ВСТУП
Лейкози становлять одну з найбільш актуальних проблем патології людей і тварин (Котлярова Н.Н., 1973; Зильбер Л.А. та ін., 1975; Бусол В.О., 1983; Крикун В.А., 1999; Петров Н.И., 1999). Проблема лейкозу великої рогатої худоби на сучасному етапі вийшла за рамки ветеринарної медицини, вона має також загальнобіологічне і соціальне значення (Шишков В.П., 1988; Москалик Р.С., 1989; Гулюкин М.И., 1999).
Тому в її вирішенні активну участь брали науковці гуманної та ветеринарної медицини, біологи та працівники інших галузей науки (Доронін М.Н., 1976; Лемеш В.М., 1986; Нагаєва Л. І. і співавт., 1998). Вагомий внесок у розкриття етіологічної суті лейкозу великої рогатої худоби внесли вітчизняні та іноземні вчені. Роботами А.Ф. Бабкіна, О.Ф. Валіхова, Р.О. Кукайн, Г.А.Надточія, М.І. Парфанович, О.Т. Шикова, J.M. Miller та інших в кінці шістдесятих та початку сімдесятих років було утверджено вірусне походження хвороби. З цього часу розпочинається новий етап вивчення інфекції. До 1985 року були розроблені і апробовані на практиці високоспецифічні серологічні методи ранньої діагностики інфекції. Все це вимагало від науки та практики проведення переоцінки наявних поглядів на етіопатогенез, епізоотологію, оцінку діагностичних тестів, методів оздоровлення стад від лейкозу (Смирнов П.Н., 1983; Цымбал В.И., 1988). Для формування наукової концепції протилейкозних заходів потрібно було вивчити особливості прояву епізоотичного процесу та його рушійних сил - джерела збудника інфекції, сприйнятливих тварин, механізму передачі збудника інфекції. Незважаючи на досягнення науки в експериментальній лейкозології, у вивченні етіології та розробці методів ранньої діагностики, методичні підходи щодо проведення протилейкозних заходів суттєво не змінювались. Інструкція щодо боротьби з лейкозом великої рогатої худоби, розроблена у 1984 році, діяла у колишньому СРСР до 1990 року.
Лейкоз реєструється в усіх країнах світу, на території Америки, Австралії, Азії. Високий рівень організації та проведення заходів боротьби з хворобою дозволив збільшитися від лейкозу ВРХ таким країнам як Бельгія, Ірландія, Норвегія. З успіхом реалізуються державні програми боротьби з захворюванням в країнах Європи, таких як Німеччина, Польша, Болгарія, країни Балтії. В Україні діє програма з профілактики та боротьби з лейкозом великої рогатої худоби, основні засади якої передбачені «Планом основних заходів щодо оздоровлення великої рогатої худоби від лейкозу в Україні».
В Україні до того часу були відсутні дані щодо закономірностей розвитку епізоотичної ситуації та особливостей прояву епізоотичного процесу, не розроблені способи профілактики та ліквідації лейкозу.
Все це гальмувало впровадження розробок наукових шкіл Росії, України та інших країн у практику проведення широкомасштабних протилейкозних заходів. Наукова громадськість повинна була розробити і ряд нових організаційних заходів щодо визначення ефективності науковообгрунтованих методів діагностики та способів оздоровлення неблагополучних щодо лейкозу стад (Ярчук Б.М. і співавт., 1989, П.П. Достоєвський, 1992).
Тому, метою нашої роботи було провести серологічний моніторинг та вивчити особливості прояву лейкозу великої рогатої худоби в природно-екологічних умовах Сумщини.
Для досягнення поставленої мети, були сформульовані такі задачі: провести серологічний моніторинг та визначити показники неблагополуччя щодо лейкозу великої рогатої худоби в Україні і Сумській області; вивчити особливості розповсюдження ВЛВРХ з урахуванням вікових характеристик поголівя; вивчити морфологічну характеристику органів і тканин великої рогатої худоби залежно від стадії лейкозного процесу; визначити наявність протилейкозних антитіл в молозиві і молоці РІД-позитивних корів і терміни елімінації колостральних антитіл в крові телят від інфікованих матерів; визначити вплив ВЛВРХ на морфологічні і біохімічні показники крові тварин на різних стадіях перебігу хвороби; дати порівняльну оцінку серологічним методам діагностики (РІД і ІФА) при лейкозі великої рогатої худоби; провести аналіз профілактичних і протилейкозних заходів, що здійснюються у тваринницьких господарствах Сумської області.