2. ОБЄКТИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Обєктами досліджень є чорноземи опідзолені середньосуглинкові південної частини Лівобережного Лісостепу України, зрошувальні та підгрунтові води, овочеві, зернові та кормові культури. Вивчаються різні режими мікрозрошення в поєднанні з удобренням врозкид, локально та без удобрення порівнянні з богарними ґрунтами. Вивчення динаміки, напрямку змін ґрунтових процесів, режимів та властивостей під впливом ґрунтозахисних, водоощадних режимів зрошення ведеться стаціонарним методом на Харківському стаціонарному досліді Інституту овочівництва та баштанництва УААН. Схему досліду представлено на рисунках 2.1 та 2.2.

Схему досліду затверджено методичною комісією ІОБ (таблиця 2.1).

Дози добрив в овочевій сівозміні на Харківському стаціонарному досліді Інституту овочівництва та баштанництва УААН в залежності від режиму зрошення та системи удобрення наведено в таблиці 2.2.

272 м

Рисунок 2.1 - Схема досліду з вивчення водо- і ресурсозберігаючих технологій вирощування овочевих культур при різних способах зрошення - дощуванні і краплинному (2004 рік)

Рисунок 2.2 - Схема досліду з вивчення режимів зрошення за різних систем удобрення

Таблиця 2.1 - Схема досліду з вивчення впливу різних режимів зрошення та систем удобрення на властивості чорнозему опідзоленого

Таблиця 2.2 - Схема та дози внесення добрив в залежності від режиму зрошення

Повторність досліду 4-разова.

Площа облікових ділянок - 37,2 м².

Роботи з визначення термінів поливів, поливних норм проводяться співробітниками ІОБ за нашою участю.

Польові досліди на стаціонарному польовому досліді ведуться за відповідних правил і вимог стандартної методики при дотриманні оптимальних агротехнічних строків та якості. Крім натурних польових методів досліджень для вирішення поставлених задач застосовуються лабораторні методи та методи математичної статистики [12].

Відбір ґрунтових зразків в стаціонарних польових дослідах для визначення агрофізичних, фізико-хімічних властивостей проводиться у 2 строки: на стаціонарних майданчиках в період сівби та збирання урожаю овочевих, зернових та кормових культур згідно з вимогами до відбору зразків ґрунту. У польові агрофізичні дослідження входять: визначення щільності будови ґрунтів методом ріжучого кільця в 5 разовій повторності, структурно-агрегатного складу - у триразовій. Аналізуються як індивідуальні (5-10 повторень), так і змішані зразки [1]. Глибина відбору зразків - до 1 м, за шарами 0-25 см; 25-50 см; 50-75 см; 75-100 см. Відбір ґрунтових зразків для визначення вологості - за загальноприйнятими методиками (термостатно-ваговий метод) виконується на початок вегетаційного періоду, перед посівом та протягом всього вегетаційного періоду перед кожним поливом до глибини 1 метр через кожні 10 см. Режим вологості визначається також за допомогою тензіометрів типу ІВД-1 [9, 15, 16, 29, 30, 31]. Розташування тензіометрів - по одному на кожному режимі краплинного зрошення, а також на варіантах богарних ґрунтів. Тензіометри встановлено в рядку культур на глибину 40 см. Спостереження за даними тензіометрів проводяться автором спільно з співробітниками ІОБ. Розрахунок зрошувальної норми проводиться співробітниками ІОБ спільно з автором перед кожним поливом протягом вегетаційного періоду згідно отриманих даних [6, 24, 28].

Поливна норма розраховується по формулі:

М = 100 Ч h Ч А Ч (В - В₁),

де h - глибина розрахункового шару ґрунту, м;

А - обємна маса ґрунту, г/см³;

В - польова вологоємність ґрунту в % на абсолютно сухий ґрунт;

В₁ - фактична вологість ґрунту перед поливом на абсолютно сухий ґрунт.

В₁ = В Ч НВ (передполивну)

Для дощування додається 10% на випаровування:

М_дощ. = М + 0,1М

Для краплинного зрошення беремо половину розрахованої поливної норми.

Площа 1 поливного фону 0,12 га.

На 1 поливному фоні знаходиться 2784 водовипуска.

НВ в шарі 0-25 см - 25%, нижче - 23%: щільність будови ґрунту 1,3 г/см³.

Таблиця 2.3 - Розрахункова глибина зволоження ґрунту в залежності від періоду вегетації рослин

Таблиця 2.4 - Поливні норми в залежності від передполивної вологості ґрунту для краплинного зрошення та дощування (h = 0,4), м³/га

Таблиця 2.5 - Поливні норми в залежності від передполивної вологості ґрунту для краплинного зрошення та дощування (h = 0,6), м³/га

Таблиця 2.6 - Співвідношення між значеннями тензіометра(МПа) та вологістю кореневмісного шару ґрунту (% від НВ)

Контроль температурного режиму проводиться шляхом вимірювання температури ґрунту за шарами 0-5 та 5-10 см термометром електричним транзисторним типу ТЕТ-2 під поливною стрічкою, в рядку та міжрядді в 5-ти кратній повторності на кожному варіанті протягом доби через кожні 3 години.

Контроль поживного режиму чорнозему опідзоленого проводиться у весняний та осінній строки відбору ґрунтових зразків. Відбір ґрунтових зразків для визначення аміачних і нітратних форм азоту в орному шарі - по фазах розвитку культур (сходи - критичний період) [14, 23, 25].

Контроль РПГВ та їх хімічного складу - тричі за сезон (весна-літо-осінь), визначення хімічного складу поливних вод - перед кожним поливом. Відбір проб води здійснюється згідно методики відбору в поліетиленові ємності [12].

Середні проби товарної овочевої продукції для оцінки якості відбираються при зборі урожаю на тих же ділянках, що й зразки ґрунту [13].

Вміст загального гумусу визначаємо за методом І.В.Тюріна в модифікації В.Н.Симакова (ДСТУ 4289:2004). Аналіз водної витяжки виконується за загальноприйнятими методиками (ГОСТ 26424-85, ГОСТ 26425-85, ГОСТ 26426-85, ГОСТ 26427-85, ГОСТ 26428-85). Вміст карбонатів кальцію - за методом Соколовича.

Гранулометричний та мікроагрегатний склад - за Качинським; структурно-агрегатний склад - за Савіновим в модифікації Ревута.

Облік урожаю в польових дослідах на Харківському стаціонарному досліді інституту овочівництва та баштанництва УААН виконується співробітниками ІОБ за участю автора.

Урожайні дані польових дослідів оброблені за допомогою дисперсійного аналізу [12].

Математичне опрацювання експериментального матеріалу проводиться з систематичним використанням стандартних програм кореляційно-регресійного методу.