Авторитаризм
— режим правління, за якого всю чи більшу частину влади зосереджено в руках однієї особи чи групи осіб. Роль представницьких органів влади зведено нанівець або занижено. Характерною рисою є зведення нанівець місцевого самоврядування, застосування репресій і терору. Крайня форма авторитаризму — тоталітаризм.
• самовладдя або невелика кількість носіїв влади.
• ігнорується принцип поділу влади на законодавчу, виконавчу і судову;
• роль представницьких органів державної влади обмежена владним суб'єктом, хоча вони й можуть існувати;
• суд виступає, по суті, допоміжним органом, поряд з яким можуть використовуватися і позасудові органи;
• зберігається часткова цензура, існує свого роду напівгласність;
• відсутність єдиної ідеології
• права і свободи людини і громадянина, головним чином, проголошуються, але реально не забезпечуються в усій повноті
• необмеженість влади
• реальна або потенційна опора на силу.
• «силові» структури суспільству практично не підконтрольні
• монополія всієї повноти влади і політики, недопущення реальної політичної опозиції і конкуренції
• відмова від повного тотального контролю над суспільством
• обмеження сфери дії або відмова від принципу виборності державних органів і посадових осіб, підзвітності і підконтрольності їх населенню.
1. Абсолютистська монархія (Саудівська Аравія, Катар, Оман, ОАЕ), в якій монарх наділений необмеженою владою. Виборні представницькі органи відсутні. Уряд призначається монархом і підзвітний тільки йому. 2. Теократичний авторитарний режим (Іран), характерний для країн, де до влади прийшли фанатичні релігійні клани. 3. Військово-бюрократична диктатура (Греція за правління "чорних полковників", Аргентина, Бразилія), що встановлюється внаслідок військових переворотів. 4. Персональна тиранія, різновидом якої є султанізм. При такому режимі влада належить диктатору і спирається на розгалужений поліцейський апарат Отже, аналізуючи основні риси і різновиди авторитаризму, можна дійти висновку, що, з одного боку, в своєму розвитку він може трансформуватись у жорстку диктатуру і навіть у тоталітарний режим, а з іншого боку, за режиму авторитаризму можуть бути започатковані основи громадянського суспільства, демократії.
- Авторитаризм
- 2. Базові типи політичної культури за Алмондом та Вебером: Патріархальний, підданства,активістській
- 8. Тоталітарний режим
- 9. Генеза та еволюція поняття «геополітика»
- 11. Головні функції політичних систем
- 12. Головні характеристики традиційних політичних систем
- 13. Громадянське суспільство: сутність та структурні елементи
- 14. Демократичний політичний режим
- 16. Засоби боротьби з тероризмом
- 17. Зміст системного підходу до вивчення політики
- 25. Об єднання громадян
- 28. Теологічна теорія
- 38. Політична еліта і лідерство в Україні
- 41. Політична поведінка
- 43. Політичний процес та його суб’єкти
- 52. Принципи правової держави
- 53. Причини та умови виникнення тероризму
- 55. Ресурси політичної влади
- 56. Реформа, революція, переворот, трансформація
- 61. Система міжнародних політичних відносин: загальна характеристика
- 65. Структура політичних партій
- 66. Структура політичної влади
- 67. Структура и орг.. Полит. Процесса
- 69. Суб єкти політичної влади
- 74. Сущность системного подхода по исследованию политической сферы
- 75. Сущность социального государства
- 81. Теории элит (г. Моска, в. Парето, р. Михельс). Теории лидерства
- 83. Теории лидерства: теория черт, определяющей роли последователей, ситуационная, синтетическая
- 84. Теологічна теорія
- 87. Типы партийных систем, их характеристика
- 88. Типы политической культуры: фрагментарная и интегрированная, тоталитарная, авторитарная и демократическая культура
- 92. Формы демократии: их сильные и слабые стороны
- 94. Формы тоталитарных режимов
- 97. Функции политической власти
- 98. Функции политической элиты