2.1.2 Проростання насіння та утворення сходів

Після насіннєношення починається наступний етап природного поновлення лісу - проростання насіння та утворення сходів. Проростання насіння відбувається за рахунок запасів поживних речовин, що є у насінині, але щоб зародок міг використати ці запаси, йому потрібні кисень, вода, тепло. Для проростання насіння не має значення ні родючість ґрунту, ні ступінь його затінення наметом материнського насадження. Насіння сосни починає масово проростати при температурі ґрунту 5-6 °С та вологості ґрунту 50-70 % [10].

На початку своєї життєдіяльності, сходи розвиваються за рахунок поживних речовин, що знаходяться у насінині. До моменту закінчення цих запасів корінці повинні мати можливість використовувати воду і поживні речовини із ґрунту, а ростки утворювати хлорофіл і стати частково зеленими. Наступає момент переходу сходів на самозабезпечення. Успішність переходу сходів на самозабезпечення залежить від умов, в яких відбулося проростання насіння: на поверхні мінерального ґрунту, у ґрунті, на поверхні лісової підстилки або дернині, у тріщинах мохового покриву. Найбільш сприятливими умовами проростання насіння і укорінення сходів спостерігається у мікропониженнях на оголеному ґрунті [2].

Значний вплив на проростання насіння і формування сходів має опад і підстилка, її щільність і товщина, ступінь розкладання, вміст вологи. Потужна і щільна підстилка перешкоджає проростанню насіння, забезпеченню сходів вологою і поживними речовинами, проникненню коріння у мінеральну частину ґрунту [8].

Із збільшенням товщини шару лісової підстилки (від 0,3 до 5,0 см) кількість сходів зменшується (від 10,5 тис шт.•га-1 до 0,1 тис шт.•га-1) [9].

Для опалого на поверхню ґрунту насіння у лісі є ряд позитивних передумов, що впливають на його проростання - молоді рослини не страждають від заморозків, осоння та інших негативних факторів відкритого простору. Намет материнського насадження також перешкоджає надмірному розвитку травяної рослинності, яка пригнічує сходи своєю масою, особливо після злив і не дає їм досягнути відкритого простору. У початкові періоди росту сходи не потребують повного освітлення, але вони не витримують повного затінення, яке створюється злаковою рослинністю. Злакові рослини можуть утворювати щільну дернину, яка перешкоджає укоріненню і створює конкуренцію кореневій системі сходів деревних рослин [2].

Виділення кореневих систем травяних рослин уповільнюють ріст деревних рослин. Особливо токсично діє на сосну звичайну витяжка із коренів куничника, а пирію - на ріст дуба звичайного [6].

До подібних висновків прийшов С.Б. Ковалевський [7]. За його даними, полив водною витяжкою із коріння куничника, знижує схожість насіння сосни до 51-56% і зменшує приріст коріння сходів. Тому, на територіях, які заросли куничником, практично відсутнє природне поновлення сосни.