регіональні ландшафтні парки | - | - | 4 | 12507,7 | 4 | 12507,7 |
6. | Заказники – всього, в т.ч.: | 3 | 1038,0 | 163 | 36753,86 | 166 | 37791,86 |
| ландшафтні | - | - | 13 | 26043,17 | 13 | 26043,17 |
| лісові | - | - | 9 | 3207,1 | 9 | 3207,1 |
| ботанічні | 1 | 185,0 | 51 | 3161,9 | 52 | 3346,19 |
| загальнозоологічні | 2 | 853,0 | 5 | 1292,4 | 7 | 2145,4 |
| орнітологічні | - | - | 7 | 787,9 | 7 | 787,9 |
| ентомологічні | - | - | 62 | 532,0 | 62 | 532,0 |
| іхтіологічні | - | - | - | - | - | - |
| гідрологічні | - | - | 16 | 1715,5 | 16 | 1715,5 |
| загальногеологічні | - | - | 1 | 14,6 | 1 | 14,6 |
7. | Пам’ятки природи – всього, в т.ч.: | - | - | 44 | 645,9 | 44 | 645,9 |
| комплексні | - | - | 2 | 176,3 | 2 | 176,3 |
| ботанічні | - | - | 38 | 455,2 | 38 | 455,2 |
| гідрологічні | - | - | 4 | 14,4 | 4 | 14,4 |
| зоологічні | - | - | - | - | - | - |
| геологічні | - | - | - | - | - | - |
8. | Ботанічні сади | 1 | 41,9 | 1 | 13,25 | 2 | 55,15 |
9. | Зоологічні парки | 1 | 22,0 | - | - | 1 | 22,0 |
10. | Парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва | 4 | 169,9 | 1 | 10,8 | 5 | 180,7 |
11. | Заповідні урочища | - | - | 9 | 2537,2 | 9 | 2537,2 |
| РАЗОМ | 13 | 23984,6 | 224 | 52529,01 | 237 | 65701,21 |
Примітка: територія ландшафтного заказника місцевого значення «Печенізький» площею 365,7га входить до складу регіонального ландшафтного парку «Печенізьке поле». Території загальнозоологічного заказника загальнодержавного значення «Катеринівський» площею 527,0га, загальнозоологічного заказника «Бурлуцький» площею 326,0га, заповідного урочища “Божкове” площею 79,0 га, частини заповідного урочища “Дегтярне” площею 95,0 га входять до складу регіонального ландшафтного парку «Великобурлуцький степ». Частина ландшафтного заказника “Гомільшанська лісова дача”, площею 8355,0 га входить до складу національного природного парку “Гомільшанські ліси”. Лісовий заказник місцевого значення «Володимирівська дача», площею 699,0 га входить до складу національного природного парку «Слобожанський». Ботанічні заказники місцевого значення «Конопляне», площею 315,9 га та «Червоний», площею 49,8 га входять до складу національного природного парку «Дворічанський».
5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон
Рекреаційні території в Харківській області визначені згідно з рішенням Харківської обласної ради від 16.01.78 № 22, які займають площу 140588 га у складі земель лісового фонду.
Рекреаційне зонування Харківської області
Таблиця 5.4.2.1.
Рекреаційні зони
| Площа, тис. га | Ландшафтно – природна характеристика |
Харківська | 140,8 | Басейни річок Уди та Лопань з лісовими масивами на прирічкових схилах правого та лівого берегів |
Печенізька | 63,2 | Долина Печенізького водосховища з лісовими масивами на схилах правого та лівого берегів |
Чугуївська | 22,4 | Долина річки Сіверський Донець з дібровними лісами на правому березі, заплавними луками та сосновими борами на пісчаних борових терасах |
Зміївська | 40,0 | Те ж саме |
Балаклійська | 20,8 | Те ж саме |
Ізюмська | 61,6 | Те ж саме |
Червонооскільська | 40,0 | Вздовж долини р. Оскіл та Червонооскільського водосховища. Нагірна діброва та соснові бори на лівобережній боровій терасі |
Краснокутська | 54,4 | Вздовж річкових долини річок Мерло та Мерчик з схиловими та вододільними дібровами, заплавними та схиловими луками, сосновими борами на боровій терасі лівого берега |
Створення умов для організації туризму і відпочинку можливе на територіях деяких об’єктів природно-заповідного фонду. В області, до категорій природно-заповідного фонду, де проводиться рекреаційна діяльність, відносяться національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, дендрологічні та зоологічні парки, ботанічний сад, парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва.
Наявність таких об’єктів має значний потенціал для розвитку туризму та проведення роботи з екологічної освіти та виховання населення. Але існує ряд факторів, що обмежують можливість туризму, це в першу чергу підвищення навантаження на природне середовище, що вимагає посилення охоронних заходів та відповідно значних додаткових вкладень.
В Печенізькій рекреаційній зоні на берегах Печенізького водосховища створені чудові зони відпочинку, дитячі пансіонати, спортивні бази, табори, бази відпочинку. Природні пляжі добре обладнані. В цій зоні розташований регіональний ландшафтний парк «Печенізьке поле» між селами Мартова, Артемівка та Борщова (Печенізький район). Площа парку 4997,6 га. Територія парку включає долинний комплекс річки Гнилушка та систему балок, сільськогосподарські угіддя, а також невеликі лісові масиви. На півдні територія парку прилягає до Печенізького водосховища. Надзвичайно сприятливий мікроклімат разом з наявністю пляжів, красивих краєвидів, живописних лісів, роблять і територію парку, і суміжні місцевості неперевершеними об’єктами рекреації, які вже давно оцінені жителями Харківської області. Відпочинок в цих місцях став традиційним.
В Зміївській рекреаційній зоні знаходиться національний природний парк «Гомільшанські ліси», на території якого, в районі с. Коропове, розміщується значна кількість баз і будинків відпочинку, пансіонатів, спортивних таборів. На території парку зосереджені найбільш великі озера басейну р.Сів.Донця: Лиман, Чайка, Комишувате, Борове, Біле. На озерах Лиман та Біле - чудові пляжі.
Територія парку багата пам’ятками культури різних геологічних епох, починаючи з епохи IV тисячоліття до н.е. до епохи Київської Русі включно. Тут розташовані селища, городища, могильники; деякі з них мають державне значення.
В Харківській зоні знаходиться курорт Березівські мінеральні води, розташований на відстані 25 км від міста Харків, біля селища Березівське Дергачівського району. Відкрито цей курорт було у 1862 році, але у переказах місцевих жителів джерело «теплих вод» з цілющими властивостями згадувалось і до цієї офіційної дати. З 1927 року на курорт Березівські мінеральні води направляють хворих за такими показниками: захворюванням шлунково-кишкового тракту, печінки і жовчного міхура, нирок та сечовивідних шляхів, з хворобами обміну речовин, тобто відповідно до наявності природних чинників: мінеральної води, торфових грязей, клімату, тощо.
Музей ім. Г.С.Сковороди розташований в селі Сковородинівка (до 1922 року - Пан-Іванівка) Золочівського району Харківської області. Музей є літературно-меморіальним комплексом, створений у зв’язку з 200-річчям з дня народження видатного філософа, письменника, педагога - Григорія Савича Сковороди, який провів тут останні чотири роки свого життя. У 1922 році село було перейменоване у Сковородинівку.
- Список скорочень
- 1. Загальні відомості
- 1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості Харківської області
- 1.2. Соціальний та економічний розвиток Харківської області
- 2. Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару
- 2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря
- 2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами Динаміка викидів в атмосферне повітря, тис. Тонн
- 2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах Харківської області
- 2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки) Основні забруднювачі атмосферного повітря
- 2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря
- 2.3. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах
- 2.4 Радіаційне забруднення атмосферного повітря
- 2.5. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля
- 2.6. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття
- 2.7. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря
- 3. Зміна клімату
- 3.1. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів
- 3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів
- 3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату
- 4. Стан водних ресурсів
- 4.1. Водні ресурси та їх використання Основні показники забору та використання води в Харківській області
- 4.2. Забруднення поверхневих вод
- Промисловість.Кількість підприємств галузі, що мають скиди зворотних вод до водних об’єктів, становить 33.
- 4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод
- 4.2.2. Основні забруднювачі водних об'єктів (за галузями економіки)
- 4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод
- 4.3. Якість поверхневих вод
- 4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками
- 4.3.2. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів
- 4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію
- 4.3.4. Радіаційний стан поверхневих вод
- 4.4. Якість питної води та її вплив на здоров’я населення
- 4.5. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів
- Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі та розвиток природно-заповідного фонду
- 5.1. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі
- 5.1.1. Заходи щодо збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі. Стан біо- та ландшафтного різноманіття, структурних елементів екомережі та їх складових
- 5.1.2. Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біо- та ландшафтне різноманіття, а також заходи щодо їх зменшення
- 5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу
- 5.2.1. Лісові ресурси
- 5.2.2. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів
- 5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- 5.2.4. Адвентивні види рослин
- 5.2.5. Стан зелених насаджень Харківської області
- 5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу
- 5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства в Харківській області
- 5.3.2. Стан та ведення рибного господарства в Харківській області
- 5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
- 5.3.4. Стан та динаміка інвазивних видів тварин, а також їх вплив на аборигенне біорізноманіття
- 5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні
- 5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду Харківської області
- 5.4.3. Історико-культурна спадщина
- 5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля
- 6. Стан земельних ресурсів та грунтів
- 6.1. Структура та стан земельних ресурсів
- 6.1.1.Структура та дінаміка основних видів земельних угідь
- Динаміка складу сільськогосподарських угідь
- 6.1.2 Деградація земель
- 6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси
- 6.3. Якість грунтів
- 6.3.1. Якість ґрунтів сільськогосподарського призначення
- 6.3.2. Забруднення ґрунтів
- 6.4 Охорона земель
- 6.5. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво
- 7. Надра
- 7.1. Мінерально-сировинна база
- 7.1.1 Стан та використання мінерально-сировинної бази
- Мінерально-сировинна база
- Використання надр
- 7.2. Система моніторингу геологічного середовища
- Результати режимних спостережень на ділянках підтоплення
- 7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість
- 7.2.2. Екзогенні геологічні процеси
- 7.3 Геологічний контроль за вивченням та використанням надр
- 7.4 Дозвільна діяльності у сфері використання надр
- 8. Відходи
- 8.1. Структура утворення та накопичення відходів
- 8.2. Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення)
- 8.3. Використання відходів як вторинної сировини
- 8.4. Транскордонні перевезення відходів
- 8.5. Державне регулювання в сфері поводження з відходами
- 9. Екологічна безпека
- 9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки
- 9.2. Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку
- 9.3. Радіаційна безпека та радіоекологія
- 9.3.1. Радіаційне забруднення територій
- 9.3.2. Радіоактивні відходи
- 10. Сільське господарство та його вплив на довкілля
- 10.1. Ведення сільського господарства в Харківській області
- 10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження
- 10.3 Використання пестицидів у сільському господарстві
- 11. Вплив енергетики на довкілля
- 11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі області
- 11.2. Ефективність енергоспоживання
- 11.3. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі
- 11.4.Використання альтернативних джерел енергії
- 12. Вплив транспорту на навколишнє природне середовище
- 12.1. Транспортна система Харківської області
- 12.1.1. Обсяги транспортних перевезень
- 12.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів
- 12.2. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля
- 12.3. Використання альтернативних видів палива
- 13. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища
- 13.1. Екологічна політика Харківської області
- 13.2. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства
- 13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища
- Основні підприємства-забруднювачі атмосферного повітря в Харківській області
- 13.4. Державна екологічна експертиза проектної документації
- 13.5. Економічні засади природокористування
- 13.5.1.Економічні механізми природоохоронної діяльності
- 13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі
- 13.6. Удосконалення системи управління та нормативно- правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки
- 13.7. Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування
- 13.8. Екологічний аудит
- 13.9. Екологічне страхування
- 13.10. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля
- Український науково – дослідний інститут екологічних проблем
- Харківський національний аграрний університет ім.. В.В. Докучаєва
- Харківський національний університет імені в.Н.Каразіна
- Північно-Східний науковий центр нвф «Технологія»
- Харківська національна академія міського господарства
- Український державний науково-дослідний інститут проблем водопостачання, водовідведення та охорони навколишнього природного середовища унді «УкрВодгео».
- Національний технічний університет Харківського політехнічного інституту
- 13.11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень
- 13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій
- 13.11.2. Громадські рухи
- 13.12. Виконання державних екологічних програм
- 13.13. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля
- 13.13.1. Співробітництво з Європейським Союзом
- 13.13.2. Залучення зовнішньої допомоги та координація діяльності щодо програм / проектів зовнішньої допомоги
- 13.13.3. Двостороннє та багатостороннє співробітництво
- Висновки і пропозиції
- Пояснювальна записка Шановна Світлана Валентинівна!