Розділ 1. Стан галузі рослинництва в господарстві і ґрунтово-кліматичні умови

Інститут землеробства південного регіону Української академії аграрних наук на якому ведеться консервне виробництво, розташований в 12 км від м. Херсона на землях Інгулецької зрошуваної системи. На півночі підприємства по сусідству знаходиться господарство «Прогрес» Миколаївської області, зі сходу та заходу розташоване господарство «Янтарний» Дніпровського району, на північному сході з ОАО «Росія» Білозерського району.

Інститут землеробства південного регіону підпорядкований Українській академії аграрних наук заснований у 1889 p., коли при Херсонському сільсь­когосподарському училищі постановою Губернських земельних зборів 4 лис­топада 1889 р. було створено дослідне поле. Керівником став Гарков К.І., а з 1898 р. на цю посаду було призначено Яновчика Ф.Б. У червні 1910 р. поста­новою Губернських земельних зборів дослідне поле було реорганізоване в Херсонську сільськогосподарську дослідну станцію. її очолювали: до 1914 р. Яновчик Ф.Б.; 1914 - 1924 pp. - Кудінов М.П.; 1924 - 1931 pp. - Підгорний П., 1931 -1934 - Веліжев В.І. і з 1934 р. - Таран ГЛ. У 1935 p., постановкою Ради народних комісарів СРСР № 125, було створено Українську дослідну станцію бавовництва. її керівниками були: до 1936 р. Таран Г.І.; 1936 - 1937 pp. - Ще­лков ПО. і з 1937 р. - Кузько Ф.С. В 1949 р. на базі станції бавовни було створено Український науково-дослідний інститут бавовни. У 1956 р. інсти­тут бавовни було реорганізовано в Український науково-дослідний інститут зрошуваного землеробства. Його очолювали: до 1963 р. Білоус А.Г.; 1963 -1979 pp. - Собко О.О.; 1979 - 1988 pp. - Остапов В.1.; 1988 - 1990 pp. - Писа­ренко В.А. На базі Українського науково-дослідного інституту зрошуваного землеробства у вересні 1990 року постановою Ради Міністрів України акаде­мії аграрних наук, було створено Інститут землеробства південного регіону Української академії аграрних наук (ІЗПР УААН). Керівниками ІЗПР УААН були: 1990 - 1998 pp. - Писаренко В.А.; 1998 - 1999 pp. - Гамаюнова В.В.; 1999-2004 pp. - Сніговий B.C.; 2004-2006 pp. - Жуйков Г.Є.; 2006-2010 рр. - Нікішенко В.Л.; з червня 2010 року інститут очолює Вожегова Раїса Анатоліївна.

З 1957 р. працює аспірантура. Провідними вченими та керівниками нау­кових шкіл є: Філіп'єв І.Д., Гамаюнова В.В., Писаренко В.А., Орлюк А.Л.

Діяльність Дослідного господарства Інституту землеробства південного регіону УААН спрямована на розробку та впровадження в виробництво прогресивних технологій вирощування сільськогосподарських культур; забезпе­ченням господарств високоякісним насінням та садивним матеріалом; вести селекцію озимої пшениці, сої, люцерни, картоплі; виконувати обов'язки ком­плексного селекцентру з рослинництва в умовах півдня України.

На ринок ІЗПР УААН виходить в першу чергу, з зерновими культурами, які займають 69,86% запропонованої продукції, друге місце займає картопля 10,96%. Об’єм реалізації ярих зернових культур займає 2,99% (без кукурудзи). Найменшу кіль­кість займає продукція тваринництва - 4,24%.

Із зернових культур найбільший об’єм постачання на ринок займає озима пшениця – 56,88% від загальної кількості продукції, що поставляється на ринок.

Таким чином господарство спеціалізується на вирощуванні зернових культур, прибуток отримують в основному за рахунок рослинництва. Крім того, господарство має насіннєвий напрямок діяльності.

За основу бізнес-планування ІЗПР УААН беруть договори із заготівель­ними організаціями та інші угоди із споживачами товарів, робіт та послуг.

Заготівельні організації здійснюють стимулювання поставок продукції сільськогосподарськими товаровиробниками за контрактами, через систему цін, за рахунок виділення господарствам необхідних матеріально-технічних ресурсів, гарантованого збуту виробленої продукції.

Дослідні ділянки Інституту землеробства південного регіону УААН, лабораторія первинного та елітного насінництва, де я проходив практику, представлені темно-каштановим середньосуглинковим слабо солонцюватим ґрунтом на карбонатному лесі, типовим для зрошуваної зони півдня України.

В орному шарі ґрунту містилося гумусу 2,8-3,4%, кількість якого з глибиною поступово зменшувалася. Загальний вміст азоту низький – 0,17%, що вимагало додаткового внесення азотних добрив. Вміст рухомого фосфору й обмінного калію високий – відповідно 30-40 мг і 350-350 мг/кг ґрунту, що достатньо для нормального живлення рослин.

Найменша вологоємність метрового шару складає 21,5%, загальна шпаруватість – 45,0 %, вологість в'янення – 9,0% від маси сухого ґрунту, щільність будови – 1,47 г/см. Вологоємність ґрунту достатньо висока.

Гумусний горизонт темно-сірий із каштановим відтінком, товщиною 0-28 см, характеризується грудучкувато-зернистою структурою. Він вміщує значну кількість решток коренів культурних і бур’янистих рослин. Орний горизонт – 0-22 см. Перехідний горизонт має крупнозернисту або грудкувато-призматичну структуру. Під гумусним горизонтом залягає карбонатний ілювій у вигляді білозірки. Ґрунтоутворювальна порода представлена лесом, який збагачений на вапно та гіпс. Останній залягає на глибині близько двох метрів.

В складі обмінних основ орного шару ґрунту, значне місце належить кальцію (68,8-71,6% від суміші обмінних катіонів) і магнію (25,4-27,7%). Ємність поглинання темно-каштанових слабосолонцюватих ґрунтів складає 30,5 мг-екв на 100 г ґрунту. Причому, на частку кальцію приходиться 21,3, магнію – 6,3, натрію – 1,3, калію – 1,6 мг-екв, тобто ґрунтово-поглинальний комплекс насичений в основному кальцієм та магнієм. На значну глибину темно-каштанових ґрунтів виносяться лише легкорозчинні солі. Нагромадження карбонатів кальцію та магнію спостерігається у верхньому горизонті. У зв’язку з цим скипання під дією соляної кислоти можна спостерігати на незначній глибині.

Механічні властивості ґрунту характеризуються високим вмістом пилу, що обумовлює низьку водопроникність і велику в'язкість при висиханні. Крім того, при висиханні ґрунт відзначається високою щільністю, низькою водотривкістю і схильний до набухання. Ґрунти регіону відрізняються певною однорідністю по ґрунтових горизонтах, а також мають тенденцією до зменшення глинистих часток у гумусовому шарі та поступовим накопиченням їх у перехідному горизонті (табл. 1.1).

Таблиця 1.1

Механічний склад ґрунту темно-каштанового ґрунту

рН водної витяжки орного шару ґрунту дорівнює 6,8-7,2. Підґрунтові води залягають на глибині 18-20 м.

Основні агрохімічні властивості ґрунту дослідного поля наведені в таблиці 1.2.

Таблиця 1.2

Основні агрохімічні властивості ґрунту

Тому, для одержання високих врожаїв сільськогосподарських культур необхідно вносити мінеральні та органічні добрива. Вміст обмінного калію становить 330 мг/кг грунту і його достатньо для нормального живлення рос­лин. В цілому, агрохімічні властивості грунту вказують на середній рівень родючості.

Південний Степ України в зоні якого розташовується господарство характеризується довгим безмо­розним періодом, великою кількістю тепла і сонячного світла, частими сухо­війними вітрами, невеликою кількістю опадів, нестійкою малосніжною зи­мою, сухим і жарким літом, короткою весною і в більшості випадках сухою сонячною осіню. Основним лімітуючим фактором, що струмує отримання високих і стабільних врожаїв ефіроолійних і лікарських культур є волога. Тому для підвищення продуктивності рослин необхідно використовувати зрошення.

За даними Херсонської агрометеостанції, яка розташована приблизно на відстані 1 км від дослідних ділянок, перехід середньодобової температури повітря через 0°С в сторону її зниження за роки досліджень проходив на по­чатку грудня і співпадав з календарним строком настання зими (табл. 1.3).

Таблиця 1.3

Дати переходу середньомісячних температур повітря

Кількість опадів, що випадали за роки проведення досліджень в найбільшій мірі визначались циклонічною діяльністю атмосфери і носили конти­нентальний тип річного ходу опадів, так як сума їх за теплий сезон переви­щувала суму атмосферних опадів за холодний період. При цьому сума опадів за теплий період (квітень - жовтень) за даними Херсонської агрометеороло­гічної станції у 2008-2009 pp., складала 250,0-272,5 мм і суттєво перевищува­ла суму опадів (106,8-192,2 мм) за холодний сезон (листопад - березень) (рис. 1.1).

Рис. 1.1 Сума атмосферних опадів за холодний і теплий періоди та

в цілому за рік, 2008-2009 pp., мм

Середня температура повітря в березні склала 6,4°С, квітні 3,9 і травні 17,3°С. Максимальна температура повітря в літній період спостерігалася у липні - 40,5°С. Середня температура повітря у червні становила 20,6°С, липні - 26,6 і серпні - 22,4°С, а середня відносна волога, відповідно, 67%, 51 і 58% (табл. 1.4).

Таблиця 1.4

Метеорологічні умови 2009 року

Особливо велика кількість атмосферних опадів випала в зиму - 106,8 мм, або 138,9% до норми, відповідно, весною - 112,7 мм (127,6%) і літом -153,8 мм, або 127,8% до середньої багаторічної кількості опадів. Разом з тим в осінній період випало лише 74,3 мм, або 82,7% до норми. Найбільш посуш­ливий був вересень, коли випало всього 4,9 мм опадів. Середня відносна во­лога у червні досягала 55%, у серпні і вересні - 62%, мінімальна у травні -14%.

За весняний і літній сезони 2009 р. опадів випало на 27,5 і 31,8% більше за середньобагаторічну норму, що дуже позитивно відзначилося на продук­тивність с.-г. культур.

За цей період випало 91,7 мм атмосферних опадів (84% середньо багато­річної норми). Весняно-літній період характеризувався невеликою кількістю опадів (38,5 мм), високою температурою повітря в травні та червні (вите норми на 2,9° та 3,ГС, відповідно) і тривалими суховіями. У період інтенсивного утворення листя, пагонів, бутонізації і цвітіння пшениці співпав з надзвичайно спекотливою погодою (середня температура повітря в третій декаді травня і в першій декаді червня становила відповідно 24,8 та 23,2°С при нормі 18,1 і 19,6°С), повітряною та ґрунтовою посухою. В цілому згідно розрахунків температура повітря у травні перевищувала серед­ні багаторічні показники на 2,9°С, у червні - на 2,9, у липні - на 2,6, у серпні - на 3,5, у вересні - на 0,7°С.

Кількість атмосферних опадів за травень та літ­ні місяці була на 66,4 мм (35,4%) меншою за середньобагаторічні показники. Максимальні середньодобові температури повітря у червні сягали 32-36°, а у липні і серпні - 36-38°С

Аналіз господарської діяльності свідчить про виконання планів вироб­ництва та реалізації основної продукції по багатьох показниках (додаток 2-4).

Таким чином, станом на 01.07.2009 р. інститут було профінансовано з загального фонду державного бюджету в сумі 2806,2 тис. грн., у тому числі по КПКВ 6591030 - 2092,3 тис. грн., КПКВ 6591040 - 572,5 тис. грн., КПКВ 6591060 - 137,3 тис. грн. і КПКВ 6591110 - 4,0 тис. грн.

По спеціальному фонду інститут отримав 1113,0 тис. грн., у тому числі по госпдоговірній тематиці - 738,5, за роялті - 34,7, від оренди майна - 12,9, реалізації сільськогосподарської продукції і послуг - 9,2 тис. грн. Частка ко­штів спеціального фонду у загальному обсязі фінансування інституту складає 39,7%.

Землекористування по Інституту землеробства південного регіону показано в додатку 1.

Матеріально-технічна база ІЗПР УААН: забезпеченість матеріально-технічною базою дозволяє інституту займатися виробництвом та реалізацією насіння високих репродукцій сільськогосподарських культур. Для цього в інституті мається слідуюча матеріально-технічна база: комбайн «Сампо 500», очисна машина «Петкус-Гігант»; очисна машина «Селекта»; трактори: Т-150К, МТЗ-80-3 шт.,МТЗ-82 – 2шт, ДТ-75М – 3шт, Т-26-1 шт., Т-16-1 шт; сівалки СЗТ-3,6, СЗ-3,6А, СПЧ-6, СО-4,2, СН-16; саджалка КСМ-4А; обприскувачі ОП-2000, ОГН-600; розкидачі добрив МВД-900, НРУ-0,5; зрошувальні машини ДДА-100МА – 3шт; плуги ПЛН-5-35, ПНВ-3,35-2шт; борони БЗТС-1,0 – 25шт, БЗСС-1,0 – 15 шт, дискові – БДТ-7, АГД-2,4, БДВП-4,2; культиватори КПН-4, КПС-4 - 2 шт, КРН-4,2, 5,6, КОН-2,8; автозаправка, критий тік, насіннєсховище об’ємом на 100 тис. т.

Загалом ґрунтово-кліматичні умови господарства сприятливі для вирощування високих врожаїв сільськогосподарських культур, зокрема сої на зрошенні.