Легені Землі
3. Загальна характеристика лісових ресурсів України
Ліси України -- національне багатство і належать українському народу. Тому кожен громадянин Української держави має право на отримання повної інформації як про стан лісів, так і про переваги та недоліки проваджуваної щодо лісів політики.
Загальна площа українських лісів становить 9400,2 тис. га, з них хвойні ліси (переважаюча порода -- сосна та ялина) займають 42,2%, твердолистяні (дуб, бук) -- 43,2% та мяколистяні (береза, осика) -- 13,6%. Лісами покрито 15,6% території країни. За показником лісистості території, Україна належить до малолісних країн Європи.
Ліси України поділяються на природні та штучні. Природні лісостани складаються з дерев різного віку. Штучні лісостани складаються з дерев, які були одночасно в один рік висаджені на певних ділянках. У природних лісостанах відбувається природне самовідтворення лісу. Старі дерева відмирають, їхнє місце займають підростаючі дерева. У штучному лісі всі дерева мають однаковий вік, одночасно зростають, перестигають і відмирають. Тому штучні ліси мають в основному промислове значення. Що стосується економіки країни, то тут внесок лісової галузі дуже незначний. Вартість продукції та послуг лісового господарства становить лише 0,2--0,4% від сумарного валового випуску. Частка деревини в загальному експорті трохи вища -- близько 1,5%, що звичайно також не є визначальною величиною. Отож, із погляду розвитку економіки, не має великого значення -- рубаємо ми ліс чи не рубаємо, експортуємо деревину чи не експортуємо.
Важливим показником стану лісів, з погляду довгострокової перспективи їх використання, є вікова структура лісів -- розподіл площ лісів за групами віку. В українському господарстві зберігся поділ лісів на молодняки (вік до 40 років), середньовікові (40--60 років), пристигаючі (60--80 років) і стиглі та перестійні (понад 80 років). Економічно найбільш вигідним є рівномірний розподіл площ насаджень за групами віку. На жаль, ліси України характеризуються нерівномірним розподілом лісонасаджень за групами віку зі значним переважанням молодняків та середньовікових (70--80% від усіх площ) і недостатньою кількістю стиглих та перестійних (6--15%).
У результаті досліджень, проведених МАКР, було проаналізовано відхилення ходу росту реальних лісостанів від лісостанів нормальних для сосни, карпатських ялинників, бука і дуба, вивчено стан лісів Славського держлісгоспу, становище в дубових і букових лісах Закарпаття та Поділля. Здійснений аналіз показав: у молодняках і середньовікових лісах України здебільшого запаси деревини близькі до запасів у нормальних лісах або перевищують їх, а ось у пристигаючих і стиглих лісостанах повсюдно наявне істотне зменшення запасів фактичних насаджень проти нормальних. У пристигаючих лісостанах відхилення становить 20--40%, у стиглих -- 30--50% (порівняння здійснене з використанням офіційних даних Держкомлісгоспу України та нормативно-довідкових матеріалів).
До особливостей лісів та лісового господарства України відносяться:
- відносно низький середній рівень лісистості території країни;
- зростання лісів у різних природних зонах (Полісся, Лісостеп, Степ, Українські Карпати та гірський Крим), що містить істотні відмінності щодо лісорослинних умов, методів ведення лісового господарства, використання лісових ресурсів та корисних властивостей лісу;
- переважно екологічне значення лісів та висока їх частка (до 50%) з режимом обмеженого лісокористування;
- високий відсоток заповідних лісів (15,8%), який має стійку тенденцію до зростання;
- історично сформувалась ситуація закріплення лісів за численними постійними лісокористувачами (для ведення лісового господарства ліси надані в постійне користування підприємствам, установам і організаціям кількох десятків міністерств і відомств);
- значна площа лісів зростає у зоні радіоактивного забруднення;
- половина лісів України є штучно створеними і потребують посиленого догляду.