ВСТУП

Ґрунт - особливий обєкт природи, який не може бути замінений іншим. На відміну від інших природних ресурсів, ґрунт має унікальну особливість покращувати свою якість при правильному використанні. Ведення землеробства з порушенням сівозмін, некомпенсоване відчуження поживних речовин з урожаєм, запровадження монокультури, значна розораність надзвичайно загострили проблему раціонального використання та охорони ґрунтів. Як наслідок, знижується родючість ґрунтів, особливо загрозливих масштабів набула їх деградація, відбувається погіршення корисних властивостей та функцій ґрунтового покриву.

Здійснення державного контролю за станом родючості ґрунту є головним завданням агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення.

На землях сільськогосподарського призначення Миколаївщини завершено IX тур агрохімічної паспортизації, основні результати якого дають можливість оцінити сучасний стан родючості і зміни, які стались за періоди між турами спостережень.

Важливе значення мають спостереження за окремими, найбільш інформативними, з точки зору діагностики ступеня антропогенного тиску на агроландшафти, показниками родючості, зокрема спостереження за вмістом одного з головних компонентів ґрунту - гумусу. Гумусові сполуки є резервом поживних речовин та енергії ґрунту і визначають комплекс агрономічних властивостей ґрунту, перш за все, його родючість. Динаміка показників умісту гумусу свідчить про подальшу дегуміфікацію земель сільськогосподарського призначення Миколаївської області.

Втрата органічної речовини при сільськогосподарському використанні ґрунтів є показником нераціонального землеробства, коли не виконується одна з двох головних цілей систем землеробства - підвищення родючості ґрунту.

Крім гумусу, важливими агрохімічними показниками родючості ґрунтів є вміст фосфору і калію. Фосфор належить до найважливіших елементів живлення і відіграє визначну роль у процесах, які забезпечують ріст і розвиток рослин.

Протягом останніх 10-15 років урожай забезпечував резерв так званих залишкових фосфатів добрив, який деякою мірою склався завдяки позитивному балансу фосфору в землеробстві протягом 70-90-х років. Але зараз цей резерв поступово вичерпується і для покращення фосфатного режиму треба звернути увагу на збільшення обсягів застосування органічних та фосфоровмісних мінеральних добрив.

Калій у ґрунті знаходиться у складі не тільки мінералів, а й органічних речовин, зокрема, він міститься в рештках рослинного, тваринного та мікробіологічного походження. Сільськогосподарські рослини потребують калію у великій кількості. Ґрунти області можна віднести до забезпечених калієм, і калійний режим ґрунтів більш сприятливий, ніж фосфорний. Але практично відсутнє застосування калійних добрив, і значне розширення площ посівів культур високого виносу калію сприяє поступовому зниженню калійного фонду ґрунтів.

Мета роботи:

· Дослідження динаміки вмісту гумусу у ґрунтах СТОВ агрофірми «Україна» за тривалий період з1961року по 2009 рік.

Завдання:

· Оцінити гумусовий стан господарства у 1961,1970, 2005 та 2009 роках.

· Оцінити особливі зміни вмісту гумусу на різних типах ґрунтів.

· Провести просторовий аналіз зміни вмісту гумусу на конкретних ділянках.

· Опанування методів аналізу гумусового стану ґрунтів даного господарства.

Обєкт дослідження:

· землі СТОВ агрофірми «Україна».