Вступ

Актуальність досліджень. Зернове господарство України є стратегічною і найбільш ефективною галуззю народного господарства. Зерно і вироблені з нього продукти завжди були ліквідними, оскільки вони становлять основу продовольчої бази і безпеки держави. Виробництво товарного зерна в Україні зосереджено переважно в степовій зоні. Стримує подальший ріст врожайності зернових культур в даному регіоні несприятливі погодні умови. Це повязано з тим, що характерною особливістю клімату даного регіону є посушливість, зумовлена недостатньою кількістю опадів та нерівномірним їх розподілом впродовж вегетації зернових колосових культур, до того ж за таких умов спостерігається тенденція підвищення температурного режиму, що свідчить про незаперечність глобального потепління клімату. озимий зерновий пшениця ячмінь

Вже на початку нинішнього століття мали місце тривалі посушливі та інші екстремальні явища, зокрема, в 2003, 2007, 2009 та 2012 рр. За багаторічними метеорологічними даними активізація процесів потепління клімату в степовому регіоні простежується з початку 90 - х років минулого століття, але особливо це відчутно впродовж останніх 5 - 7 років. Так, середньорічна температура повітря в 2007 - 2013 рр. становила 9,8 єС, що на 1,6 єС вище кліматичної норми (8.2 єС). Несприятливі погодні умови впродовж вегетації (особливо, якщо вони носять комплексний характер) майже завжди супроводжуються низьким рівнем врожайності, як озимих і ярих зернових культур та невисокими валовими зборами зернової продуктивності. За таких складних погодних умов потрібно шукати шляхи підвищення адаптації рослин озимих та ярих зернових культур до несприятливих погодних умов. Тому з кожним роком все більшої актуальності набуває питання доцільності підвищення адаптації зернових культур до несприятливих погодних умов шляхом оптимізації базових систем удобрення з використанням сучасних засобів хімізації.

Саме тому для отримання високих врожаїв сільськогосподарським рослинам необхідно створити оптимальні умови мінерального живлення впродовж вегетаційного періоду та сприяти підвищенню їх адаптації до критичних погодних умов зимового періоду і жорсткої посухи влітку. З огляду на вищезазначене, виконані дослідження, спрямовані на наукове обґрунтування доцільності удосконалення системи удобрення зернових культур та підвищення їх адаптації до несприятливих погодних умов, є актуальними.

Звязок з науковими програмами, темами. Виконана НДР, яка представлена в цьому звіті, є складовою частиною наукових досліджень лабораторії родючості ґрунтів, що проводились згідно з державними науково - технічними програмами: «Зерно», «Родючість, охорона і екологія ґрунтів». Під час виконання програми досліджень проводилось згідно розробки «Діагностика мікроелементного живлення кукурудзи на зерно» за № держреєстрації 0111U004693 науково - технічної програми «Землеробство».

Мета і завдання. Мета НДР - теоретичне обґрунтування та практична реалізація програми підвищення продуктивності і поліпшення біохімічних показників якості зерна озимої пшениці, озимого ячменю та ярого ячменю за рахунок удосконалення існуючої базової системи удобрення з врахуванням біологічних особливостей сортів вище названих сільськогосподарських культур і надання рекомендацій виробництву щодо передпосівної інкрустації насіння, внесення оптимальних доз з використанням сприятливих строків і застосуванням перспективних способів внесення добрив. Для досягнення цієї мети необхідно вирішити такі задачі:

- встановити зміни морфо - біологічних показників сучасних сортів під впливом оптимізованої системи удобрення;

- дослідити комплексну дію добрив, внесених під основний обробіток ґрунту, передпосівну культивацію для проведення передпосівної інкрустації насіння та в підживлення;

- встановити зміни урожайності зерна залежно від використання конкретних елементів базової системи удобрення, а також зясувати їх комплексну дію на цей показник продуктивності агроценозів;

- розробити способи, які дають можливість рослинам сформувати потужну, глибоко проникаючу в грунт кореневу систему здатну охоплювати великий його обєм;

- підвищити посухостійкість озимих та ярих зернових культур шляхом зниження їх коефіцієнта транспірації;

Обєкт дослідження: процеси росту і розвитку рослин основних зернових культур залежно від комплексного використання основних елементів системи удобрення.

Предмет дослідження: районовані сорти зернових культур.

Методи досліджень. Для визначення рівня впливу основних елементів системи удобрення на продуктивність і якість зерна озимих та ярих зернових колосових культур користувались загальноприйнятими атестованими методиками проведення польових дослідів з виконанням лабораторних досліджень і експериментів в поєднанні з інструментальними, вимірювально - ваговими, розрахунково - порівняльними, обліковими методами з наступною статистичною обробкою отриманих експериментальних даних.

Наукова новизна одержаних результатів. За результатами наукових досліджень вперше показана ефективність комплексного використання основних елементів системи удобрення в поєднанні з засобами захисту рослин в агроценозах зернових культур на різних фонах удобрення в посівах озимих та ярих зернових культур. Визначено сортову реакцію районованих найбільш перспективних сортів озимих культур на комплексне використання основних систем удобрення на трьох різних фонах удобрення. Запропоновано новий спосіб підвищення морозостійкості озимих зернових культур до несприятливих погодних умов зимового періоду.

Практичне значення одержаних результатів полягає у встановленні оптимальних доз та способів внесення мінеральних добрив в агроценозах зернових культур. Запропоновано новий спосіб підвищення морозостійкості озимих зернових культур. За результатами досліджень розроблено рекомендації виробництву, впровадження яких забезпечує зростання врожайності на рівні 5 - 6 ц/га. Ефективність розроблених рекомендацій виробництву були перевірені у виробничих умовах і їх впроваджено в господарствах степової зони України.

Апробація результатів досліджень. Основні теоретичні положення і результати досліджень, які включені до даного звіту, доповідались, обговорювались та отримали схвальну оцінку на наукових форумах: Міжнародних наукових конференціях «Актуальні проблеми генетичного, географічного, історичного, екологічного ґрунтознавства» в Львівському національному університеті ім. І. Франка (м. Львів, 2013); «Оптимізація використання земельних ресурсів в агропромисловому виробництві України у контексті світових вимог розвитку» в ННЦ Інституті землеробства НААН України (Чабани, 2013); Міжнародній науковій конференції «Безпека життєдіяльності в ХХІ столітті» (м. Дніпропетровськ, 2013); «Вернадська ноосферна революція у розвязанні екологічних та гуманітарних проблем», ІІІ Всеукраїнські Моргуновські читання (м. Полтава, 2013); VІІ міжнародній науковій конференції «Кормовиробництво в умовах глобальних економічних відносин та прогнозованих змін клімату», Інститут кормів та сільського господарства Поділля НААН України (м. Вінниця, 2013); Всеукраїнська науково - практична конференція «Агропромислове виробництво України - стан та перспективи розвитку» 28 - 29 березня 2013 року (с. Созонівка, 2013); VІІІ міжнародній науковій конференції «Микробные биотехнологии: актуальность и будущее», Інститут мікробіології і вірусології ім. Заболотного (м. Київ, 2013) на Міжнародному науково - практичному семінарі присвяченому 130 річчю виходу з друку книги геніального вітчизняного вченого професора В. В. Докучаєва «Російський чорнозем» (Київ, 2013), на виїзному засіданні Клубу підприємців агропромислового комплексу при Запорізькій торгово - промисловій палаті (м. Мелітополь, 2013), на чотирьох обласних нарадах семінарах (Запоріжжя, 2013; Сімферополь, 2013; Миколаїв, 2013; Суми, 2013).

Публікації. За результатами виконаних досліджень в 2013 році було опубліковано одну наукові праці.